Автор: Єлизавета Драбкіна
NV поспілкувався із представниками Мін'юсту, парламенту та війська, аби з’ясувати, коли перші засуджені зможуть потрапити до війська та яку користь вони там принесуть.
Українська армія гостро потребує нових людей. На те, аби залучити українців до війська, спрямований і оновлений закон про мобілізацію, і нові обмеження для військовозобов'язаних чоловіків за кордоном, і законопроєкт про мобілізацію засуджених.
Відео дня
Завдяки останньому ЗСУ зможуть поповнитись тисячами людей, які замість того, аби спокутувати провину у в’язниці, потраплять на передову. Проте, це станеться не одразу.
Верховна Рада прийняла законопроєкт, який передбачає мобілізацію засуджених у першому читанні 10 квітня. Зараз триває підготовка до другого читання.
Як виникла ідея
Голова партії Слуга народу Олена Шуляк зазнає, що ідея законопроєкту щодо мобілізації засуджених не нова — вона довго дискутувалася Мін'юстом, Генштабом, Міноборони, а також представниками військових частин та депутатським корпусом.
Читайте також:
«Молодь гуляє Києвом, п'є коктейлі». Що гальмує мобілізацію в Україні і за яких умов можлива демобілізація з ЗСУ — Мартиненко
Питання можливості мобілізації засуджених підіймалося ще до зміни керівництва Генштабу та головнокомандувача ЗСУ, розповіла Юлія Яцик, членкиня комітету ВР з питань правоохоронної діяльності. При цьому тодішнє начальство було категорично проти залучення засуджених до лав ЗСУ.
Водночас тимчасова слідча комісія ВР з порушення прав військовослужбовців отримувала багато звернень від осіб, що відбувають покарання, які, за словами Яцик, «посилалися на те, що вони не хочуть бути тягарем для держави, не маючи якихось родинних чи соціальних зв’язків на волі, вони не бачили подальший сенс в тому, що вони відбувають покарання саме за ґратами і хотіли призватися до лав Збройних сил — захищати свою Батьківщину».
Тоді нардепи, що входили до тимчасової слідчої комісії, запропонували законопроєкт, яким передбачалося зараховувати строк відбування покарання у строк служби в ЗСУ. «Мотиваційний пакет був, де, наприклад, один день [за ґратами] зараховувався за один день строку служби в Збройних силах, якщо це в зоні бойових дій — то це один за два дні, якщо це на передовій — один за три дні. Проте колеги з правоохоронного комітету і, думаю, деякі представники Офісу президента, побачили труднощі в обрахуванні таких строків в тому, що буде нікому займатися цими підрахунками», — ділиться Яцик.
Після цього, як розповіла членкиня правоохоронного комітету, було запропоновано альтернативний законопроєкт, що передбачав умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання і подальшого приєднання до лав ЗСУ, якщо така людина підходить за фізичним і психологічним станом. Водночас було прописано процедуру, відповідно до якої засуджена особа проходить медичну комісію в установі відбування покарань, і якщо та вважає особу придатною, то матеріали направляються в ТЦК. Потім суд мав приймати рішення, звільняти особу для подальшого залучення до ЗСУ, або ні.
Водночас Шуляк підкреслила, що кожне слово законопроєкту погоджувалось з Генштабом і Мін'юстом.
Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька називає тему мобілізації засуджених принциповою позицією Мін'юсту: «Це абсолютно справедливе право надати засудженим за їхньою згодою можливість допомогти Збройним силам у відсічі агресії».
Щодо мобілізації людей, які вже відбули покарання, то Висоцька вважає правовим недоліком українського законодавства те, що колишні засуджені знімались або не перебували на військовому обліку — були невидимими для ТЦК та ЗСУ. Так, Мін'юст виступав за скасування цієї норми й у законі про мобілізацію, який вже підписав президент Володимир Зеленський, та який набере чинності 18 травня.
