Група народних депутатів із фракції "Європейська солідарність" пропонує Верховній Раді законодавчо зафіксувати доступність захисних споруд цивільного захисту в умовах воєнного стану та підвищити відповідальність органів державної влади за безпеку громадян під час війни.
Відповідний законопроєкт №9358 зареєстровано в парламенті 6 червня.
Нардепи пропонують передбачити детальні умови експлуатації захисних споруд. Зокрема, встановити, що всі системи електро- та водопостачання, вентиляції, опалення, каналізації, зв'язку та оповіщення споруд мають утримуватися й експлуатуватися в справному стані, відповідальність за що покладається на територіальні підрозділи центрального органу виконавчої влади. Водночас вимоги до утримання та експлуатації захисних споруд мають передбачати, зокрема, герметичність, наявність необхідних для життєзабезпечення інженерних мереж і приладів, медичного майна (зокрема необхідних запасів питної води, теплих речей, електрогенератора).
Згідно із законопроєктом, захисні споруди можуть, як виняток, використовуватися в мирний час для господарських, культурних і побутових потреб, що має бути заборонено в умовах воєнного стану.
Ініціатори проєкту закону також наполягають на необхідності заборонити не лише приватизацію (відчуження) цих споруд, а й їх вилучення з державної та комунальної власності в будь-який інший спосіб, а орендні договори, об'єктом яких є захисні споруди, мають водночас у воєнний час припинятися з ініціативи власника.
Законопроєкт також містить норму про те, що перешкоджання доступу громадян до захисних споруд, які відповідно до законодавства можуть бути використані для укриття, зокрема порушення порядку їх утримання та використання в умовах воєнного або надзвичайного стану, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтю 31 закону "Про регулювання містобудівної діяльності" пропонується доповнити нормою про те, що проєктна документація на будівництво обов'язково має містити в собі розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, який передбачає будівництво захисних споруд.
Водночас у законі "Про правовий режим воєнного стану" парламентарі пропонують установити, що військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в умовах ведення воєнних (бойових) дій забезпечувати доступність захисних споруд. При цьому відповідальність за їх підготовку пропонується покласти, зокрема, на військові адміністрації.
Законопроєкт передбачає, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд в умовах воєнного стану має визначати Міністерство внутрішніх справ України.
Крім того, захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття не рідше ніж один раз на місяць мають підлягати обов'язковим перевіркам з боку працівників військових адміністрацій. Водночас усі захисні споруди на період дії воєнного стану пропонується обладнати спеціальними камерами спостереження за рахунок державного бюджету.
Нардепи також вважають за необхідне, щоб інформація про місце розташування захисних споруд та умови доступу до них були доведені до населення через державні та комунальні медіа, а також оприлюднені на вебсайтах органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій у 10-денний строк від початку експлуатації. Окрім цього, згідно із законопроєктом, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію держполітики у сфері цивільного захисту, зобов'язується створити інтерактивні електронні мапи (у масштабах держави, областей і міст) із зазначеннями місцезнаходжень захисних споруд та умов їх експлуатації.
Законопроєкт передбачатиме й нарощування фонду захисних споруд в умовах воєнного стану. З цією метою військові адміністрації мають забезпечити держзамовлення, придбання (виготовлення) та утримання спеціальних конструкцій швидкомонтованих захисних споруд, зокрема блок-модульного типу, готових до монтажу та використання в громадських місцях (на зупинках комунального транспорту), для того, щоб кожен громадянин міг самостійно дістатися до них протягом 10 хвилин.
Співавторами законодавчої ініціативи є Петро Порошенко, Ірина Геращенко, Артур Герасимов, Вікторія Сюмар, Ростислав Павленко та Максим Саврасов.
