«Укрпошта» вийшла на показники не нижче 85-90% експортних та імпортних відправлень від довоєнного рівня — директор департаменту міжнародних операцій

Ексклюзивне інтерв'ю з директором департаменту міжнародних операцій АТ "Укрпошта" Юлією Павленко

Текст: Олена Манжело

— Можемо розпочати з цифр. Зокрема, чи маєте вже результати щодо імпорту за перший квартал? Наскільки коректно порівнювати цифри першого кварталу поточного року й минулого, зважаючи лише на два місяці стабільного довоєнного періоду?

— Я навіть не знаю, які періоди наразі було б коректно порівнювати. Певно, логічно буде порівнювати лише третій квартал 2022 року з третім кварталом в 2023 році, бо в першому кварталі були хороші обставини, другий квартал всі були в підвішеному стані. "Укрпошта" за підсумками 2022 року вийшла за обсягами на 90% обсягу експорту і близько 40% імпорту 2021 року.

— Скільки це в фізичних величинах?

— Це близько 13 млн відправлень в імпорті. Хочу зазначити, що вже в першому кварталі поточного року ми спостерігали позитивну динаміку. Можна з впевненістю стверджувати, що українці почали більше замовляти з-за кордону. Зріс попит, люди активніше купують в закордонних магазинах, наприклад, на AliExpress, товари, які не можуть придбати в Україні. Тому за перші місяці поточного року за імпортом "Укрпошта" виходить вже на 85-90% від довоєнного рівня. Це позитивний сигнал: посилки ідуть, у людей з’явилися бажання й можливість купувати. І наші міжнародні партнери також бачать, що український ринок оживає з точки зору обсягів.

В перші місяці війни імпорт складався в основному з соціальних посилок. Як відомо, на початку вторгнення 14 країн дозволили українцям безкоштовно пересилати в Україну посилки. Деякі з них, наприклад, Ірландія, ще й досі не скасували цю послугу. Будь-який мешканець країни може безкоштовно прислати в Україну посилку. Вражаючий факт: маленька Ірландія, яка до війни за обсягами відправлень навіть не значилася в нашому списку імпортерів, за рік війни прислала 540 тонн адресних посилок. Загалом від усіх країн ми отримали в перші місяці війни 2 млн кілограмів безадресних вантажів, які передавалися в благодійні фонди.

— Більшість країн вже припинила акцію?

— Так. В кожній з них ця акція тривала приблизно три-п’ять місяців. І лише Ірландія та Норвегія досі її не згорнули. Вони тримаються майже рік.

— Ви зазначали, що в перші місяці війни експортери МСБ здивували вас тим, що продовжували експортувати товари і попри очікування обсяги не впали. Через чотири місяці після початку повномасштабного вторгнення РФ "Укрпошта" відновила експорт на 90% від довоєнного рівня, відправивши близько 1 млн посилок загальною вагою 1,62 млн тонн. Що відбувається з експортом зараз?

— Підприємці ще перед початком повномасштабного вторгнення набрали чимало замовлень і тому постали перед дилемою: або поставити товар, або повернути гроші замовникам. Безумовно, вони могли зіслатися на форс-мажор. Але більшість так не вчинила. Тому в перші місяці війни ми спостерігали певну інерцію процесу експортних відправлень. Потім ми спостерігали значний попит на товари з України у квітні-червні. Безумовно тут відіграла роль емоційна складова – люди за кордоном прагнули таким чином висловити свою підтримку українцям. Крім того, багато торгових платформ скасували комісійні платежі для продавців з України і це сприяло збільшенню продажів.

— І які результати з експорту ви маєте наразі?

— Місяць від місяця ми спостерігаємо різні показники, але в середньому це 80-90% від довоєнного рівня. На цей показник "Укрпошта" вийшла в минулому році і він стабільно тримається досі.

— Не спостерігається тенденція до різкого зростання обсягів експорту?

— Експорт стабілізувався. Але є передумови для зростання. Якщо раніше в експорті товарів з України були стабільно задіяні компанії з сектору МСБ, зараз до цього напрямку виявляють неабиякий інтерес найбільші рітейлери.

— Хто саме?

— Наразі ще рано називати конкретні компанії, скажу лише, що їм потрібен час для розгону. Та коли бодай один великий рітейлер вийде на міжнародні ринки, це дуже позитивно вплине на показники посилкового експорту.