Скільки засуджених зможуть приєднатись до ЗСУ
За підрахунками Мін'юсту, мобілізації можуть підлягати близько 50 тис. людей, що відбули покарання. Але це не означає, що всі вони зможуть доєднатися до війська, адже хтось з них може бути непридатним до служби, мати право на відстрочку тощо.
Із засудженими ситуація складніша. Загалом, за словами Висоцької, в Україні близько 27 тис. засуджених. Але до прийняття закону неможливо зрозуміти реальний мобілізаційний потенціал, адже надавати умовно-дострокове звільнення та залучати до війська навіть за згодою в’язнів зможуть не всіх. У законі будуть передбачені певні виключення — перелік злочинів, у разі вчинення яких засудженим не буде дозволено стати на захист держави.
Читайте також:
«Треба ухвалювати непопулярні рішення». Очільник фонду Повернись живим заявив, що мобілізувати потрібно з 20 років
Юлія Яцик розповіла: наразі планується, що умовно-дострокове звільнення не буде можливим до людей, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ нацбезпеки України, скоєння вбивства двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством. Особи, які вчинили статеві злочини, також не підлягатимуть звільненню за законопроєктом. Таке право не матимуть й особи, які вчинили дорожньо-транспортну пригоду у стані алкогольного сп’яніння, що привела до загибелі двох і більше людей. Водночас депутатка зазначила, що парламентарі можуть пропонувати й інші виключення до другого читання, тому цей перелік ще не затверджено.
Представниця Мін'юсту зауважила, що військовослужбовці висловлювали застереження й щодо мобілізації осіб, які порушували військову дисципліну та вчиняли злочини, пов’язані з наркотичними засобами.
Представник ЗСУ Всеволод Кожемяко, засновник та очільник добровольчого підрозділу Хартія, а також засновник і директор групи Агротрейд, підтримує ідею мобілізації як засуджених, так і людей, які вже відбули покарання.
«Я думаю, що це такі ж члени суспільства, і коли мова йде про те, що треба захищати Батьківщину, вони повинні це робити разом з нами. Є певні категорії злочинців, які, можливо, не мають права цього робити, яким немає довіри суспільства», — вважає Комежяко. Зокрема, на його думку, служити у війську не мають люди, які вчинили злочини пов’язані з державною зрадою, воєнні злочини, а також інші жорстокі насильницькі дії проти громадян, зокрема дітей.
Своєю чергою Шуляк розповіла, що наразі ведеться дискусія в парламенті щодо мобілізації корупціонерів та визначається, чи варто їм обмежувати можливість служити в ЗСУ. «Є різні думки: одні вважають, що потрібно обмежувати, інші кажуть, що не потрібно допускати до служби лише суспільно небезпечних осіб, а корупціонери нехай служать. Це ще має вирішити правоохоронний комітет», — додає депутатка.
З приводу того, що «депутати придумали механізм, як звільняти корупціонерів» висловився і Комежяко. Він вважає, що цей процес мають контролювати як правоохоронні органи, так і громадянське суспільство. За його словами, якщо слідувати логіці, що в кожному законі можуть бути «лазівки», то «взагалі нічого приймати не треба — воно ж так теж не працює».
При цьому у Мін'юсті виступають проти жорсткого постатейного обмеження для умовно-дострокового звільнення засуджених. Висоцька наголосила, що держава займається ресоціалізацією в’язнів для їхнього повернення у суспільство, а не просто утриманням засуджених. На її думку, слід використовувати бажання людини звільнитися раніше задля допомоги на фронті вже зараз.
За її словами, Мін'юст допомагає депутатам ухвалити виважене рішення, наводячи статистику чи приклади із життя засуджених. Вона допускає, що після прийняття закону, його положення ще будуть вдосконалювати.
«Мені здається, це дуже обережний, адекватний механізм, який варто спробувати, щоб підсилити Збройні сили, і потім вдосконалювати. Він не буде одразу ідеальний, ми це розуміємо», — додає Висоцька.
Врешті-решт, остаточне рішення щодо мобілізації того чи іншого засудженого буде залежати не лише від його особистого бажання та складу злочину, а й від висновку військово-лікарської комісії, рішення суду та згоди командира щодо прийняття такої особи на службу.
