Автор: Кіра Борисіхіна
Нове дослідження, опубліковане в журналі Brain, виявило, що заїкання може бути спричинене порушенням роботи певної мережі клітин мозку, що з'єднує три основні області: мигдалеподібне тіло, шкаралупу і клауструм.
Ці області відповідають за регулювання емоцій, управління рухами та передачу інформації між різними частинами мозку.
Читайте також:
Щоб мозок не старів. Вчені назвали п’ять продуктів, які знижують ризик деменції та інших когнітивних порушень
Доктор Юхо Йоутса, співстарший автор дослідження і професор неврології в Університеті Турку у Фінляндії, розповів Live Science, що знання причин заїкання може допомогти в розробці нових цільових методів лікування. Одним із таких методів може стати електрична стимуляція мозку, що передбачає розміщення електродів на голові пацієнта або всередині неї і подачу електричних імпульсів у цільові ділянки мозку в певний час.
Відео дня
Заїкання — це порушення мовлення, на яке страждають близько 1% дорослих і від 5% до 10% дітей. Це захворювання проявляється в мимовільному повторенні або подовженні звуків, складів і слів, а також у «блоках» мовлення, що може спричиняти труднощі в спілкуванні та сприяти соціальній тривожності.
Існує два основних типи заїкання: розвиток заїкання, що виникає в дитинстві та минає в 90% випадків до 18 років, і набуте заїкання, що виникає після черепно-мозкової травми, інсульту або хвороби Паркінсона. Нині заїкання лікують за допомогою логопедії, проте ефект від цього лікування не завжди зберігається, і ефективних ліків для лікування заїкання поки що не існує.
Читайте також:
Приголомшлива теорія. Британський учений знайшов неочевидний зв’язок між розміром людського мозку і яєчниками
Досі вчені не знали, де саме в мозку виникає заїкання, що обмежувало їхні можливості знайти альтернативні методи лікування. Щоб знайти відповіді, Йоутса та його колеги вивчили опубліковані історії хвороби 20 осіб, які почали заїкатися після інсульту. Вони порівняли ці звіти зі звітами майже 170 пацієнтів, які перенесли інсульт, але не страждають на заїкання. Виявилося, що в тих, хто почав заїкатися, пошкодження були в різних частинах мозку, але всі вони групувалися в одній мозковій мережі. У пацієнтів без заїкання такої закономірності не спостерігалося.
В окремому експерименті команда використовувала магнітно-резонансну томографію (МРТ) для сканування мозку 20 осіб, у яких заїкання розвинулося після інсульту. Також було проведено сканування мозку 20 дорослих із заїканням у процесі розвитку. Дослідники оцінювали тяжкість симптомів заїкання за допомогою відеозаписів розмов та анкети.
Вони виявили, що у людей із важчими симптомами заїкання був вищим об'єм сірої речовини в тій самій мережі мозку, що й при заїканні після інсульту. Ці результати показують, що за заїканням стоїть загальна мозкова мережа, незалежно від його початкового тригера.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
Читати далі
