Як виглядає бронювання по-новому. Хто тепер може отримати відстрочку та що для цього потрібно, — детальне пояснення юристів

Автор: Єлизавета Драбкіна

За участі двох профільних юристів NV ретельно проаналізував, які компанії відповідно до нової постанови уряду тепер можуть бронювати своїх співробітників та хто саме має шанси отримати відстрочку.

5 червня Кабмін ухвалив постанову № 650, якою змінив порядок бронювання, зокрема, дозволив надавати бронь військовозобов'язаним через Дію.

Як зауважив у коментарі NV адвоката Ростислав Соботник, постанова мала 9 проміжних редакцій. При цьому у двох з них була можливість надання броні навіть священнослужителям, але до фінальної редакції постанови таке положення не пройшло.

Відео дня

NV проаналізував новий порядок бронювання за допомоги Соботника та Артема Лучнікова, генерал-майор та спеціального радника юридичної фірми Moris з питань військового права.

Які ж новації, врешті, запропонував уряд?

• збільшення строку бронювання військовозобов'язаних з 6 до 12 місяців (після спливу терміну можливе перебронювання);

• військовозобов'язаних можна забронювати через портал Дія;

• військовозобов'язані (в тому числі керівники та їх заступники), кінцеві бенефіціарні власники підприємств, які не є їх працівниками, члени наглядових рад (у певних випадках) підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;

• конкретизовано, що підприємства подають документи на бронювання до центрального органу виконавчої влади або відповідної держадміністрації/військової адміністрації, який прийняв рішення про визначення таких підприємств критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

• ТЦК та СП, в якому військовозобов'язаний працівник перебуває на військовому обліку, на підставі рішення про бронювання у строк не більше 5 робочих днів вносить відомості про бронювання до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг);

Хто підпадає під бронювання

Бронюванню підлягають всі військовозобов'язані працівники на підприємстві, а також:

Читайте також:
«Намагаються нашкодити один одному». Умєров і Камишін мають вирішити питання бронювання працівників підприємств ОПК — Костенко

• кінцеві бенефіціарні власники підприємств, які не є їх працівниками;

• члени наглядових рад суб'єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн грн, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких перевищує 2 млрд грн або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд грн;

• які займають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів, за умови виконання ними не менш як 50% норми робочого часу протягом останніх 3 місяців.

При цьому кількість заброньованих працівників повинна становити не більше 50% від усіх військовозобов'язаних працівників підприємства станом на 18 травня. У разі збільшення чисельності військовозобов'язаних працівників — станом на дату подання списків, зокрема утворених після 18 травня.

Які підприємства потрапляють до переліку «критично важливих»

Військовозобов'язані можуть отримати бронь:

• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;

• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Щоб отримати статус критично важливого підприємства, необхідно відповідати щонайменше трьом критеріям, затверджених урядом:

1. Загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;

2. Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;

3. Підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

4. Підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;

5. Відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

6. Розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;

7. Підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підприємство, яке відповідає трьом і більше критеріям, має подати необхідні документи до профільного міністерства або відповідної ОДА, які визначають або не визначають його критично важливим для функціонування економіки.

За словами юриста Ростислава Соботника, найчастіше підприємства отримують статус критично важливих через відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, регіональні критерії або критерії профільного міністерства (важливе значення) та сплату податків на понад 1,5 млн євро. IT-компанії ж найчастіше підпадають під критерій резидентства Дія Сіті.

На думку адвоката, відсутність заборгованості з ЄСВ не має бути одним з критеріїв для отримання броні: це скоріше має бути обов’язковою умовою (крім подачі податкової звітності) для отримання статусу критично важливого підприємства. З огляду на це, Соботник зазначає, що критерії можна було б розширити чи доповнити.

Окрім того, до критично важливих підприємств належать:

• спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва міжнародних організацій;

• представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, а також проєктів щодо критичної інфраструктури, які реалізуються в межах виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою;

• дослідницька служба Верховної Ради, а також підприємства, установи і організації, що перебувають у сфері управління органів, які здійснюють управління держмайном, що забезпечує діяльність відповідно президента, Ради та Кабміну;

• підприємства, установи та організації протезно-ортопедичної галузі, що визначені Мінсоцполітики критично важливими для функціонування економіки, які безпосередньо здійснюють протезування/ортезування.

Як вирішується, кого з працівників забронювати

Рішення про те, хто зі співробітників може отримати бронь, залишається за керівником підприємства, — він чи вона визначають, хто є критично важливим для забезпечення сталого функціонування компанії.

Керівник підприємства відповідає за включення військовозобов'язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов'язаних їх військово-облікових документах.

Чи можна забронювати усіх працівників?

