Космічна катастрофа. Телескоп імені Джеймса Вебба виявив зіткнення астероїдів у сусідній зоряній системі

Автор: Кіра Борисіхіна

Астрономи зафіксували масивне зіткнення гігантських астероїдів у зоряній системі Бета Живописця за допомогою космічного телескопа імені Джеймса Вебба.

Читайте також:
Неймовірне видовище. Астрономи показали нове фото Крабоподібної туманності

Це відкриття надає унікальну можливість спостерігати процеси формування планет у реальному часі.

Бета Живописця відома своїм раннім віком і активною планетоутворювальною діяльністю. Як пояснює астроном Крістін Чен з Університету Джонса Гопкінса, «ми бачимо, як кам’янисті планети та інші тіла формуються в реальному часі».

Відео дня

На 244-х зборах Американського астрономічного товариства команда Чен презентувала результати, що демонструють значні зміни в пилових частинках навколо Бети Живописця. Порівнюючи дані телескопа Вебба зі спостереженнями космічного телескопа Спітцер 2004−2005 років, учені виявили, що раніше спостережувані частинки зникли. Це свідчить про катастрофічне зіткнення близько 20 років тому, внаслідок якого астероїди перетворилися на дрібні частинки пилу.

Чен пояснила: «Ми думаємо, що весь цей пил — це те, що ми бачили в даних Спітцера. Тепер, завдяки новим даним Вебба, ми розуміємо, що стали свідками наслідків катастрофічної події».

Дані показують, що пил, розсіяний радіацією центральної зірки, більше не виявляється. Спочатку пил нагрівався і випромінював тепло, зафіксоване Спітцером, але тепер він охолов і перестав випромінювати ці характеристики.

Раніше вчені припускали, що дрібні тіла постійно поповнюють пил. Однак нові спостереження Вебба показують, що пил зник, не замінившись. Кількість піднятого пилу приблизно в 100 000 разів перевищує розмір астероїда, який убив динозаврів.

Читайте також:
Справа в температурі. Телескоп імені Джеймса Вебба розкрив таємницю «роздутої» екзопланети

Бета Живописця, що розташована за 63 світлових роки від Землі, вже давно привертає увагу астрономів. Вік системи — 20 мільйонів років, що робить її ідеальною для вивчення процесів формування планет.

Дослідження підкреслює неперевершені можливості телескопа Вебба у вивченні екзопланет і зоряних систем. «Ми намагаємося зрозуміти, наскільки рідкісні планетарні системи, подібні до Сонячної системи», — каже Кадін Уортен, докторант астрофізики.

Ці відкриття дають ключові підказки про те, як формуються планети та їхні системи, а також як ранні зіткнення впливають на атмосферу планет та інші аспекти населеності.

Читати далі