До війни співвідношення між соціальними і комерційними відправленнями становило 20% : 80%. За час війни цей показник дещо змінився і становить приблизно 70% : 30%. Бізнес все одно залишається драйвером експорту.

"Укрпошта" продовжує цілеспрямовано розвивати напрямок малого експорту і ми розпочинали цю роботу набагато раніше, ніж це стало мейнстрім. Шість років тому, коли я тільки почала розвивати цю тему, цей напрямок ще майже ніхто не помічав. На той момент я розробляла програму для Мінекономіки. Ігор Смілянський сказав: "Класна ідея, приходь до нас, будеш реалізовувати це в "Укрпошті". І ми розпочали.

Загалом ця ідея дуже гармонізує з "Укрпоштою". Я розумію, якщо б я, чи хтось інший започаткував цю програму при якому міністерстві, ми б можливо не отримали такого ефекту, який ми маємо, реалізувавши це в "Укрпошті".

Ми стимулюємо експортерів, даємо їм інструментарій. Мета "Укрпошти" — запровадити максимально якісне і безкоштовне навчання для збільшення числа експортерів. Наразі "Укрпошта" спільно з Мінцифри і з Мінекономіки готує ще одну масштабну програму для українців, чиє життя змінилося через війну, зокрема переселенців, учасників бойових дій. Їм Ми хочемо показати їм, що вони можуть спробувати продавати за кордоном, використовуючи торгові платформи, маркетплейси.

— Коли стартує ця нова програма?

— Ми наразі обговорюємо з партнерами строки. Гадаю, десь за місяць-півтора вона розпочнеться. Ми хочемо в її рамках не тільки навчити людей продавати товари на закордонних майданчиках e-commerce, але й показати грантові програми, яких наразі дуже багато, навчити користуватися ними. Наразі на ринку людям, які хочуть працювати і щось зробити, знайти грантове фінансування просто, як ніколи досі. Мінекономіки, до прикладу, запускає грантову програму для учасників бойових дій. В рамках цього курсу ми представимо всі ці можливості комплексно.

— Ви вже розумієте свої очікування від цього проекту? Як завдяки йому та іншим проектам, які реалізує "Укрпошта", може зрости осяг малого експорту?

— Якщо він не зменшиться, буде вже добре, а якщо зросте – ще краще. Адже багато українців після початку повномасштабного вторгнення вивезли свій бізнес за кордон. Вони продовжують працювати, але роблять це, сидячи в Європі. Зокрема, в Польщі, Німеччині, Чехії.

— Чи вдалося зменшити термін доставки посилок за кордон?

— Ми змогли стабілізувати терміни доставки. На довоєнний рівень, визнаю, ще не вийшли. До війни з Борисполя ми працювали з 15 авіалініями і могли вантажитись на добу до 50 рейсів з відправленнями на експорт. На якийсь літак ми видавали тонну, на якийсь 20 кг, але він летів за пунктом призначення. У Нью-Йорк, Торонто чи Пекін ми літали напряму.

Зараз українська пошта вивозиться на авто в 12 європейських аеропортів і підвантажується до партій наших європейських партнерів. На цьому тижні ми відправляємо так: два автомобілі в Ригу, два в Лондон, три у Франкфурт в один аеропорт, дві в інший. В Молдову їздимо чотири-п’ять разів на тиждень. Ми дуже гнучкі. Щось змінюється і ми оперативно міняємо розклад. У нас на тиждень буває по дві-три зміни. В Європу експорт у нас іде зараз 7-14 днів.

— А доставка в Польщу?

— Польща — це 7-10 днів від відділення до адресата. На відміну від наших партнерів по ринку, які дуже люблять в маркетингу писати "від трьох днів", а далі з зірочкою читаєш "між столицями" і "без митного оформлення", "Укрпошта" вказує повні терміни доставки від відправника до відправника.

Хочу пояснити, як працює міжнародна доставка в "Укрпошті". Україна є учасником Всесвітньої поштової конвенції, за якою ми співпрацюємо з Всесвітньою поштовою спілкою (ВПС). Наразі спілка об’єднує 192 країни світу, в які через призначених операторів, зазвичай державних, здійснює доставку "Укрпошта". Мережа об’єднує 760 тис. поштових відділень по всьому світі з 5,3 млн співробітників. З одного боку, це величезна мережа, яка дає можливість доставки в будь-який куточок світу, з іншого — ми не управляємо процесами наших партнерів на місцях. Мінусом безумовно є те, що "Укрпошта" залежна від рішення іншої сторони. Пошта Німеччини чи Великобританії, зрозуміло, не власний філіал "Укрпошти", і ми маємо погоджувати пул питань, що часто забирає чимало часу.