Голова Слуги народу зазначила, що до лав ЗСУ планується залучити тисячі засуджених, але точну цифру назвати вкрай важко.
Умови служби засуджених
Згідно із законопроєктом, умовно-достроково звільнені мають прийматися на військову службу лише за контрактом. Висоцька зазначила, що наразі ведеться робота з Міністерством оборони над формуванням таких персональних договорів. Передбачається, що контракт буде укладатися на строк не менший, ніж строк закінчення воєнного стану.
З приводу соціальних гарантій, то військові з-поміж засуджених не матимуть щорічної основної відпустки, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
При цьому вони можуть отримати відпустку на підставі висновку ВЛК для лікування у зв’язку з хворобою або після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Відпустка має надаватися виключно за місцем перебування військового в закладах охорони здоров’я.
Якщо ж людина, яку звільнили від відбування покарання, ухилиться від проходження військової служби, то її мають покарати позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
Інших суттєвих відмінностей від несення службу у порівнянні зі «звичайними» військовими не планується.
Всеволод Кожемяко вважає, що про жодну дискримінацію через деяку відмінність у несенні служби колишніх засуджених та інших військових не йдеться. Він наголошує, що підписання контакту відбуватиметься виключно з добровільної згоди ув’язненого, якщо ж він буде не задоволений умовами — то може залишитись за ґратами.
Своєю чергою особи, які відбули покарання, будуть вступати до лав ЗСУ на загальних підставах, зазначає заступниця міністра юстиції. «Це абсолютно вільна людина. Вона має обов’язки як громадянин. Тут я не бачу жодних постатейних обмежень», — пояснює вона.
Законопроєктом передбачено, що засуджені входитимуть до окремих спецпідрозділів. Висоцька пояснила, що порядок їхнього формування та функціонування має визначати Міноборони.
Заступниця міністра юстиції зауважила, що в суспільстві є застереження, що «засуджені зможуть ніби розчинитись у великих Збройних силах, і не реально допомагати там, де потрібно, а служити по контракту десь в дуже комфортному, безпечному місці».
За її словами, Міноборони буде визначати, у якому місці колишні засуджені зможуть принести найбільше користі. «Ми все-таки говорили про те, щоб вони якомога більше будували, — розповідає позицію Мін'юсту Висоцька. — Ми розуміємо, що це не завжди люди спеціально навчені і підготовлені для військової справи, але багато допоміжної роботи на фронті. І ось такий людський ресурс краще використати на допоміжну функцію».
У відомстві не хотіли б, щоб цей проєкт був спекуляцією заміни покарання на контракт. «Ми реально говоримо із засудженими про те, що потрібна допомога Збройним силам. Якщо ви хочете допомагати, то наша задача — сформувати юридичну модель, як це можливо зробити. Тому що до цього у нас просто не було такого механізму», — пояснює заступниця міністра.
Висоцька також нагадала, що Україна має й механізм помилування людей, але, за її словами, йдеться про складну процедури та індивідуальні акти. З огляду на це, тисячі людей не було б можливо піддати президентському помилуванню задля служби у війську.
Вона також згадала про 363 засуджених, які виявили бажання стати на захист держави та яких президент помилував на початку повномасштабного вторгнення. За словами Висоцької, серед них є ті, що отримав нагороди, водночас є й загиблі та поранені.
Коли засуджені зможуть приєднатися до війська
Одразу ж після прийняття законопроєкту не варто очікувати на укомплектовані підрозділи із засуджених. Для того, аби ув’язнений зміг вступити до лав ЗСУ мають пройти такі етапи:
-
Засуджений має висловити бажання проходити військову службу.
-
Адміністрація установи виконання покарань за направленням ТЦК має забезпечити проходження ним військово-лікарської комісії (ВЛК).
-
Якщо засуджений придатний та може бути умовно-достроково звільненим для проходження служби (за рішенням установи виконання покарань за участю представника ТЦК), то відповідна установа має надіслати до суду подання, заяву засудженого, копію військово-облікових документів та копію висновку ВЛК про придатність особи до військової служби.
