Автор: Єлизавета Драбкіна
Депутати пропонують запровадити нову модель бронювання від мобілізації — які є варіанти та що потрібно, аби отримати бронь.
Голова фракції Слуга народу Давид Арахамія під час вчорашнього брифінгу у парламенті повідомив, що Верховна Рада розглядає дві моделі економічного бронювання.
Перша модель передбачає можливість бронювання співробітника у разі сплати податку від зарплати щонайменше у 35 тис. грн.
Відео дня
Друга — це про квотне бронювання за галузями, від 10% військовозобов'язаних. В такому разі керівник самостійно вирішуватиме, кого слід забронювати. За цих людей щомісяця має сплачуватися мінімальна зарплата військового, що наразі складає 20 тис. грн.
Навіщо потрібне бронювання під час повномасштабної війни та чи не значитиме це, що воюватимуть лише бідні? Про це NV поговорив з економістом, юристом та представницею Верховної Ради.
Для чого бронювати?
Концепції щодо бронювання співробітників від мобілізації шляхом сплати певних коштів розглядаються зокрема й тому, що в українському бюджеті недостатньо грошей для забезпечення зарплат військових. До того ж, держава не може утримувати бійців за рахунок міжнародної допомоги.
Читайте також:
Електронне бронювання через Дію: Що відомо зараз та як це працюватиме
«Будь-які західні гроші чи в формі фінансової допомоги, чи в формі кредитів не дозволено використовувати на оборонні потреби. Тому на сьогоднішній день від міцності економіки залежить насправді міцність нашого фронту, і це не перебільшення», — пояснила NV Галина Янченко, член комітету ВР з питань економічного розвитку.
Якщо бюджет втратить надходження, то Україна може втратити можливість захищати себе на фронті, додала депутатка. З огляду на це суспільство має одночасно забезпечувати дві функції: захищати країну та тримати економіку на плаву.
«Війна — це дуже дорого, і Україна має фінансувати її з власних ресурсів. Тому держава має бути ефективною, перш за все, — відкидати будь-який популізм і бути ефективною», — так пояснює потребу в економічному бронюванні Сергій Фурса, інвестиційний банкір.
За ефективної держави не можуть воювати усі, зазначив він. З огляду на це країні необхідно визначити, кому слід бути на фронті, а кому — в тилу.
«З погляду ефективності держава зацікавлена в тому, що чим більше людина платить податків, тим більше буде ймовірність того, що вона буде не на фронті, а в тилу», — додав Фурса. І це треба визначати без прив’язки до персоналій, професії, місця проживання тощо.
Передусім прозорість
Законом про мобілізацію визначено, що уряд має переглянути порядок бронювання військовозобов'язаних.
Читайте також:
Депутати, міністри та судді. Хто отримує бронь від мобілізації та на що можуть розраховувати пересічні українці
Наявну модель слід замінити, адже «у нас бронюють кого хочуть», вважає Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини. Дійсно, на бронь можуть розраховувати працівники цирків та медіа, продавці та футболісти тощо.
Лихачов підкреслив, що процес має бути прозорим. Так, мають бути розроблені чіткі критерії для отримання броні, адже наявні є досить розпливчатими.
Своєю чергою Фурса наголошує, що бронювання має бути й ефективним. За його словами, «ефективність, на жаль, через популізм постійно десь на задньому плані».
Дві моделі
Перша модель бронювання, яку розглядають у Раді, передбачає, що будь-яка компанія зможе забронювати певну частину працівників, які мають зарплату понад 35 тис. грн та сплачують усі необхідні податки, пояснила депутатка Янченко.
Друга ж модель пропонує надавати квоту для компаній, за якої керівник може самостійно вирішити, кого не слід мобілізовувати. За таких працівників має сплачуватися 20 тис. грн умовного додаткового військового збору щомісяця. Янченко зазначила, що депутати наразі обговорюють, яка частка працівників може підпадати під таке бронювання, — наразі пропонується від 10% до 50%.
Юрист Лихачов вважає, що другий варіант може призвести до певних спекуляцій. Так, якщо буде визначено точний відсоток людей, яких компанія може бронювати, то незрозуміло, яким чином керівник обиратиме співробітників. Підприємства також можуть штучно розширювати штат за рахунок людей, які проходять службу, щоб мати змогу забронювати більшу кількість співробітників. Це також може призвести до конфліктів на роботі.
При цьому Янченко зауважила, що нардепи більше схиляються саме до другої моделі, яка включає окремий додатковий збір, адже його простіше розрахувати та адмініструвати.
Водночас депутатка розповіла, що наразі обговорюється й третя варіація, що включає можливість бронювання фізичних осіб-підприємців. Янченко додала, що в такому випадку до ФОПів також можуть застосувати принцип зі сплатою 20 тис. грн окремого збору.
При цьому вона підкреслила, що наразі фінального рішення щодо того, яку модель буде впроваджено, немає.
Коли саме запровадять нову систему бронювання спрогнозувати також складно. Адже, за словами Янченко, наразі триває обговорення різних варіантів або ж їх комбінацій між Верховною Радою, Кабміном і Офісом президента.
«Насправді, по-хорошому, ці всі процеси можна і за місяць закінчити, якщо буде згода всіх сторін і якщо не буде ніяких гойдалок з боку популістичних сил, які завалять всю роботу і просто захочуть нажити собі якісь політичні бали», — додала Янченко.
Поняття справедливості
Тема бронювання породжує в суспільстві дискусію: чи багаті не відкупляться від свого обов’язку захищати державу?
Лихачов зазначає, що питання справедливості та розподілу між бідними й багатими існувало завжди. Тому слід шукати баланс між справедливістю, забезпеченням бюджету та «відкупом» від мобілізації.
Водночас економіст Фурса пропонує поглянути на це питання з іншого боку: «Якщо одна людина платить податки, а інша уникає їх сплати? Ми ж знаємо, що дуже багато людей в Україні працюють неофіційно і платять мало податків. Чи є це справедливо? Напевно, ні. Тому тоді такі критерії через оподаткування відразу показують справедливість».
Окрім того, як зауважив Лихачов, деякі люди готові давати хабарі, незаконно перетинати кордон лише для того, аби не йти у військо. «Є люди, які все одно не збираються служити. Вони готові отримувати кримінальні справи, перепливати Тису, але служити все одно не хочуть. І змушувати їх щось робити якимось чином юридично досить важко», — додає він.
З огляду на це, за словами адвоката, логічно надавати людям легальну можливість сплачувати кошти в бюджет за такий «відкуп» від мобілізації.
Читати далі