Документи, якими регулюється діяльність ВПС, не регламентують терміни доставки між країнами: ніде не написано, що, наприклад, доставка відправлення з України в США має відбуватися не більше й не менше як за 14 днів. Натомість ми, розуміючи що люди хочуть оперувати якимось нормальними цифрами і щось планувати в своєму житті, публікуємо на сайті топ-60 найпопулярніших напрямків з України і строки доставки за чотирма основними продуктами: листи, дрібні пакети (до 2-х кг), посилки і пріоритетні відправлення EMS (до 30 кг). Ця інформація призначена для людей, які займаються бізнесом. Вони можуть складати свої плани, розуміючи, які терміни доставки, в який регіон. Вони можуть транслювати цю інформацію своїм клієнтам. Це важливо й з огляду на те, що великі маркетплейси дотримуються наступної політики: вони вимагають повідомити не тільки час на виробництво товару, але й час доставки.

З іншого боку, якби не було співпраці з ВПС, нам довелося б працювати за моделлю, яку реалізують інші українські компанії — через мережу партнерів на закордонних ринках.

— Для доставки міжнародних відправлень в європейські аеропорти ви використовуєте власний автопарк вантажівок?

— Насправді, міжнародного автопарку в нас до війни не було. До повномасштабного вторгнення в нас не було необхідності перевозити пошту в Європу наземним автотранспортом, бо ми мали змогу підвантажуватися в аеропортах. Ми майже на всіх міжнародних напрямках користувалися авіадоставкою. Коли в умовах закритого неба авіадоставка стала неможливою, ми швидко знайшли на аутсорсі партнерів і закупили послугу перевезення автотранспортом. Тобто на міжнародному напрямку ми залучаємо перевізників переважно на аутсорсі. На 85% ми їздимо не власними вантажівками. Ми замовляємо цю послугу через Prozorro. У нас зараз в роботі приблизно 100 вантажівок для імпорту та експорту.

Насправді, хотілося б зазначити, що "Укрпошта" зробила дуже велику роботу для порятунку експортерів, по-перше, під час карантину через COVID, по-друге — під час війни. Для нас вартість авіадоставки в деякі країни виросла у вісім разів. Але ми весь час шукали варіанти, комбінації логістичних ланцюжків, щоб не підвищувати тарифи для експортерів.

— Чи продовжуєте співпрацю з "Міжнародними авіалініями України"?

— З початком пандемії ми фрахтували великі "Боїнги" від МАУ в США, але в 2020 році авіакомпанія припинила виконання рейсів з Києва до Нью-Йорка через закінчення ліцензії. В нас виникла велика проблема, адже США – це напрямок, який традиційно користується величезним попитом у наших відправників. Тоді ми розпочали чартерну програму з "Розою вітрів". У 2021 році перевезли 96 вантажних літаків з поштою. Зараз компанія допомагає нам у Європі. Вона оперує там не власними літаками, але допомагає нам в організації перевезення вантажів. З "Розою вітрів" ми зараз організовуємо доставку в США, Канаду, Австралію і Грузію. Здійснюємо операції з двох аеропортів — Кишинева і Франкфурта.

До речі, з "Розою вітрів" ми буквально в перші ж дні війни здійснили дуже цікавий проект. Уже 8 березня полетів перший літак з Варшави, який був завантажений поштою з України. Ми привезли її своїми вантажівками в аеропорт, оформили всі документи, завантажили літак і він полетів до Нью-Йорка. У цей момент наш партнер — компанія "Дніпро" зібрала "гуманітарку" й завантажила літак на зворотному шляху. Таких рейсів було 13 На початку війни "Укрпошта" перевезла гуманітарну допомогу зі США на суму понад $50 млн.

— Це в який період було?

— Березень-травень. В кінці травня був виконаний останній рейс. Про цей кейс написав навіть Forbes у США, мовляв, "Укрпошта" не опустила руки і продовжує експортно-імпортні операції та забезпечує перевезення гуманітарних вантажів. "Укрпошта" ніколи до того не оперувала з гуманітарними вантажами. Але ми змогли завезти їх і належно оформити завдяки наполегливій роботі членів нашої команди. Буквально за тиждень побудували новий процес. На додачу ще й розвозили ці гуманітарні вантажі по Україні – під Бахмут, в Миколаїв, в Чернігів.

