Іван Компан
Викладач Единбурзької бізнес-школи
Життя нас нічому не вчить. Останні два роки ми знову «багатіли» думкою про те, що ось-ось нам дістануться всі заморожені російські валютні резерви, а вже тоді запануємо, як справжні козаки
Спробуйте одним реченням сформулювати економічну стратегію України. Заплющить очі, уявіть собі широкополі лани, квітучі сади, повноводні ріки та працелюбний народ, звісно, без москалів на обрії, і спробуйте декількома словами висловити те, що у вас на серці або на думці. Все ж таки, краще те, що на думці, бо з емоційно-патріотичними картинками у нас все добре, а ось із намальованими силою логіки, освіти та розрахунку набагато гірше. Я теж спробував і ось що вийшло: «Дурень думкою багатіє!». Як бачите, вистачило лише трьох слів, щоб описати той шлях, яким українське суспільство крокує останні тридцять років. А лежить цей шлях аж світ за очі, розстелений наче доля, «в тихім шелесті трав, в щебетанні дібров», і на превеликий жаль, оживає на ньому «все знайоме до болю»: і невігластво, й кругова порука, й до грошей велика любов, що зрештою привели нас туди, де ми є.
Відео дня
І я би не звинувачував у всьому лише диких сусідів, інколи мені здається, що вони не лише причина, але певною мірою й наслідок.
Читати далі