Наближається Велика субота, час, коли всі готують крашанки або писанки до Великодня.
Усі знайомі з традицією освячення пасок та яєць на Великдень, але мало хто знає що робити з залишками випічки та шкаралупи, що лишаються після свята. Для того, щоб прояснити це питання, варто звернутися до традицій наших пращурів.
Відео дня
Що робили з освяченими залишками пасок і шкаралупи наші пращури та що рекомендує з ними робити церква зараз
Читайте також: Богослужіння онлайн і комендантська година: які обмеження діятимуть у Києві на Великдень
Українці завжди з повагою ставилися до залишків освячених продуктів. Вважалось, що усі страви з великоднього кошику обов’язково потрібно з'їсти, а шкаралупу, що лишилась після яєць згодувати курям, закопати біля хати, або в саду, городі чи в полі.
На Покутті, Бойківщині та Гуцульщині рештки крашанок або писанок кидали у проточну воду, щоб задобрити тих, кого вже немає на землі.
На Житомирщині шкаралупу від освячених яєць закопували під воротами, щоб в них не міг забігти скажений собака.
Читайте також:
Без штучних барвників. П’ять надихаючих варіантів фарбування великодніх крашанок
На Лемківщині шкаралупу настромлювали на гілки фруктових дерев, щоб відігнати шкідників.
На Опіллі, Надсянні та Бойківщині — шкаралупу розсіювали по полю чи городу, щоб був гарний врожай.
Волиняни та поліщуки спалювали шкаралупу та підсипали її під плодові дерева для того, щоб збільшувалася кількість врожаю.
Освячену шкаралупу використовували й у народній медицині. Наші пращури вірили в те, що вона може втамувати зубний біль, допомогти вилікувати дитину від переляку, а дорослим допомогти позбавитися від рожи.
Отже, обирайте найбільш підходящий спосіб позбавитися від шкаралупи освячених яєць і не забувайте, священники не рекомендують викидати її в смітник. Це стосується й залишків пасок. Церква не проти того, щоб з них робили сухарики.
Редактор: Юлія Сурікова-Ганська Читати далі
