Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" вважає за необхідне тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення металургійних підприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни.
"Якщо металобрухт залишатиметься в країні – понад 500 тис. осіб матимуть роботу, а країна матиме мільйони валютних надходжень від експорту сталі. Водночас виграють і військові – адже металурги багато допомагають бійцям, закуповуючи для них техніку та автомобілі, і навіть випускаючи бронежилети. Від експорту металобрухту не виграє ніхто. Тому зараз влада має діяти на випередження і тимчасово заборонити експорт, доки ситуація не стабілізується і не перестане загрожувати національній економічній безпеці", — написав президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков у своїй колонці на сайті "Інтерфакс-Україна".
За його словами, з початку війни гірничо-металургійний комплекс України переживає найважчу кризу з часів незалежності. Значна частина підприємств захоплена чи зруйнована окупантами, інші намагаються працювати в умовах постійних обстрілів та часткової втрати потужностей. Блокування морських портів призвело до того, що географія клієнтів скоротилася майже вдвічі, а з нею – і обсяги постачання продукції.
Проте підприємства намагаються встояти і навіть наростити виробництво, бо усвідомлюють покладений на них рівень відповідальності. У металургійній та суміжних галузях працюють понад півмільйона українців, а частка ГМК у ВВП України становить понад 10%.
"Але реальність щоразу підкидає нові виклики. Одним із них став дефіцит металобрухту, без якого неможливе нарощування металургійного виробництва", — наголосив голова об'єднання.
Він назвав причини виникнення дефіциту: окупація східних областей, де традиційно заготовлялися значні обсяги сировини (обсяги цієї заготівлі скоротилися майже на 80%). При цьому експорт брухту різко зріс: лише за перші два місяці 2023 вивезено близько 25 тис. тонн, що майже на 60% більше, ніж у листопаді-грудні 2022 року.
"Враховуючи темпи зростання експортного показника, наприкінці року можемо побачити цифру 250 або навіть 300-400 тис. тонн експорту – а це абсолютно неприйнятно для ринку, який може ледве зібрати близько мільйону тонн металобрухту на рік. Адже галузь вимагатиме більше мільйона – навіть за умов неповного відновлення виробництва", — написав президент "Укрметалургпрому".
"Зараз ситуація з дефіцитом загострилася і почала призводити поки що до тимчасових, але зупинок виробництва. Проте питання необхідно вирішувати. А обсяги виробництва, замість того, щоб зростати, впадуть до мінімуму. Це, у свою чергу, спровокує виток нових проблем не лише для галузі, але й для економіки – адже, нагадаю, навіть у найважчий 2021 рік підприємства ГМК сплатили до бюджетів понад 42 млрд грн. А це саме ті кошти, за які Україна може нарощувати військовий потенціал та перемагати на полі бою", — констатує Каленков.
Він додав, що, втрачаючи кошти через падіння виробництва, Україна нічого не заробляє і на експорті металобрухту — вивозять сировину через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито у розмірі EUR3, і вже звідти перенаправляється до реальних клієнтів. Експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн. Не дивно, що експортними схемами вже зацікавилося ДБР, де вже почали розслідування.
Як уточнив Каленков, тонна металобрухту, перероблена президентом "Укрметалургпрому" на сталь, дає до бюджету в 10 разів більше, ніж експортне мито до ЄС – близько $300 за тонну. Тому питання, експортувати сировину чи залишати її в країні для переробки, взагалі не має порушуватися – вигода очевидна, резюмує він.
Як повідомлялося, у середині 2021 року "Укрметалургпром" просив заборонити експорт металобрухту до кінця 2023 року. З відповідним проханням "Укрметалургпром" звернувся до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля у листі від 8 липня 2021 року.
За даними Української асоціації вторинних металів ("УАВтормет"), експорт металобрухту за січень-лютий 2023 року становив 24,8 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-лютий-2022 (зростання у 3,5 раза).