— Яка частка в структурі консолідованої виручки "Укрпошти" припадає на міжнародний напрямок?

— До війни вона становила 23-25%.

— А зараз?

— Ми ще не рахували бо чекаємо на результати консолідованого звіту, який наразі перевіряється аудиторами. Особисто я не думаю, що ми, навіть зважаючи на обставини, впали нижче 20%.

— З 1 січня "Укрпошта" знизила на 45% вартість доставки посилок та дрібних пакетів до Литви, Латвії, Естонії і на 75% вартість EMS-відправлень до Польщі. З 1 квітня тариф доставки в Німеччину знизився на 60%. За рахунок чого вдалося цього досягти? Чи випадково, що тарифи знижуються саме в тих країнах, де агресивно розвивається, або має такі плани (як у випадку Німеччини) "Нова пошта"?

— "Укрпошта" відкрила спеціальний тариф на Польщу 12 березня, а "Нова пошта" лише в серпні. Наше рішення було швидке, бо ми розуміли, що нашій державі, нашим людям це потрібно саме в той момент. "Посилка з домівки", яку ми запустили, була потрібна саме в березні, а не через 3-5-8 місяців перемовин. Адже багато людей виїхали без речей, без одягу. Тільки за березень-квітень ми доставили в Польщу 435 тонн посилок. Потім ми побудували з Poczta Polska стабільні рішення, економічно вигідні, в тому числі й для "Укрпошти". Наразі тарифні рішення, які ми запровадили з Польщею, Латвією, Литвою, Естонією і Німеччиною, стабільні й довготривалі. Це не якась тарифна акція, яку ми через певний проміжок часу скасуємо. Ми плануємо, що встановлені тарифи діятимуть ще кілька років.

На щоб хотілося звернути увагу: коли ми говоримо про зниження тарифів на тому чи іншому напрямку, слід розуміти, що таким діям передують довготривалі перемовини, які часто розтягуються на роки. У випадку Польщі перемовини, які передували зниженню тарифу, тривали шість років, консенсусу ми досягли щойно в минулому році.

— Таким чином, ці процеси не залежать від поточних подій в конкурентному середовищі?

— Ні, ці процеси ідуть незалежно. Перемовини реально тривають довго. Неправильно було б говорити, що війна нам трішки допомогла, але деякі процеси прискорила. Правду кажучи, не з усіма це допомогло, але з деякими країнами дійсно прискорило процеси.

— А як щодо Великої Британії, куди виїхало понад 100 тис. українців? Тарифи на відправку в "Укрпошти" та її конкурентів виглядають доволі-таки лячно, власне, як і тарифи на відправку з Британії в Україну. Наразі цим активно користуються "сірі" перевізники…

— Повторюся, ми залежимо від партнерів: кожна країна виставляє свою вартість за посилку. В Британії високий рівень життя. Для британців діючі тарифи на відправлення зовсім не такі дорогі, як для нас. Але ми маємо їм платити за визначеними поштою Британії тарифами. Поки Royal Mail не готова впроваджувати спеціальні тарифи для України, але "Укрпошта" зі свого боку робить все, щоб вирішити проблему.

— Чи розширилась мережа маркетплейсів, які поставляють товари в Україну, за останній час?

— З початку повномасштабного вторгнення ніхто новий не з’явився. Коли почалась війна, абсолютно всі маркетплейси, в тому числі AliExpress, припинили роботу з Україною. Потім поетапно почали знову відновлювати роботу. Для прикладу, AliExpress відкрив замовлення через три місяці й лише для 16 областей.

— Яка ситуація нині з Amazon?

— Amazon залишається на тому ж етапі, що й був. Це маркетплейс, який надає майданчики для продажу товарів сторонніми продавцями. І Amazon поки не вибрав Україну як ринок, в який він дає системний логістичний продукт. Вони багато разів підходили до України, але системного продукту з доставкою, такого, як ми маємо з AliExpress, досі не запроваджено. З України можна замовляти на Amazon окремі товари з доставкою. Ми бачимо посилки з Amazon у своїх сортувальних центрах. Але це не консолідовані партії.

