Автор: Олексій Тарасов
Ветеранка російсько-української війни, членкиня команди адвокації зброї для України у США, керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська в інтерв'ю Radio NV про важкий травень 2024 року, який на нас очікує, і одну з причин цієї ситуації — провалену мобілізацію.
https://www.youtube.com/watch?v=DZHP6wbP0Ns
— Ви вважаєте, що травень 2024 року буде важчим, ніж будь-коли. Також зазначаєте, що не треба панікувати, а треба спокійно готуватися, сподіватися на краще, але, я цитую, мати практичний план на найгірший сценарій. НА вашу думку, теоретично, можливо, все — і Харківщина, і вся Донеччина, і північ, і навіть російські війська знову під Києвом. Вони дуже добре підготувалися до цього, ми об'єктивно сильно ослаблені. Які можливості для нашого ворога ви бачите у цьому травні?
Відео дня
— Важливо розуміти, що цей текст написаний не з тим, щоб придумувати собі якісь панічні настрої, а з тим, щоб розуміти, що дійсно ризики є. На це впливає низка факторів. І ці фактори як з українського боку, так і з боку міжнародних партнерів, так і з боку ворога.
Можу кілька факторів навести для розуміння. Перший фактор — це те, що очевидно, була провалена мобілізація з тих чи інших причин, насамперед політичних. Я вважаю, що для того, щоб її не провалювати, потрібно було більш вдумливо, системно комунікувати зі своїми людьми. І кожна людина хоче розуміти, що якщо вона піде, то вона буде застосована, згідно своїх навичок, вмінь, буде якісно проведена підготовка, буде адекватне забезпечення, а не просто «йдіть штурмувати ось цю посадку». Плюс політично довго це приймалося в Україні.
Читайте також:
«Нерви можуть не витримувати». Що Росія готує на північно-східному кордоні України — Самусь про «дуже важкий травень»
І є величезний запит на справедливість в суспільстві. Люди готові йти, але при тому розуміючи, що і політичні еліти точно так само ризикують. Що поруч на передових позиціях будуть і представники сімей політичних еліт, будуть друзі і депутатів, і топчиновників, будуть їхні близькі родичі, і навіть за ротаційним принципом могли бути певні представники влади.
Я вважаю, що це популізм казати, що «нехай весь парламент чи все Міністерство оборони йде в окопи», але за ротаційним принципом до 20−30% можна було б давати. І тоді б люди бачили чіткі сигнали того, що вся країна розділяє ці ризики порівно, тому що кожна людина хоче жити, і кожна мама хоче, щоб її донька чи син повернулися живим і здоровим.
Але факт є фактом. Перше — це провална мобілізація. Люди втомлені, виснажені на передовій. Деякі вже по два і більше років без ротацій. Це перший фактор.
Фактор № 2 — це затримка з постачанням зброї, яка теж запізнилася зі Штатів, і тільки починаються якісь перші поставки. Відповідно, у нас величезний снарядний голод.
У нас не вистачає дуже багато засобів. А у росіян з того часу є нарощування виробництва, є робота ВПК 24/7. Це ще один фактор, який треба брати до уваги. Це фактор № 3. Росіяни дуже добре готуються, формують нові підрозділи, формують нові батальйони, бригади, дивізії, батальйонно-тактичні групи і так далі.
Є ще фактор також того, що ми не наростили виробництво зброї, снарядів. Справедливості заради варто відзначити, що певні позитивні зміни є, і певні виробництва рухаються — і дронів, і систем радіоелектронної боротьби, і навіть певних боєприпасів. Але цього критично недостатньо для виклику такого масштабу. Тобто це було б класним показником на початок вторгнення, наприклад, але точно не на травень вже 2024-го року.
Отже, якщо ми візьмемо до уваги тільки цих кілька факторів, ми вже розуміємо, що ми сильно ослаблені зараз. А ворог, на жаль, навпаки, з допомогою Китаю та інших країн сильно підготувався.
І останнє, що скажу на цю тему, що потрібно розуміти. Ми воюємо не лише проти Росії, ми воюємо проти об'єднаного військово-промислового комплексу Росії, Китаю, Північної Кореї, Ірану, Білорусі та багатьох інших проксі країн, які дуже активно допомагають Росії. І, на жаль, західні країни також постачають Росії [певні компоненти]. Санкції не працюють і тому ми в російських дронах, ракетах часто знаходимо компоненти з Китаю поруч з платами та чіпами, умовно, з Канади, Штатів, Франції та інших країн.
Проти нас фактично росіяни застосовують технології зі всього світу, плюс нарощують власне виробництво зброї, модернізують стару; активно, десятками тисяч, готують особовий склад на полігонах. І тому не потрібно мати ніяких ілюзій.
Потрібно чітко розуміти, що зараз той історичний момент, який справді буде для для нас всіх складним. Найкраще, що зараз можна зробити, це готуватися, постійно забезпечувати армію насамперед дронами, засобами радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки, технологіями, роботизованими наземними системами. Якомога більше має бути роботизованих технологій на передовій, якомога менше людей. Там, де це можливо, а це багато де можливо.
Водночас потрібно мінуватися, укріплюватися, створювати свої «лінії Суровікіна». На жаль, далеко не всюди ми це якісно робимо, а це насправді дуже визначальний фактор для того, щоб вони не могли швидко прорвати на одному чи кількох напрямках нашу оборону. Треба спокійно, зважено займатися цими речами.
Читайте також:
«Помилки повторюються раз за разом». Брехня в оцінці обстановки призводить до таких ситуацій, як в Очеретиному — інтерв'ю з Бутусовим
— Головний редактор Цензор.Нет Юрій Бутусов дуже добре знається на тому, що відбувається на українських фронтах. Він, наприклад, вважає, що частина тих невдач, які має українська армія, пов’язані з бравурними звітами, які надають ті чи інші командири в Генштаб. І в Генштабі чи на Ставці верховного головнокомандувача це сприймається, як дійсно все так і є. Чи ви таку інформацію отримували? Чи можна говорити, що це частина проблеми?
Читати далі