Підприємства можуть бронювати не більше 50% військовозобов'язаних працівників. Проте й з цього положення є виключення. Так, обмеження щодо бронювання не застосовується до:

• підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або поставку обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на безперебійне функціонування об'єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України;

• підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення, та їх підрядні організації, в тому числі ті, які здійснюють будівництво, ремонт та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку;

• технічних працівників, включених наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств, що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж у період знеструмлень та виконують відновлювальні аварійні роботи мереж електронних комунікацій на територіях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, м. Києва, які визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;

• підприємства, що виконує функції технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, фонду, що надає фінансову підтримку (гранти) для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони, та підприємств, яким надано гранти на час виконання грантового договору;

• підприємств, що виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд;

• спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, закордонних дипломатичних установ України, представництв міжнародних організацій, які є критично важливими для функціонування економіки;

• представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими;

• Товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими;

• спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна;

• установ та організацій, до складу яких входять штатні збірні команди олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту осіб з інвалідністю.

Процес бронювання

Підприємства, які є критично важливими та хочуть забронювати своїх працівників, мають подати список центральному органу виконавчої влади, Нацбанку, або відповідній обласній, Київській або Севастопольській міськдержадміністраціям, що прийняв рішення про визначення таких підприємств критично важливими. Список подається в електронній формі через Дію або у паперовій та/або електронній формі.

В обґрунтуванні зазначається:

• дата прийняття і номер рішення органу влади про визначення підприємства критично важливим;

• інформація про відповідність облікових даних військовозобов'язаних їх військово-обліковим документам, а також проведення уточнення ними даних щодо перебування на військовому обліку.

У разі наявності сумніву щодо інформації, поданої підприємством або відповідності облікових даних військовозобов'язаних, орган, що прийняв рішення про визнання його критично важливим, може запросити документальне підтвердження інформації.

Після цього відповідний орган проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та подає його у строк не більш як 5 робочих днів до Міноборони (СБУ, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони) для погодження.

Списки, які подані в паперовій та/або в електронній формі (крім поданих через Дію), розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань у строк не більш як 10 робочих днів. Після цього відповідне відомство подає погоджені списки до Мінекономіки.

За результатами перевірки списків, наявності обґрунтувань та погодження Мінекономіки приймає рішення про бронювання у строк не більш як 5 робочих днів.

При цьому зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного неправильної інформації може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.

Задля оформлення відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони). Далі відповідне відомство у триденний строк доводить зазначене рішення до відома ТЦК (Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки або підрозділу розвідувального органу Міноборони).

Після цього орган державної влади, місцевого самоврядування, підприємство видають військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення. Витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (за наявності) відповідного органу є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.

При цьому відповідний орган, підприємство мають у п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надіслати ТЦК, в якому військовозобов'язаний перебуває на обліку, повідомлення про бронювання. Потім ТЦК має зараховувати військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку до реєстру Оберіг у строк не більш як 5 робочих днів.

Водночас юристи наголошують: якщо людину мобілізували раніше оформлення бронювання, то вона буде служити. Керівник має відповідати за своєчасне оформлення броні.

На питання про те, як можна було б покращити процес бронювання, юрист Соботник відповідає так: прибрати з ланки Міністерство оборони. Адвокат пояснює, що відомство лише затверджує списки військовозобов'язаних, що претендують на отримання броні, тобто перевіряє надану підприємством інформацію на відповідність (це саме роблять й органі, ще передують йому в цьому процесі).

«Все пройшло: Міноборони пройшло, Мінекономіки пройшло, профільне міністерство пройшло [мова про списки на бронювання], але все одно ТЦК в кінці може просто не взяти на спеціальний військовий облік військовозобов'язаного через невідповідність якимось даним, — пояснює юрист. — Тобто тоді питання: для чого ця бюрократична машина працює? Є три великих кроки: профільне міністерство, Міноборони, Мінекономіки для того, щоб потім ТЦК не поставив тебе на військовий облік через те, що десь хтось в цих трьох міністерствах щось не побачив або щось не вніс? Тобто дуже забюрократизована ця вся система».

При цьому Соботник зазначає, що це питання може вирішитися через бронювання працівників у Дії, адже мова йтиме про взаємодію та перевірку усіх реєстрів онлайн.

Відстрочка

Згідно з постановою, відстрочка від мобілізації анулюється у разі:

• закінчення строку її дії;

• завершення підприємством виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

• позбавлення підприємства статусу критично важливого;

• ліквідації органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи підприємства;

• звільнення військовозобов'язаного (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу чи підприємства);

• тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов'язаного з підприємством;

• обґрунтованого подання керівника органу влади чи підприємства;

• надання відстрочки з інших причин;

• припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення — для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна.

Читати далі