Ольга Ярхо Психологиня, медіаторка
Справа в так званій «подвійній прірві» некомпетентності
Чи зустрічали ви колись людей, які з апломбом беруться судити про речі, в яких насправді мало тямлять? Чи, може, самі ловили себе на думці: «Та це ж просто, я точно впораюся!» — а потім зазнавали фіаско? Що ж, ласкаво просимо у світ ефекту Даннінга-Крюґера — когнітивного викривлення, яке змушує нас переоцінювати власні знання та навички, особливо коли ми в чомусь некомпетентні. Чому ж ми такі впевнені у своїх хибних судженнях? І як навчитися адекватно оцінювати себе, не потрапляючи в пастку самовпевненого невігластва? Занурімося в цю проблему разом, озброївшись науковими даними та життєвими спостереженнями.
Відео дня
Уявіть студента-першокурсника, який, ледь переступивши поріг університету, вже повчає професорів. Або новачка в компанії, який на першій же нараді безапеляційно критикує робочі процеси. Знайома картина? Це і є прояви ефекту Даннінга-Крюґера — психологічного феномену, коли люди з низьким рівнем кваліфікації в певній галузі схильні суттєво переоцінювати свої знання та здібності.
Цей ефект відкрили американські психологи Девід Даннінг та Джастін Крюґер у 1999 році. Вони помітили цікаву закономірність: чим менше людина знає та вміє, тим більш впевненою та самовдоволеною вона часто буває. І навпаки — справжні експерти та професіонали схильні сумніватися в собі та скромно оцінювати свої досягнення.
Ми застрягаємо в ілюзії власної величі, не даючи собі шансу по-справжньому опанувати майстерність
Чому ж так відбувається? На думку дослідників, справа в так званій «подвійній прірві» некомпетентності. По-перше, коли людині бракує знань та навичок у якійсь сфері, їй важко усвідомити масштаби власного невігластва. Вона просто не знає, чого не знає, не бачить глибини та складності проблеми. Як влучно висловився Чарльз Дарвін: «Неуцтво частіше породжує впевненість, ніж знання».
По-друге, некомпетентним людям зазвичай бракує метакогнітивних здібностей, тобто вміння аналізувати власне мислення, ставити під сумнів свої судження, адекватно оцінювати свою роботу. Вони не просто не знають, а й не вміють розпізнавати, що чогось не знають. Їхня необізнаність парадоксальним чином обертається непохитною вірою у власну правоту.
Ось кілька яскравих прикладів ефекту Даннінга-Крюґера з різних галузей:
- Початківці-водії часто переоцінюють свої навички керування авто і схильні до ризикованих маневрів, тоді як досвідчені водії більш обережні та самокритичні.
- У світі інвестицій аматори зазвичай впевнені, що можуть легко «обіграти ринок», тоді як професійні трейдери знають, наскільки це складно і непередбачувано.
- У медицині молоді лікарі схильні ставити діагнози швидко і безапеляційно, тоді як досвідчені клініцисти частіше сумніваються і перепровіряють себе.
- У політиці популісти та демагоги часто видають прості та однозначні рішення складних проблем, тоді як справжні експерти розуміють їх багатогранність та невизначеність.
Проблема в тому, що ефект Даннінга-Крюґера має серйозні наслідки. Він не лише породжує самовпевнених некомпетентних людей, а й заважає їм вчитися та розвиватися. Впевненість у своїй неперевершеності робить нас глухими до критики, нездатними визнавати помилки та отримувати зворотний зв’язок. Ми застрягаємо в ілюзії власної величі, не даючи собі шансу по-справжньому опанувати майстерність.
То як же вирватися з цієї «подвійної прірви» та навчитися адекватно оцінювати себе? Ось кілька порад, які випливають з досліджень ефекту Даннінга-Крюґера:
- Визнайте обмеженість своїх знань. Немає нічого ганебного у фразі «Я не знаю» або «Я в цьому не розбираюся». Справжня мудрість починається з інтелектуальної скромності та допитливості.
- Не поспішайте з висновками. Вчіться розглядати проблеми з різних боків, шукати нюанси та винятки. Уникайте категоричних суджень та спрощених рішень.
- Шукайте зворотний зв’язок. Просіть відгуки про свою роботу в колег, наставників, клієнтів. Вчіться сприймати конструктивну критику не як загрозу, а як можливість для росту.
- Порівнюйте себе з кращими. Не міряйтеся з новачками, а рівняйтеся на експертів у вашій галузі. Це допоможе побачити свої прогалини та зони розвитку.
- Практикуйте навички метапізнання. Ставте під сумнів свої припущення, аналізуйте хід власних думок. Запитуйте себе: «А якщо я помиляюся? Які аргументи суперечать моїй позиції?»
- Будьте відкритими до нового досвіду. Чим ширший наш кругозір, тим легше нам усвідомити масштаби власного невігластва. Не замикайтеся у своїй бульбашці компетентності.
Найцікавіше, що ефект Даннінга-Крюґера має і зворотний бік. Справді висококваліфіковані люди схильні до «синдрому самозванця» — недооцінки власних здібностей та досягнень. Але це вже тема для окремої розмови.
Головне — пам’ятати, що наш шлях до майстерності ніколи не завершується. Ми всі в чомусь некомпетентні, і це нормально. Питання лише в тому, чи готові ми це визнати і зробити своєю відправною точкою для навчання та зростання.
Читайте також: 
Роберт Таіббі Щоб стати спокійнішим і щасливішим. П’ять способів підвищити самооцінку
Тому не біймося сумніватися в собі. Не соромімося питати та уточнювати. Не тікаймо від складнощів та критики. Адже справжня впевненість приходить не з ілюзій всезнайства, а з чесного прийняття власних обмежень — і невтомної праці над розширенням своїх можливостей.
І, можливо, наступного разу, коли ми спіймаємо себе на зарозумілих судженнях про речі, в яких мало тямимо, згадаємо про ефект Даннінга-Крюґера. І про те, що у житті завжди є чому повчитися, а найголовніший урок — це урок інтелектуального смирення та допитливості, який ми маємо засвоювати знову і знову. Бо на вершину олімпу майстерності не веде широка гладка дорога зарозумілості. Туди пролягає лише вузька і звивиста стежка сумнівів та наполегливості. Готові ступити на неї?
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
Читати далі