— Перемовини з цього приводу ведуться?

— Постійно.

— І така сама історія з Ebay?

— В Україні на Ebay також замовляють багато товарів, але вони ще не прийняли суперрішення. Системний підхід поки запровадили тільки AliExpress, Joom, iHerb Next та ASOS. Всі решта якимось чином доставляють товари в Україну, але їх посилки падають в загальний потік.

— Повернімось до питання комерційного експорту. Нещодавно "Укрпошта" запустила послугу міжнародної доставки "Дрібний пакет PRIME" і "Дрібний пакет рекомендований". Які головні відмінності між ними?

— "Дрібний пакет рекомендований" – це продукт, який передбачає вручення під підпис. Якщо ви відправили мені особисто посилку в США, то отримати її і розписатися за отримання можу тільки я. І якщо хтось щось переплутає при такій доставці, то американська пошта виплатить компенсацію "Укрпошті", а ми у свою чергу компенсуємо відправнику. Сучасні вимоги, які висуває електронна комерція, змінилися. За кордоном нормально, якщо відправлення чекає на адресата в поштовому відділенні, біля дверей дому, у консьєржа, бо далебі не в кожного є можливість чекати на поштаря, щоб розписатися за отримання відправлення. Для цього потрібно було запровадити інший тип продукту – без підпису за отримання, який певною мірою гальмує процес. Тому Prime це такий же продукт, як і "Дрібний пакет", з єдиною відмінністю — від отримувача не вимагається підпису. Відправлення приходить на адресу доставки і його можна відслідковувати за трекінгом.

Ще одна суттєва відмінність — Prime буде дешевший за "Дрібний пакет" (за розрахунками "Укрпошти" в середньому на 8%). "Дрібним пакетом" передбачена компенсація 30 СПЗ (це 1,1 тис. грн), а Prime компенсації у випадку втрати відправлення не передбачає. Я впевнена, що більшість людей надаватимуть перевагу Prime, адже у світі, за даними міжнародної статистики, вже ніхто не надає значення оцій розписці за отримання. Навіть компенсація не є аргументом на користь такого способу отримання посилок.

— Строки доставки Prime пакету на відміну від "Дрібного пакету" будуть коротші?

— Напевно, будуть на 1-2 доби коротші на території США. Але коли ми долаємо відстань між континентами і проходимо через всі черги на кордоні, через Польщу, потім переліт літаком, навряд чи можна буде говорити про якусь помітну для клієнта різницю в строках доставки. Так буде до того часу, доки Україна не відновить авіасполучення, а це, зрозуміло, може статися тільки після закінчення бойових дій.

— Нещодавно велика українська делегація відвідувала Польщу в рамках робочої поїздки президента Володимира Зеленського…

— Хочете спитати про поштовий вагон? Історія дуже складна. Раніше "Укрпошта" доставляла пошту в інші країни залізницею. Наші причіпні вагони з поштою ходили навіть в Казахстан, також і в Польщу. За 20 останніх років відбулися реформи на польській залізниці, яка поділила свою залізницю на декілька компаній – пасажирські, вантажні перевезення, компанію з експлуатації, всі вони — окремі юридичні особи. Це власне те, до чого йде й наша "Укрзалізниця".

Україна припинила залізничні перевезення в Польщу на початку 2000-х років. І що ми маємо тепер? Польська залізниця каже: не проблема, ви можете причепити ваш вагон з поштою до вантажного потягу і ми його приймемо. Але ми не хочемо чіпляти наш вагон до вантажного потягу, тому що вантажні вагони рухаються з меншою швидкістю, ніж пасажирські. Вони можуть з Києва до Польщі йти кілька днів, і тоді увесь сенс такої доставки втрачається. Крім того, окремий локомотив з поштовим вагоном займатиме дефіцитний часовий слот на прикордонному залізничному переїзді, тобто зменшить пропускну спроможність для вантажних рейсів. Ми не готові накопичувати в себе пошту й посилки та відправляти їх раз на місяць вантажними вагонами, приєднаним до вантажного потяга, нам потрібно щоб це відбувалось щодня.

