Росія застосовувала «тактику голоду» під час 85-денної облоги Маріуполя — The Guardian

Росія застосовувала «тактику навмисного голоду» під час 85-денної облоги Маріуполя на початку 2022 року, що є воєнним злочином, повідомляє The Guardian із посиланням на новий аналіз, поданий до Міжнародного кримінального суду.

Зазначається, що цей висновок лежить в основі досьє, яке юристи з організації Global Rights Compliance, що співпрацюють з українським урядом, подали до МКС у Гаазі. У ньому стверджується, що Росія та її лідери мали намір вбити та завдати шкоди великій кількості цивільних осіб.

Відео дня

За оцінками, 22 тисяч людей було вбито під час оточення і захоплення міста Маріуполь на початку повномасштабної війни РФ проти України. Цивільне населення залишилося без води, газу та електроенергії протягом декількох днів після облоги, оскільки температура опустилася нижче мінус 10 градусів.

Катріона Мердок, партнер Global Rights Compliance, зазначила, що метою дослідження було «з’ясувати, чи існує ширший наратив», який полягає у навмисній відмові російським військовим та їхньому керівництву в їжі та інших необхідних для життя зручностях — стратегія голоду, яка може бути прирівняна до воєнного злочину.

«Ми побачили, що російська атака мала чотири етапи, починаючи з нападів на цивільну інфраструктуру, відключення електроенергії, опалення та водопостачання. Потім гуманітарна евакуація була відкинута і навіть атакована, в той час, як допомога не могла потрапити [до людей], — сказав Мердок.

За її словами, на третьому етапі нападів зазнали об'єкти критичної інфраструктури, що залишилися, цивільні особи, які отримували допомогу та пункти водопостачання.

Читайте також:
Маріуполь (Фото:REUTERS/Alexander Ermochenko) Відповідальність за воєнні злочини в Маріуполі мають понести десять людей — звіт HRW

На четвертому етапі свого наступу Росія здійснила стратегічні атаки з метою знищення або захоплення будь-яких об'єктів інфраструктури, що залишилися.

Мердок зазначила, що поетапний наступ на Маріуполь продемонстрував, що Росія планувала захопити місто без жодного милосердя до його цивільного населення, яке, за оцінками, становило 450 тисяч осіб до початку повномасштабного вторгнення.

У досьє робиться висновок, що під час облоги було зруйновано або пошкоджено близько 90% медичних установ і житлових будинків у місті, бомбардуванню піддалися пункти розподілу продовольства, а також шляхи гуманітарної евакуації.

У аналізі йдеться, що, враховуючи важливість Маріуполя і централізацію прийняття рішень в Росії, відповідальність за загибель тисяч цивільних осіб лежить на найвищому рівні.

«Володимир Путін винен… і ешелони російського військового керівництва», — сказала Мердок.

Повідомляється, що голод і відмова у зручностях, необхідних для цивільного життя, вважаються воєнними злочинами, але це залишається відносно новою галуззю міжнародного права, і до цього часу жоден злочинець не був притягнутий до кримінальної відповідальності.

За словами юристів, спочатку вони не були впевнені, наскільки легко буде створити досьє воєнних злочинів РФ у Маріуполі, оскільки російська окупація ускладнила збір доказів, незважаючи на запеклі бої і велику кількість жертв.

Але вони розробили методику, яка використовує спеціально створений алгоритм для зіставлення руйнувань конкретних місць, що відстежуються за допомогою супутникових знімків, з російськими атаками.

Окупація Маріуполя російськими військами: коротко

У травні 2022 року після майже тримісячної облоги і кровопролитних боїв Маріуполь окупували російські війська. До початку повномасштабного вторгнення в цьому портовому місті мешкало близько 450 тисяч осіб. За час облоги половина жителів виїхали, десятки тисяч загинули.

До моменту, коли в травні останні українські захисники покинули меткомбінат Азовсталь і за наказом командування здалися в полон, Маріуполь із великого промислового центру перетворився на руїну.

8 лютого видання Financial Times повідомило, що російські окупанти хочуть приховати сліди своїх злочинів у захопленому Маріуполі та показати, що «відновлюють» місто, але «реальність сильно відрізняється від пропаганди».

Редактор: Юлія Завадська Читати далі