США можуть надати масштабний пакет економічної та безпекової підтримки Грузії, якщо її уряд відмовиться від дедалі більш антизахідної риторики та припинить наступати на права людини, повідомляє Politico із посиланням на відповідний законопроєкт.
За інформацією видання, згідно з положенням законопроєкту, який цього тижня мають представити у Конгресі, США розпочнуть переговори з Грузією про відкриття «надійного преференційного торговельного режиму» за умови виконання ключових політичних критеріїв.
Відео дня
Окрім поліпшення доступу до американських ринків, документ закликає до лібералізації візового режиму для громадян Грузії.
Законопроєкту також уповноважує урядовців розробити пакет військової підтримки для Грузії, включаючи «надання обладнання для безпеки та оборони, яке ідеально підходить для територіальної оборони від російської агресії, а також супутні елементи навчання, технічного обслуговування і підтримки операцій».
Читайте також:
«Віддаляє Грузію від ЄС і НАТО». «Російський закон» змусить США переоцінити відносини з Тбілісі — Білий дім
Як зазначає Politico, запропонована програма буде активована лише в тому випадку, якщо США підтвердять, що «Грузія продемонструвала значний і стійкий прогрес у відродженні демократії, про що свідчать, як мінімум, чесні та вільні вибори й збалансоване передвиборче середовище».
Раніше повідомлялося, що Сполучені Штати планують запровадити санкції проти грузинських політиків з правлячої партії та правоохоронців, які відповідальні за просування закону про прозорість іноземного впливу (так званий закон про «іноагентів»).
Законопроєкт про «іноагентів» і протести в Грузії
З 9 квітня в Грузії спалахнула хвиля масових протестів після того, як лідер парламентської більшості Грузинська мрія Мамука Мдінарадзе заявив, що його партія вдруге внесе до парламенту законопроєкт про «іноземних агентів», або так званий «російський закон».
Парламент Грузії ухвалив законопроєкт у першому читанні 17 квітня. Документ запроваджує реєстрацію некомерційних юридичних осіб та засобів масової інформації, які отримують понад 20% доходів з-за кордону, як «організацій, що діють в інтересах іноземної держави». Для ухвалення закону в Грузії необхідно, щоб проєкт пройшов три голосування в парламенті.
У другому читанні закон ухвалили 1 травня. «За» проголосували 83 депутати, «проти» — 23.
Депутати Європейського парламенту заявляли, що ухвалення в Грузії скандального законопроєкту про іноземних агентів ставить під загрозу євроатлантичну інтеграцію країни.
25 квітня Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо грузинського законопроєкту про прозорість іноземного впливу. Документ ставить під питання переговори про вступ Грузії до Європейського Союзу, доки цей закон діятиме.
30 квітня біля будівлі парламенту Грузії між поліцією і демонстрантами почалися сутички. Президент Саломе Зурабішвілі закликала припинити розгін акції протесту в Тбілісі та поклала відповідальність за події на уряд.
13 травня юридичний комітет парламенту Грузії розглянув та підтримав закон про «іноагентів» у третьому читанні за 67 секунд.
Читайте також:
12 країн просять пояснень Брюсселя, як закон про «іноагентів» у Грузії вплине на її євроінтеграцію
14 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт про «іноагентів» в остаточному третьому читанні. За ухвалення закону проголосували 84 депутати, проти — 30 опозиціонерів. Також цього дня силовики почали розганяти протестувальників, які зібралися біля будівлі парламенту.
Газета Financial Times 16 травня писала, що Європейський Союз може заморозити заявку Грузії на вступ, якщо закон про «іноземних агентів» набуде чинності. У НАТО також попередили уряд Грузії, що закон несумісний із членством країни в НАТО і ЄС.
18 травня Саломе Зурабішвілі наклала вето на закон про прозорість іноземного впливу.
За її словами закон суперечить конституції країни, європейським стандартам і «в такий спосіб являє собою перешкоду на нашому європейському шляху».
Редактор: Микита Днєпровський Читати далі
