Як зупинити ядерні фантазії Путіна та підконтрольного йому Лукашенка

Російський диктатор Путін продовжує ядерний шантаж. Спільні навчання в Білорусі і облаштування місць для зберігання ядерної зброї — елементи цієї програми

Потрібно на це реагувати? Так. Але реакція має бути зрозумілою російському диктатору. Сигнали мають бути такими, які розуміє Путін. Домінуюча реакція про те, що Путін лише лякає і шантажує — це слабка позиція. Й не те, що його може зупинити. Оскільки це пасивна позиція, яка покладається лише на «раціо», чи «здоровий глузд» російського диктатора.

Відео дня

Активна реакція на ядерні погрози

Історія нас має вчити серйозному ставленню до будь-яких проявів загроз і погроз. Що вже й казати про погрозу вдарити по країні тактичною ядерною зброєю. Путін розуміє, що світ фізично після цього не перевернеться. А його армія вже застосовувала неконвенційні види зброї та їхні компоненти на лівому березі Херсонщини й випалюючи Бахмут, Мар'їнку, Авдіївку на сході.

Тож реакція інших країн не повинна залишати диктатору право вибору, в залежності від ситуації. Найперше, що має знати російський диктатор — це те, що спроба застосування будь-якої ядерної зброї — це не питання війни Росії з Україною. Це не питання двосторонніх стосунків, або їх відсутності. Путін має розуміти, що це — удар по світовому порядку й створення загрози для різних країн. Й тих, які поки-що його підтримують. Адже нині, під явними загрозами перебуває Україна — держава, яка погодилась, в тому числі, під впливом західних країн, передати наявний у неї ядерний потенціал стримування Росії. Тож ми є свідками того, що путінська Росія погрожує країні, яка роззброїлась — у надії, що проти неї ніколи не буде застосовано будь-яку зброю. Тим більше — ядерну. І що країни, які підтримували і стимулювали цей процес, зокрема, США, Британія, й, значною мірою — Франція і Китай, не будуть стояти осторонь таких погроз і робитимуть все можливе, аби Путін тримав свої ядерні аргументи при собі. Тож заяв про те, що російський диктатор блефує, явно замало.

Світ має примусити Росію закрити скриню Пандори, яку вона намагається відкрити

Я сподіваюсь, що за лаштунками, політики і дипломати згаданих країн ведуть активну діяльність щодо нейтралізації очевидних погроз Україні ядерною зброєю. І це в інтересах всього світоустрою, як би його не бачили у Вашингтоні, Лондоні, Парижі чи Пекіні. Адже ядерні погрози Україні відкривають справжню скриню Пандори і унеможливлюють будь-які зусилля з нерозповсюдження ядерної зброї по планеті.

Реакція інших країн не повинна залишати диктатору право вибору

Стримати бажання і розвиток технологій та зусилля розвідок з оволодіння ядерними технологіями за умов, коли ситуація виходить з-під контролю, просто неможливо. Ядерний клуб країн — приховано і явно, розростатиметься у геометричній прогресії. Варто подумати, скільки країн вже готові до того, щоб стати членами цього клубу. А скільки країн інвестуватимуть свої зусилля і ресурси, щоб отримати цей засіб стримування, розуміючи, що у нинішньому світі більше не існує ані сил, ані союзів, ані угод, ані доброї волі, щоб забезпечити їм необхідний рівень безпеки! І що в такому неконтрольованому світі покладатись потрібно виключно на власні засоби і можливості, якими б вони не були. Приклад роззброєної України, якій тандем російського і білоруського диктаторів погрожують ядерною зброєю, завжди стоятиме перед очима тих, хто приймає непрості політичні рішення.

Росіяни подають приклад ядерної ескалації із залученням підконтрольних диктаторів, народів і територій. Це — подвійна небезпека для світу

Окрім того, існує ще один вимір цієї загрози, якою Путін намагається взяти у заручники не лише Україну, а й решту цивілізованого світу. Це — комбінація, яку розігрують Путін і Лукашенко з, нібито, розміщення тактичної ядерної зброї на території, фактично, окупованої Росією Білорусі. Путін звик до подібних комбінацій, якими він прикриває власні воєнні злочини. Пам’ятаєте окупацію Криму? Тоді російська політична тварина у Кремлі переконувала світ у тому, що це — не агресія РФ. А пропаганда Москви поширювала дезінформацію про якихось «зелених чоловічків» і «кримську самооборону». В КГБ такі комбінації з формального відведення відповідальності, думаю, прописані у спеціальних підручниках. І це нічим не відрізняється від залучення білоруського диктатора і території підконтрольної Росії Білорусі у цю ядерну гру. Гру, в якій, ані білоруська армія, ані диктатор Лукашенко не мають жодної суб'єктності й ні на що не впливають. Функція самого Лукашенка у цій комбінації — лише приїздити на парад до Путіна і робити заяви, нібито, від імені Білорусі. Якої, в геополітичному плані, вже просто не існує. Тепер подумайте про те, що станеться, якщо російську технологію поширення ядерної зброї на підконтрольні території, застосують де-інде у світі? Наприклад, у Венесуелі, на Кубі, в Афганістані, на територіях, які є спірними між різними країнами світу? Скільки Карибських криз доведеться подолати після цього? І які з них можуть вийти з-під контролю? Те, що зараз відбувається — це не тому, що ми про це думаємо і окреслюємо реальні ризики. А тому що Путін, який програв свій бліцкриг проти України і загнав Росію у тривалу, виснажливу війну, цілком конкретно погрожує Україні ядерною зброєю. І треба стати схожими на страусів, щоб не помічати цих погроз. А якщо ми не страуси і плануємо захистити цивілізацію, потрібні цілком конкретні заяви і дії. Такі, щоб у Москві їх реально почули. На кшталт тих, які свого часу неофіційно робили і США і Британія.

Читайте також: Наталія Радіна Це дуже серйозно. Путін і Лукашенко готові застосувати ядерну зброю?

Важливо робити такі роз’яснення, поєднуючи їх з активними діями. Наприклад, приймаючи на розгляд пропозиції польської сторони про можливість розміщення тактичної ядерної зброї на території Польщі. Нагадаю, що цю ініціативу озвучив президент Польщі Анджей Дуда.

Росія має знати про те, що застосування ядерної зброї — це не питання війни Росії проти України. Це питання світової безпеки. Путін має знати про наслідки. Потрібна й реакція Пекіна, який заплющує очі на російську війну проти України. Але навряд чи заплющуватиме очі на те, що загрожуватиме безпеці Китаю — про розповзання ядерної зброї планетою, в тому числі на Азійському континенті, як реакцію на відкриту росіянами скриню Пандори, ми вже говорили вище. І ще одне питання, важливе у цьому контексті. Про персональну відповідальність російського і білоруського диктаторів за ядерну ескалацію. Якою буде ця відповідальність, як вона настане і в якій формі — хай залишається поза дипломатичними протоколами. Просто хай вони про це пам’ятають.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Читати далі