Керівник німецької збройової компанії Rheinmetall Армін Паппергер закликав збільшити військові витрати, щоб захистити себе у разі початку «холодної війни».

Про це Паппергер сказав на зустрічі Асоціації бізнес-журналістів у Дюссельдорфі, повідомила Süddeutsche Zeitung у п’ятницю, 3 травня.

«Західний світ не готовий до конвенційної війни», — заявив Паппергер.

Відео дня

За його словами, країна-агресор РФ та Китай «добре озброїлися». Паппергер вважає, що оборонний бюджет Німеччини має бути збільшений щонайменше на 30 млрд євро щорічно.

Читайте також:
Країни НАТО можуть опинитися під загрозою дуже швидко, якщо Росія здолає Україну, каже Веслі Кларк (Фото:REUTERS/Thomas Peter) Якщо Україна впаде. Генерал Веслі Кларк спрогнозував, скільки часу потрібно буде Путіну, щоб поширити війну на країни НАТО

У газеті додають, що канцлер німеччини Олаф Шольц оголосив про переломний момент у 2022 році після нападу Росії на Україну. У федеральному уряді виділили 100 млрд євро у спеціальний фонд для «зміцнення обороноздатності та компенсації дефіциту в Бундесвері».

Як додав Паппергер, після закінчення «холодної війни», Німеччина скоротила витрати на оборону, це призвело до того, що «запаси військової техніки застаріли, а склади боєприпасів спорожніли».

Süddeutsche Zeitung пише, що компанія Rheinmetall отримала вигоду від створення два роки тому 100-мільярдного спеціального фонду, адже отримала замовлення на бронетехніку та інше військове обладнання. Кошти зі спеціального фонду будуть використані у 2026 році, тому «збільшення регулярного оборонного бюджету є надзвичайно важливим», вважає керівник Rheinmetall.

«Лише за умови збільшення інвестицій на 30 млрд євро щорічно Німеччина могла б виконати своє зобов’язання як країна НАТО інвестувати два відсотки свого економічного виробництва в оборону. Бундесверу досі не вистачає всього», — заявив Паппергер.

Він також додав, що наразі Німеччина передає Україні боєприпаси, які зараз ж виготовляє. За його словами, за останні два роки Німеччина «майже нічого» не завезла на власні склади.

За оцінками Паппергера, щоб поповнити запаси артилерійських боєприпасів, виробництво повинно тривати впродовж десяти років, при цьому федеральний уряд також повинен надати фінансові ресурси для цього.

Rheinmetall — великий німецький оборонний концерн, який виробляє боєприпаси і військову техніку для України. У жовтні 2023 року концерн створив спільне підприємство з Українською оборонною промисловістю.

Можливий напад Росії на НАТО — що відомо

У грудні 2023 року видання Bild із посиланням на власні джерела в розвідці однієї з європейських країн повідомляло, що Росія може спробувати атакувати Європу наприкінці 2024 року або на початку 2025-го, коли США опиняться «без лідера» і зможуть прийти на допомогу європейським державам тільки після деякої затримки.

Читайте також:
Президент Франції Еммануель Макрон (Фото:REUTERS/Benoit Tessier) «Макрон лестить сам собі». Чому погрози введення іноземних військ в Україну важливі, але Путін їх не розуміє — інтерв'ю з політологом

Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявляв, що цивільне населення на Заході має готуватися до «тотальної війни» з Росією.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у січні 2024-го, що Європа знову «стикається з військовою загрозою, якої не було вже 30 років», і попередив про можливість нападу Росії через п’ять-вісім років.

Американська розвідка в березні повідомляла, що Росія не хоче прямого воєнного конфлікту зі США і НАТО і продовжуватиме асиметричну діяльність, яка, за її оцінками, не перетинатиме поріг воєнного конфлікту в глобальному масштабі.

США не вважають, що можливий напад Росії на країни Балтії, які є державами-учасницями НАТО, є неминучим, однак загроза розширення загарбницької війни за межі України сприймається «дуже серйозно», казала постійний представник США при НАТО Джуліана Сміт.

Водночас головнокомандувач сухопутних військ Литви Вальдемарас Рупшис заявив, що можливість того, що Росія може почати війну проти НАТО вже наступного року, є вкрай низькою.

У випадку нападу Росії Естонія зможе відбити її атаку та виграти війну, сказав 18 квітня глава Сил оборони Естонії генерал Мартін Херем.

Редактор: Христина Піцуряк Читати далі