-
При звільненні з установи виконання покарань Нацгвардія має доставити особу до відповідного ТЦК та передати для укладення контракту та подальшої відправки до спецпідрозділу військової частини.
Висоцька зауважує, що неможливо зібрати усі заяви охочих служити засуджених та ухвалити єдине рішення. Адже це персональні справи, ухвали, контракти, персональна згода командирів по кожному засудженому.
Заступниця міністра юстиції прогнозує, що перші засуджені будуть захищати Україну на полі бою орієнтовно протягом пів року після прийняття відповідного закону. Водночас членкиня комітету з питань правоохоронної діяльності Яцик більш оптимістична — вона вважає, що таких бійців можна буде побачити десь за 3 місяці.
Коли приймуть законопроєкт
Рада прийняла законопроєкт у першому читанні 10 квітня. Після цього депутати мали 14 днів на подачу правок. За даними членкині комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірини Фріз, загалом було подано близько 70 правок. «Яким буде законопроєкт на розгляді до другого читання поки що великий знак питання, тому що правками можуть бути враховані якісь нюанси в редакцію, яка була ухвалена в першому читанні. І вже зовсім може видозмінитися законопроєкт під час розгляду його безпосередньо в залі», — зауважила вона.
Правки узагальнюються секретаріатом головного комітету (в цьому випадку з питань правоохоронної діяльності) і триває їхній розгляд. Після цього комітет виносить своє рішення, а законопроєкт має можливість потрапити до сесійної зали після включення в порядок денний.
Як голова партії Слуга народу Шуляк, так і депутатка Яцик вважають, що законопроєкт в цілому може бути прийнятий вже у травні. «Розгляд у травні відбудеться. Парламент голосує за всі законопроєкти, які підтримуються Міністерством оборони і Генеральним штабом, тому я не думаю, що будуть додаткові запитання в парламентарів», — зазначила Шуляк.
Чи готове суспільство
Реалізація ідеї щодо мобілізації засуджених може сприяти покращенню ставлення українців до цієї категорії співгромадян, вважає заступниця міністра юстиції. «В нашому суспільстві однозначно негативне сприйняття таких людей. І це не є цивілізованим. Можливо, через їхній патріотизм, бажання, реальну допомогу, коли добре слово скаже Міноборони про цей проєкт, можливо, це якось змінить нашу свідомість: що, якщо корисно використовувати ресурс, в даному випадку людський, то це всім йде на користь. Держава отримує користь, вони — самовизнання, і, можливо потерпілі до них будуть більш лояльні», — вважає Висоцька.
Вона зауважила, що наразі частина потерпілих та суспільства загалом може сприймати таку ініціативу як ухилення від покарання. Та чиновниця категорично не згодна з такою позицією. На її думку, спокутувати провину не обов’язково у в’язниці. «Весь світ розвиває альтернативні види покарань, і найефективнішим вважаються громадські роботи. Мова йде про те, що людина „відпрацьовує“ своїй громаді — копає клумбу, доглядає за насадженнями, щось ремонтує, красить, білить… Це краще, ніж відсидіти два роки. Ми ще до цього не дійшли, ми в процесі розвитку альтернативних видів покарань, але контракти з ЗСУ, хто б що не казав, я думаю, це дуже справедлива заміна», — пояснює Висоцька.
Засновник підрозділу Хартія Кожемяко зазначив, що військові, з якими він обговорював питання мобілізацій засуджених, підтримують цю ідею. Водночас ті, які проти даної ініціативи, не мають служити із колишніми в’язнями, адже ідея заснована саме на добровільному бажанні. «Командири, які готові, які вміють працювати з такого типу людьми, вони й будуть працювати», — додає Кожемяко.
«Я можу гарантувати, що ті в’язні, які потраплять в Хартію, 100% даю, що вони будуть воювати і будуть сумлінно виконувати свої військові обов’язки», — обіцяє він.
Читати далі
