Робота, житло, медицина: Головні кроки з адаптації ветеранів

У нинішньому кодексі законів про працю слово «ветеран» згадується двічі. Попри те, що війна щодня збільшує кількість людей, які отримають статус ветерана, досі в багатьох законах є сліпі плями щодо цієї групи українців.

Оскільки війна триває, розрив між законодавчою базою та реальністю, з якою стикаються ветерани, зростає, піднімаючи критичні питання щодо механізмів інтеграції та підтримки, які їм доступні.

Відео дня

Дехто експертно заявляє, що створюючи для ветеранів закони й напрацьовуючи політики ми відмежовуємо їх від цивільних, таким чином створюючи нерівність. Проте ми маємо пам’ятати, що вирвані сторінки з життів ветеранів не зможуть цілком компенсувати жодні кошти чи можливості. Натомість, надання ветеранам можливості з меншими зусиллями повертатися до цивільного життя, зокрема зменшення бюрократичного тягаря, є критично важливим. Зараз норми, які регулюють гарантії та пільги для ветеранів, розкидані по різних законах та підзаконних актах. Часто ці норми не узгоджені між собою, або їх реалізація залишається недеталізованою чи взагалі відсутньою. Тому необхідна систематизація можливостей для ветеранів, яка б вилилася у закон, що регулюватиме різні сфери їхнього життя — від працевлаштування до житла, медицини, бізнесу тощо.

У цій колонці зосереджуюсь на аспектах, пов’язаних із працевлаштуванням, освітою, перекваліфікацією ветеранів, а також тим, як заохотити працедавців наймати ветеранів. Адже близько 30% ветеранів зараз не мають роботи попри те, що ринок праці відчуває нестачу кадрів.

Кар'єрні центри — перша точка входу

Читайте також: Ольга Сідоріна Вілкінс Як створити успішну програму працевлаштування для ветеранів

Перехід від військової служби до цивільного життя є важливим етапом, який, ідеально, мав би розпочатися ще під час перебування військовослужбовців у збройних силах, як це відбувається у США. На жаль, в умовах безперервної війни в Україні, збройні сили перевантажені основними оборонними завданнями, і реалізація якісної програми реадаптації може бути складною. Зараз послуги для ветеранів розкидані між різними міністерствами та установами. Кар'єрні центри, за зразком американських, допоможуть ветеранам зорієнтуватися в можливостях та послугах.

Дослідження, проведене Українським ветеранським фондом Мінветеранів у січні 2024 року, підтверджує необхідність таких заходів. За результатами анонімного онлайн-опитування, в якому взяли участь 1 043 респонденти, зокрема 345 ветеранів, які вже не служать, видно значну потребу в підтримці. Ці ветерани вказали на високу потребу в фінансовій підтримці (56,16%), зміцненні здоров’я (52,44%) та придбанні житла (29,23%).Спеціалізовані кар'єрні центри могли б стати ефективним рішенням для ветеранів, надаючи їм доступ до інформації про права, програми підтримки, психологічні та юридичні консультації, а також допомогу у навчанні та працевлаштуванні. Опитані ветерани також вказали велику потребу в освіті (26,07%) і підтримці підприємництва (15,19%).

На ринку праці існує динамічне змінення ставлення до ветеранів. Дослідження, проведене серед роботодавців, виявило позитивні зміни у сприйнятті ветеранів як працівників. Роботодавці, які мають досвід найму ветеранів, рекомендують не лише адаптацію самого ветерана, а й всього колективу, а також підходити до ветеранів як до повноцінних членів суспільства.

Значні переваги ветеранів на ринку праці включають високі навички роботи в команді, критичне мислення, відповідальне лідерство, а також спеціалізовані технічні вміння, які вони здобули під час служби. Ці навички роблять ветеранів перспективними кандидатами в різних галузях, особливо в ІТ, інженерії, будівництві та логістиці.

Опитані роботодавці висловлюють готовність надавати стажування та менторську підтримку ветеранам без досвіду, організовувати навчальні курси та забезпечувати часткову зайнятість. Також важливим є продовження адаптаційного періоду, адаптаційні тренінги, перекваліфікація та профорієнтаційні курси.

Читайте також:
Життя після фронту. GlobalLogic запустила комплексну програму підтримки ветеранів

Це підкреслює потребу у розширенні програм підтримки, спрямованих на полегшення переходу ветеранів до цивільного життя, і важливість роботодавців у цьому процесі, особливо у сфері освіти та перекваліфікації, що виявляється відповідями ветеранів на потребу в подальшому розвитку їхніх навичок.

Гарним варіантом є створення спеціалізованих кар'єрних центрів, де захисники й захисниці, а також самі роботодавці могли отримувати інформацію: про свої права, програми підтримки із працевлаштування, психологічні та юридичні консультації, навчання й підготовку до працевлаштування, про програми адаптації, пошук роботи. На основі даних опитування можна зрозуміти, що кар'єрні центри могли б також відіграти ключову роль у контролі за дотриманням прав ветеранів на робочому місці, оскільки майже третина опитаних ветеранів наразі не мають роботи, а потреба в працевлаштуванні зазначена 24,07% респондентами тільки серед ветеранів, які нині не беруть участі у Силах Оборони України.

Наступний рівень — освіта чи перекваліфікація

Деякі професії можуть втрачати свою актуальність, у зв’язку з війною. До прикладу, заводи й шахти, які були унікальними й функціонували у східному регіоні, зараз знищуються ворогом. Люди, які були раніше там працевлаштовані цілком ймовірно зараз служать у лавах ЗСУ. По поверненню до цивільного життя їм необхідно буде знайти роботу.

