Автор: Власта Лазур
Нардеп, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв'ю Radio NV розповів про фортифікаційні споруди на півночі Харківської області.
https://www.youtube.com/watch?v=kjrK3p-r8tY
— Росіянам вдалося захопити декілька прикордонних сіл, впритул підійшли до Вовчанська, на околицях міста закріпилися, тривають бої. Я вам процитую Юрія Бутусова, воєнного кореспондента, який зараз там перебуває: «Щодо укріплень. Вони побудовані на харківському напрямку, але до цих рубежів ворог не дійшов. Оборонні рубежі чомусь не прив’язані до тактично вигідних висот. Основні бої тривають там, де позиції не обладнані і зариватись треба зараз. Тому і є непорозуміння у військах, що укріплень немає саме там, де вони потрібні і чому знов треба самим зариватися у посадках». Чи можете ви дати відповідь на це питання? Чому немає укріплень саме там, де зараз тривають бої? Наскільки я пам’ятаю, на початку року уряд оголосив про виділення 20 мільярдів гривень на оборонні укріплення. Авжеж, не все пішло на харківський напрямок. Здається, чотири млрд, але тим не менше. Що ви на це скажете?
Відео дня
— По-перше, я хочу сказати, що оборонні рубежі і інженерні укріплення, які необхідно побудувати, будуються відповідно до тих планів, які визначає Генеральний штаб України, з погляду на стратегічні задуми, замисли забезпечення безпеки і оборони держави.
Тобто будувати укріплення на відстані двох-трьох кілометрів від державного кордону… А ті села, які ворог зайняв, вони перебували в так званій сірій зоні. Тобто, це ті села, які постійно прострілювалися з артилерії, мінометів ворога; які фактично були достатньо небезпечними для проживання громадян України, і там одиниці громадян проживали в цих селах. Тому фортифікаційні засоби укріплення будуються там, де вони, з точки зору військового керівництва, є найбільш ефективними для забезпечення повноцінної стратегічної оборони наших рубежів.
Читайте також: Фортифікації у Вовчанську побудували, але «не так щільно» через постійні обстріли — глава МВА
І наш Комітет з питань національної безпеки, оборони і розвідки проводив інспекцію і на харківському, на сумському, на чернігівському напрямках, на західній Україні. До побудови повноцінних фортифікаційних засобів були питання, ми їх розглядали в закритому режимі. Але загалом, підкреслюю, я бачу, що ті укріплення, які були побудовані, відповідно до планів Генерального штабу, вони і мають зупинити ворога на тих чи інших рубежах.
Звичайно, ми також бачимо, що деколи військовослужбовці в своїх зверненнях — і для широкого загалу, і для членів комітету — скаржаться, що недостатньо ефективно, недостатньо продумано були побудовані ті чи інші лінії оборони. Ми це на рівні комітету будемо перевіряти і з’ясовувати, і будемо заслуховувати відповідних керівників військово-цивільних адміністрацій, які відповідали за будівництво цих укріплень.
Читайте також: На тлі наступу армії РФ. Михайла Драпатого призначили командувачем ОТУВ Харків
Але загалом неможливо на відстані кожних 100, 200, 300, 500 метрів чи кілометру побудувати відповідні лінії оборони. Вони будуються там, де, з точки зору військових керівників, вони є найбільш правильними і мають забезпечити стримування ворога.
Читайте також:
«Не рахуються з втратами». Росіяни мають тактичні успіхи в районі Вовчанську — Генштаб
— Продовжу цитувати Бутусова щодо Вовчанська: «На напрямку Вовчанська місто до оборони не підготовлено. Поки що без деталей, але для ворога це не секрет, оскільки місцеві мешканці не відселені, а дрони противника часто роблять обльоти». Чи вам про це щось відомо? Вовчанськ — це п’ять-десять кілометрів, здається, до російського кордону.
— Я про це хотів і сказати, що Вовчанськ — це фактично прикордонне місто, яке перебуває в безпосередній близькості до російського кордону. Це означає, що ми мали б фортифікаційні споруди будувати в двох-трьох кілометрах від російського кордону. Як ви думаєте, в умовах повномасштабної війни, де росіяни постійно [використовують] і артилерію, і міномети, чи можливо побудувати повноцінні фортифікаційні споруди саме на такій відстані?
Я думаю, це питання ми також будемо на комітеті розглядати, я переконаний. Але зараз дати відповіді, чи було повністю забезпечено підготовку міста до оборони, чи там були якісь прорахунки, я зараз сказати не можу, тому що детальної інформації про це я не маю.