Ще один аспект – Польща має спеціалізовану митницю для прийому поштових відправлень. Ми не можемо привезти пошту на звичайний митний пост на кордоні. Право опрацьовувати поштові депеші має тільки Poczta Polska як державний поштовий оператор. Відповідний підрозділ знаходиться в Перемишлі. Саме тому ми розглядаємо можливість чіпляти поштовий вагон до будь-якого пасажирського потяга з України, який прямує через/до Перемишля. Там можна оформити всю роботу з документами, перевірити, чи все гаразд, і перевантажуватись на Варшаву чи інше місце. До того ж до Перемишля йде широка, а не вузька колія, по якій може дійти поштовий вагон.

— Хто гальмує цей процес?

— Ситуація наразі така: Poczta Polska хоче, "Укрпошта" й "Укрзалізниця" теж хочуть. Але наразі відкриті питання є в польської залізниці. Адже для них це додаткова робота, і в тій конфігурації, в якій вони зараз існують, це для них нетиповий проект.

— І скільки вже триває ця дискусія?

— Останні півроку мінімум.

— Під час останньої поїздки президента до Польщі в протоколах зустрічей було зазначено це питання?

— Воно значиться в багатьох протоколах. Це дійсно одне з дуже затягнених питань. Рішення наразі немає і не зрозуміло, коли воно буде. Останнім часом Польща додала до цього обговорення ще й безпекові питання.

Вирішення цього питання дало б "Укрпошті" стабільний канал доставки з щоденним вільним рухом. Наші вантажівки так само стоять в чергах на кордоні, і це затримує обмін поштою. А для нас головне – швидкість. Ми всі хочемо доставку посилку в ті строки, які були до війни, коли "Укрпошта" перевозила вантажі на прямих авіалініях. Тоді доставка в Лондон відбувалася за три-п’ять днів.

— Які IT-інновації "Укрпошта" запроваджує для міжнародного напрямку? Чи плануєте запустити додатковий app?

— В нас все вже є. Ми доволі давно розвиваємо цей напрямок. З 2017 року започаткували онлайн-кабінет експортера. Наразі оформлення 80% експорту відбувається онлайн, до приходу у відділення. Там підв’язана накопичувальна система за тарифом. API-ключі для великих клієнтів. Це опція яку використовують наші постійні користувачі. Ті, хто ніколи раніше не працював з сервісами "Укрпошти", можуть отримати в мобільному app опцію "експортна посилка".

Усі наші партнери за кордоном давно прагнуть обмінюватися тільки електронними даними. У свою чергу "Укрпошта" вже переходить на paperless-режим з митницею. 18 січня вступив в силу закон про обмін електронними даними для посилок і експрес-відправлень і ми потихеньку інтегруємося з українською митницею в цій сфері.

— Раніше обмін даними з митницею відбувався в паперовій формі?

— Раніше так. Все було на папері. На кожну посилку було три аркуші, один відривали; потім вони три роки в нас зберігалися. Ми відходимо від цього.

— Коли завершиться процес переходу в електронний формат з митницею?

— Це має статися в середині поточного року. Але ми вже так працюємо. Звісно, є ще недоліки в деяких процесах, не все ідеально налагоджено з обох сторін, однак процес триває.

— Чи плануєте запроваджувати цифрову модернізацію кабінету експортера?

— Ми цим займаємося постійно. Наприклад, перед війною ми запровадили в кабінеті онлайн-оплату. Далі, гадаю, зробимо, щоб в кабінеті були й усі вхідні імпортні посилки, тому що зараз є тільки експорт. Є локальний бізнес, є експорт, але ще немає імпорту.

— "Укрпошта" виконує величезну роботу на дипломатичному фронті щодо ізоляції країни-агресора Росії: як відомо, Швеція, Данія, Австралія, Польща, Литва виключили РФ з країн для доставки, а ще низка країн припинила комерційні відправлення. Яких нових успіхів вдалося досягти в цьому напрямку?

— Це великий пласт роботи, бо ВПС є структурним підрозділом ООН, де всі процеси дуже затягнені. Але деяких результатів ми досягли: вдалось призупинити членські права "пошти Росії" та "Бєлпошти" в асоціації Європейських державних поштових операторів PostEurop; усунули кандидата від РФ з посади співголови митного комітету Всесвітньої поштової спілки. А зараз спільно з МЗС та посольством України у Швейцарії будемо боротися, щоб світ та ВПС засудила випуск серії марок "Регіони Росії — Запорізька, Луганська, Донецька та Херсонська області". Наша боротьба з РФ триває на всіх фронтах, в тому числі й на поштовому і "Укрпошта" зробить все від неї залежне.