Данііл Слізінов, генеральний директор DJIN & GREENHUB
Станом на зараз, вже зруйновано понад 40 млн метрів квадратних тільки житлового фонду і ця цифра продовжує зростати кожного дня. Навіть при збільшенні темпів будівництва в рази від довоєнних — на відбудову країни знадобиться більше 10 років.
Прогнози про “швидке відновлення” щонайменше виглядають сумнівними — найвірогідніше, що процес повного відновлення триватиме від 10 до 20 років.
Чим займатися першочергово?
Активна відбудова може розпочатися тільки після закінчення бойових дій на всій території України, а поки триває війна треба займатися підготовкою до процесу відновлення. Але постає питання що робити першочергово: визначати принципи за якими буде відбуватися відбудова, чи прискорювати сам процес відбудови на шкоду стратегічному плануванню.
Не викликає сумніву, що такий колосальний об’єм майбутньої роботи по відновленню потребуватиме тільки комплексного підходу. Але на ділі схоже на те, що Україна рухається в напрямку “швидкої відбудови” за якої кожен хоче будувати так, як вважає за потрібне. Майже через півтора року війни ми все ще не маємо навіть бачення державної стратегії з відновлення країни, яка б чітко формулювала вимоги до майбутнього будівництва.
Натомість, відповідь на питання “за якими принципами ми будемо відбудовувати країну?” є пріоритетною та принциповою, оскільки дозволяє визначити мінімальні вимоги до всіх майбутніх проектів. Без розуміння цих вимог неможливо розрахувати потребу у будівництві зовнішніх мереж для забезпечення нормального функціонування будівель навіть маючи всі відповіді на запитання “що ми будемо будувати”, “в якій кількості” та “де”.
Історичний шанс на зміни
Зараз Україна має історичний шанс перейти на найкращі європейські принципи будівництва, зробити їх правилом для всіх нових будівель в країні та одночасно почати вирішувати проблему енергозбереження. Держава, виступаючи замовником будівництва матиме швидкий зворотній ефект, оскільки період окупності застосування нових технологій в будівництві буде складати лише 5-10 років.
Нові технології, звісно, потребуватимуть більше грошей на початку будівництва. Найкращий шлях до залучення додаткових коштів — це розвивати державно-приватне партнерство на умовах енергосервісних контрактів. Це коли приватна компанія інвестує власні гроші у нові технології енергозбереження та заробляє на зменшенні споживання ресурсів будівлею впродовж фіксованого часу.
Але бізнес не буде вкладати гроші не маючи гарантій їх повернення — тому спочатку потрібно створити прозорі правила гри та міцні гарантії повернення приватних інвестицій.
За рахунок чого опалювати будівлі та гріти воду?
В ідеалі, кожна будівля повинна повністю забезпечувати себе сама ресурсами, які їй потрібні для нормальної життєдіяльності. Для цього вже розроблені готові механізми — наприклад, виробництво електроенергії сонячними панелями у комбінації з вітровими турбінами і акумуляторами великої ємності, збір теплової енергії геліоколекторами для потреб гарячого водопостачання і т.д.
На практиці, більшість будівель які зараз будуються в значній мірі все ще покладаються на зовнішні мережі для забезпечення свого нормального функціонування. У випадку з Україною — держава також буде виступати замовником для будівництва цих зовнішніх мереж. При виборі способу опалення майбутніх будівель (а це більше 60% витрат енергії будівлі по року) треба враховувати вартість спорудження нових мереж, тому чим від меншої кількості мереж буде залежати майбутня будівля — тим краще. Мінімальним набором є електрика і вода.
Чи безпечно покладатися на електрику під час енергетичного тероризму росії?
Залежність від виробництва електрики нічим не відрізняється від залежності від централізованої подачі газу, тепла і води та є одна відмінність — за умови відсутності електрики у Вас в будинку все одно не буде ресурсів, постачання яких залежить від її наявності. Всі централізовані підприємства з виробництва чи розподілення будь-якого ресурсу можуть бути у зоні ризику.
Вже зараз можливо робити реальні кроки до власної незалежності від централізованої подачі ресурсів та не покладатися на їх безперебійну подачу 24/7. Питання полягає не в тому, на який ресурс краще покладатися, а в тому — яким чином скоротити власну залежність до мінімуму. Залежність від меншої кількості постачальників разом з впровадженням систем власного резервування та локального виробництва — виглядає виграшною стратегією.
Скільки електрики потрібно для забезпечення потреб будівлі?
На потреби освітлення, роботу побутових приладів та для приготування їжі потрібно 300 квт на місяць для середньої квартири.
Кількість електрики для на забезпечення квартири теплом та гарячою водою залежить від якості утеплення будівлі та інженерних систем, які були чи будуть застосовані при будівництві. В старих будівлях для двокімнатної квартири додатково знадобиться 800-1000 квт на місяць на ці потреби. Для будівель з використанням сучасних технологій це може бути лише 150-200 квт.
Очевидно, що комунальні платежі мешканців відновлених будівель будуть напряму залежати від принципів, які держава закладе під час їх будівництва.