67,5% майбутніх ветеранів не знають про програми навчання та перекваліфікації, які є доступними після служби, за даними опитування Українського ветеранського фонду. Зараз перекваліфікація чи навчання ветеранів працює таким чином, що людям самотужки доводиться шукати навчальний заклад чи курси, виконувати ряд умов та оформлень документів, щоб отримати гроші на навчання. Такий забюрократизований процес під силу здолати або дуже наполегливим людям, або тим, хто має часовий та фінансовий ресурс на те, аби таки отримати цю послугу від держави.

Щоб спростити цей шлях, пропонується, що ознайомлення щодо затребуваних кадрів на ринку праці, а також можливостей щодо навчання та перекваліфікації також надаватимуть у кар'єрних центрах.

Як має відбуватися процес? Ветеран подає заявку на сайті, бронює час і формат індивідуальної зустрічі (онлайн чи офлайн). HR проаналізує робочий та освітній бекграунд ветерана, допоможе визначити сильні й слабкі сторони, зорієнтує по потребах ринку праці.

Читайте також: Руслана Величко-Трифонюк Більшість військових бачить своє майбутнє в Україні. Але є умови

Спеціаліст підбере варіанти для навчання ветерана (курси чи ВУЗи) та допоможе з оформленням/подачею документів. По завершенню навчання, ветеран повторно спілкується з фахівцем кар'єрного центру, отримує консультації щодо працевлаштування, складає резюме. Його дані та резюме також вносяться до бази, з якою працюватимуть комерційні агентства з пошуку персоналу.

Задача держави не оплатити навчання ветерана «для годиться», а мотивувати захисників і захисниць отримати якісні знання, аби підвищити їхню конкурентоспроможність.

Яскравий приклад того, як вмотивовані ветерани спроможні зробити величезний внесок в економіку країни — це результати закону «Про реабілітацію військових» (G.I. Bill), прийнятого у США в 1944 році.

Після Другої світової до США повернулись 16 мільйонів ветеранів. Уряд виділив $14,5 мільярдів на їхню освіту або перепідготовку. Програмою скористались майже половина ветеранів. Ті, хто скористалися освітньою субсидією, заробляли в середньому на 10 — 15 тисяч доларів на рік більше, ніж їхні побратими, котрі не навчались. При цьому освіченіші ветерани створювали податкові надходження в десять разів більше вартості програми, таким чином стимулюючи економіку.

Страхи й болі працедавців

Аналітики Українського ветеранського фонду провели декілька досліджень та опитувань щодо працевлаштування ветеранів. Запитували також і роботодавців, з якими перешкодами чи моментами вони бояться зіштовхнутися (дослідження). Загалом у глибинних інтерв'ю не було виокремлено дискримінаційних застережень від роботодавців. Понад 90% українців готові взяти на роботу захисників і захисниць.

Проте на поверхні залишаються такі питання: ветерани потребуватимуть більше відпусток для реабілітації здоров’я; для ветеранів з інвалідністю потрібен інклюзивний простір; ветеранів можуть знову призвати на службу.

Ми всі розуміємо, що для бізнесу, окрім соціальної складової, важливим також є питання грошей. Тому не соромно озвучувати проблемні питання, адже так ми спільно зможемо налагодити діалог та співпрацю між бізнесом та ветеранами. Опираючись на досвід США, виділяємо наступні заохочення для бізнесу, які позитивно можуть вплинути на наймання і в Україні.

До прикладу, американський бізнес має ряд пільг, у тому числі податкових, які повністю перекривають фінансові втрати підприємця у випадку, якщо його працівник-ветеран потребує більше відпусток. Щодо інклюзивних робочих місць — зараз в Україні діє програма з відшкодування коштів, витрачених підприємцем на обладнання такого місця. Можна отримати до 106 тисяч гривень. Ця постанова Кабміну могла б бути закріплена на законодавчому рівні.

Щодо повторної мобілізації ветеранів. У США бізнес може отримати $2 млн пільгового кредиту, якщо їхній працівник є ветераном, якого призвали на службу. Це заохочує роботодавців наймати ветеранів й не боятися, що їх можуть мобілізувати.

Загалом кожен «страх» підприємця можна перетворити на можливість розвитку. А це своєю чергою гарантуватиме ветеранам нормальні робочі місця й захист від дискримінації на ринку праці.

Важливо працевлаштовувати подружжя ветеранів

У зв’язку з поточною ситуацією в Україні, багато родин, особливо родини військовослужбовців, стикаються з викликом адаптації до нових життєвих обставин. Не менш важливо розглянути й ситуацію сімей, де один з членів подружжя не служить у Силах Оборони України. Ці родини часто перебувають у стані невизначеності, не маючи можливості адекватно планувати своє майбутнє, живучи у режимі, де вони не на війні, але й не повністю інтегровані у цивільне життя. Підтримка таких родин має стати пріоритетом у національних програмах допомоги ветеранам.

Ситуація в Україні складається таким чином, що багато людей змушені переїжджати на нові місця. Часто родина військових опиняються в ситуаціях, коли маючи освіту та кваліфікацію не можуть знайти роботу, розбудовувати кар'єру. Щоб полегшити цю ситуацію, необхідно розширювати можливості родин ветеранів. Зокрема, це можуть бути не лише пошук роботи через кар'єрні центри чи пільги, а й надання фінансування на розвиток власної справи, що вже зараз реалізовує Український ветеранський фонд.

Важливо також внести зміни до Кодексу законів про працю України, включивши окрему главу «Праця ветеранів», яка б деталізувала норми регулювання трудових відносин для ветеранів та їхніх сімей і забезпечила б їм певні пільги.

Наймання на роботу ветеранів — це не про благородний жест. Це про вдячність і повагу, на яку заслуговують наші люди.

Читати далі