— Я, звісно, не фахівець ані по військовій справі, ані з оборони. Але є таке питання: а просто замінувати всі підходи до міста теж було неможливо? Я розумію, будівництво, можливо, це складніше, але от мінування?
— Якраз питання мінування в максимальному обсязі було здійснено. Я хочу нагадати, що росіяни для того, щоб розмінувати території, де вони почали наступати, використовували крилаті плануючі авіабомби — для того, щоб саме за рахунок детонації цих бомб розмінувати місцевість. І іншими інженерними засобами, які призначені для розмінування, вони ці території розміновували. Територія була щільно замінована, тому тут проблем я особливих не бачу і не приймаю, що не було заміновано.
Читайте також: «Є багато нарікань». Українські військові хочуть подивитися в очі тим, хто будував укріплення на півночі Харківщини — Ступак
— Чи є у вас уявлення, розуміння, з якою метою Росія зараз почала наступ на харківському напрямку? Чи мають рацію ті, хто каже, що, найімовірніше, Росія буде йти на створення так званої буферної зони в 10 кілометрів?
— По-перше, це ІПСО Російської Федерації, що їм необхідна ця буферна зона. Буферна зона відстанню 10 кілометрів точно не вирішать жодних — ні тактичних, ні стратегічних — завдань.
Я думаю, це більше психологічний вплив, щоб вони вчергове продемонстрували якісь свої квазіуспіхи, тому що йдеться про декілька кілометрів і декілька населених пунктів, які перебувають в безпосередній близькості до державного кордону.
— Що значить «квазіуспіхи»? Ви бачили евакуацію людей із Вовчанська? Це не квазі-успіхи, це реальна трагедія для сотень людей, які звідти зараз виїжджають.
— Я маю на увазі ті населені пункти, які на сьогодні перебувають під контролем РФ за рахунок дуже великих втрат в особовому складі, в техніці. Тому що ці позиції, на відміну від початку повномасштабного вторгнення, були абсолютно нормально пристрілені. І наші міномети і ствольна артилерія достатньо гарно відпрацьовують і по живій силі, і по техніці ворога.
Читайте також: «Росія не піде на Харків, вона не зробить нам такий подарунок», — Дикий про цілі РФ на півночі області
Щодо Вовчанська, то тут питання в тому, що це місто, яке мало ще достатньо велику кількість мирного населення, які змушені евакуюватися зараз, тому що ворог намагається підійти впритул, і бої йдуть на околицях міста. Поки ворог не захопив Вовчанськ. Я думаю, що наше військове керівництво розуміє, як ситуацію тримати під контролем.
А загалом Головне управління розвідки, [очільник] Кирило Буданов повідомляв, що саме в цих числах відбудуться якраз такі інтенсивні бойові дії на прикордонних територіях. Тобто йдеться якраз про ті самі п’ять-десять кілометрів, де ворог буде намагатися максимально просунутися вперед. Про це було попереджене військове керівництво, вони відповідні заходи вжили.
Читайте також: 
Юрій Бутусов Ворог продовжує активно діяти. Що відбувається у Харківській області
Але враховуючи і всю протяжність державного кордону, і те, що Росія намагається всюди інтенсифікувати свої бойові дії (достатньо згадати Сумщину, яка минулого і позаминулого місяця інтенсивно обстрілювалася, постійні обстріли Чернігівщини), ми розуміємо, що це загальна політика, загальна конфігурація ведення Росією своєї війни. Вона намагається, за рахунок активізації загострення на сході, якимось чином створити преференції для інших напрямків, тобто на лугансько-донецькому, на запорізькому напрямку, де йдуть інтенсивні бої, де ворог намагається також атакувати, займати нові території. І ми бачимо, з якими великими втратами йому вдається просовуватись на ті сотні метрів чи максимум кілометр протягом досить тривалого проміжку часу. Тому це треба розглядати в загальній конфігурації ведення бойових дій.
Але для росіян та подія, яка трапилася в ніч з суботи на неділю, обстріл російською ракетою (як зараз для мене вже майже стовідсотково зрозуміло) протиповітряної оборони С-300, обстріл власного Бєлгорода і руйнування будинку вписується в загальну картину. Ворог намагається продемонструвати, що нібито Збройні сили України мають можливість обстрілювати Бєлгород, Бєлгородщину, інші прикордонні міста, і тому необхідно створити цю зону.
Але ще раз підкреслю, п’ять-десять кілометрів тієї зони, яку вони намагаються створити (я думаю, що вони її не створять), точно стратегічно і тактично не вирішує якісь питання, які пов’язані з унеможливленням нанесення вражень по живій силі і техніці ворога на території Російської Федерації.
Читати далі
