Припинення вогню не заважатиме Росії відновити свою наступальну операцію з метою знищення української державності, країна-агресорка використовуватиме будь-яке перемир’я для підготовки до майбутніх атак.

Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Зазначається, що вторгнення РФ в Крим, Донецьку та Луганську області в 2014 році порушила численні міжнародні зобов’язання країни-агресорки щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності України, зокрема визнання її як незалежної держави в 1991 році і Будапештський меморандум 1994 року, в якому Росія конкретно взяла на себе зобов’язання не підривати суверенітет і територіальну цілісність України.

Відео дня

Аналітики вважають, що немає підстав думати, що Кремль поважатиме будь-яку нову угоду, що зобов’язує Росію не порушувати суверенітет і територіальну цілісність України. Припинення вогню лише надало б їй можливість відновити деградовані війська, відволікти людські ресурси на широкомасштабну експансію та реформування, а також дозволило б продовжити мобілізацію своєї оборонно-промислової бази (ОПБ) без обмежень, пов’язаних з нагальними оперативними потребами в Україні.

Росія могла б використати припинення вогню для підготовки сил, більш придатних для проведення наступної серії наступальних операцій з метою зміни режиму, демілітаризації та завоювання України.

Зазначається, що припинення вогню, безумовно, надало б Україні власні можливості для розв’язання питань формування Збройних сил і розвитку оборонної промисловості, але Кремль, можливо, небезпідставно очікує, що заморожений фронт зробить підтримку України менш нагальною і важливою для Заходу і дозволить Росії випередити Україну в підготовці до відновлення бойових дій.

Читайте також: Тімоті Еш Тімоті Еш Це вже ознаки справжньої кризи. Що робить Путін

Крім того, ISW зазначає, що російські джерела, які заявили про інтерес російського диктатора Володимира Путіна до переговорів, висвітлювали територіальні поступки як частину припинення вогню, але мало торкалися ширших стратегічних цілей війни проти України, а постійний акцент на визнанні окупованої української території російською не свідчить про те, що Росія відмовиться від цих цілей.

У звіті ISW йдеться, що припинення вогню, яке б передбачало передачу нині окупованої території, конкретизувало б ідею про те, що територіальна цілісність України є предметом переговорів, і стало б прецедентом, до якого Кремль, безсумнівно, повернеться, щоб домогтися подальших територіальних поступок і поставити під сумнів ідею української державності в цілому.

Зазначається, що Росія наразі готується до можливості війни з НАТО, і Кремль, ймовірно, розглядатиме будь-що, окрім капітуляції України, як екзистенційну загрозу для здатності Росії вести таку війну. Російські військові лідери, які планують війну проти НАТО, повинні будуть припустити, що Україна може вступити в таку війну від імені НАТО, незалежно від статусу членства України в Альянсі.

Фронт з НАТО вздовж усього західного кордону Росії з Європою ставить перед російськими військовими серйозні виклики, тоді як поразка України дала б Росії можливість розгорнути свої сили вздовж усього східного флангу Європи від Чорного моря до Фінляндії.

Аналітики підкреслюють, що перемога Росії в Україні не лише усунула б загрозу України як потенційного супротивника під час можливої війни з НАТО, але й забезпечила б Росію додатковими ресурсами і людьми, необхідними для широкомасштабної конфронтації. Незалежно від того, як перемога Росії розділить Україну, Росія отримає доступ до мільйонів людей, яких вона зможе примусити до військової служби, а також до більшої частини ресурсів і промислового потенціалу України.

Тому Путін і Кремль, ймовірно, розглядають перемогу в Україні як передумову для ведення війни з НАТО, а будь-яке припинення вогню або врегулювання шляхом переговорів, що не передбачає повної капітуляції України, — як тимчасову паузу в їхніх зусиллях зі знищення незалежної української держави.

За даними звіту, Кремль продовжуватиме імітувати зацікавленість у переговорах у критичні моменти війни, щоб впливати на прийняття рішень Заходом щодо підтримки України та продовжувати зусилля, спрямовані на отримання випереджальних поступок від Заходу. Такий рефлексивний контроль є ключовим елементом інструментарію гібридної війни Росії і ґрунтується на формуванні супротивника за допомогою цілеспрямованої риторики та інформаційних операцій таким чином, щоб супротивник добровільно вдався до дій, вигідних Росії.

Читайте також: Мерседес Сапуппо Мерседес Сапуппо Воєнні цілі Путіна змінилися

Метою такої імітації у зацікавленості у переговорах може бути бажання вплинути на можливість зняття обмежень на використання Україною наданої Заходом зброї для ураження військових цілей у Росії і переконати західних політиків, що зміни в цих обмеженнях можуть призвести до небажання Росії вести переговори в майбутньому.

Крім того, Кремль може вдаватися до таких дій, аби вплинути на будь-які майбутні західні дискусії про надання додаткової допомоги, яка буде необхідна українським військам для того, щоб перехопити ініціативу і розпочати власні контрнаступальні операції в середньостроковій перспективі.

Напередодні видання Reuters із посиланням на чотири російські джерела писало, що Путін нібито «готовий зупинити війну» проти України та почати переговори про припинення вогню, які передбачатимуть збереження нинішніх ліній фронту та фактично заморожуватимуть конфлікт.

Редактор: Юлія Завадська Читати далі