Раптова перевірка сил і засобів носіїв нестратегічної ядерної зброї у Білорусі, ймовірно, є частиною посиленої російської кампанії «рефлексивного контролю» з боку Кремля, шляхом якої Москва прагне обмежити західну підтримку України.
Таку думку висловлюють у своєму звіті аналітики Інституту вивчення війни.
Вони нагадують, що 7 травня білоруський диктатор Олександр Лукашенко розпорядився про участь білоруських військ у спільній з росіянами «перевірці носіїв, сил і засобів нестратегічної (тактичної) ядерної зброї» в рамках т.зв. «Союзної держави».
Відео дня
Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що для перевірки у готовність буде приведено дивізіон оперативно-тактичного комплексу Іскандер і ескадрилья літаків Су-25.
Читайте також:
Для Лукашенка будують величезну резиденцію під Сочі. Експерти вважають, що це для втечі з Білорусі
При цьому Лукашенко повторив стандартну білоруську риторику щодо стримувальної ролі ядерної зброї та бажання уникнути вступу у війну проти України. Заява Лукашенка з’явилася через день після того, як Міністерство оборони Росії оголосило про підготовку до навчань нестратегічних (тактичних) ядерних сил. Такий крок з боку Мінська ймовірно, насправді має на меті посилення намагань Кремля примусити Захід до самоутримання від надання додаткової військової допомоги Україні.
ISW продовжує оцінювати, що ані Росія, ані Білорусь де-факто не йтимуть шляхом ядерної ескалації, а використання ними ядерної зброї залишається малоймовірним. Міністерство оборони США повідомило 6 травня, що не помітило змін у дислокації стратегічних ядерних сил Росії, попри «безвідповідальну риторику» Росії.
У своєму звіті ISW також детально аналізує т.зв. «інавгурацію» російського диктатора Володимира Путіна та реакцію на неї у РФ, озвучуючи такі висновки:
- В інавгураційній промові Путін закликав Росію «об'єднатися для перемоги», однак обмежився лише туманними формулюваннями і не уточнив, що ж передбачає ця «перемога» Росії у війні проти України. В ISW припускають, що в такий завуальований спосіб Путін, ймовірно, мав намір призвичаїти суспільство до визнання того, що РФ веде війну, однак не покладати завищених очікувань щодо перспектив російських завоювань в Україні.
- Російські ультранаціоналісти вихваляли початок п’ятого терміну Путіна як нібито «історичну подію» та відкрито схвалювали його автократичне правління, причому канал WarGonzo прославляв диктатора як «імператора» — це офіційний титул російських царів від часів Петра Першого, нагадують в ISW.
- Ультранаціоналістичні кола в РФ після «інавгурації» диктатора також висловили надію, що Путін лише поглиблюватиме антизахідну ідеологію, яку Кремль інтенсивно розвиває з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
- Чинний російський уряд і прем'єр-міністр Михайло Мішустін офіційно подали у відставку 7 травня — відповідно до формальних вимог. Тож те, які міністри, надалі повернуться на службу, а яких Путін замінить, продемонструє, хто має прихильність диктатора, і сигналізуватиме про його політичні пріоритети на п’ятий термін. Конституція Росії вимагає, щоб чинний кабінет міністрів, включаючи прем'єр-міністра, пішов у відставку після інавгурації. Передбачається, що протягом двох тижнів має бути призначення нового складу уряду та прем'єр-міністра. Відповідно Мішустін і всі міністри нині є тимчасово виконуючи обов’язки. Цю стандартну політичну практику Путін може використати, щоб «створити ще більш консолідований уряд політичних призначенців, який допоможе скеровувати внутрішню та зовнішню політику Росії відповідно до цілей Путіна», наголошують в ISW. Російське видання Медуза повідомило 6 травня, що певні еліти та чиновники Кремля вже змагаються за посади в новому кабінеті, завчасно намагаючись отримати високі посади у випадку, якщо Путін піде з влади ще до завершення свого нового терміну. В ISW прогнозують, що Путін повторно призначить кількох довірених високопоставлених членів кабінету, серед якиї Мішустін і виконуючий обов’язки першого заступника глави Адміністрації президента Сергія Кирієнка.
Редактор: Інна Семенова Читати далі
