Сьогодні у країнах Європейського Союзу стартують вибори до Європарламенту, які триватимуть 6−9 червня. На них оберуть 720 членів Європейського парламенту, які представлятимуть близько 400 млн виборців з 27 держав-членів ЄС.
Вибори в Європарламент 2024 року — це десяті подібні вибори з 1979 року і перші після Brexit, виходу Великої Британії зі складу ЄС.
Ці вибори щоразу унікальні, оскільки Європейський парламент — єдиний у світі міжнаціональний парламентський орган, що обирається прямим голосуванням.
Відео дня Читайте також:
Росія посилила інформаційні операції перед виборами до Європарламенту — глава дипломатії ЄС
Європарламент переобирають кожні п’ять років, він відіграє важливу роль у розробці законодавства ЄС, впливає на формування політики Євросоюзу та фінансові пріоритети ЄС. Це один із трьох головних органів ЄС — разом із Єврокомісією (виконавча інституція, яка пропонує та реалізує законодавство ЄС) та Європейською радою (найвищий політичний орган ЄС, об'єднує голів держав та урядів усіх країн Європейського Союзу).
Попередні результати виборів будуть відомі надвечір 9 червня. Перші часткові оцінки стануть відомими близько 20:15, а достовірніші дані — близько 01:00 10 червня за Києвом.
Внаслідок оновлення складу Європарламенту, який є головним законодавчим органом ЄС, мають бути призначені нові керівники:
- Європейської комісії (нині це Урсула фон дер Ляєн),
- Європейської ради (зараз Шарль Мішель),
- Європарламенту (нині в ньому головує Роберта Мецола),
- Європейської служби зовнішніх справ (зараз верховним представником ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки є Жозеп Боррель).
Як обирають депутатів Європарламенту?
Виборці кожної з 27 країн ЄС голосують за представників національних партій — тобто політсил їхніх власних країн. Головна умова — вибори проходять одночасно в усьому Євросоюзі, цього року протягом чотирьох днів 6−9 червня.
У такий спосіб будуть обрані 720 європейських парламентарів, які потім вже у Європарламенті зазвичай приєднуються до транснаціональних політичних груп.
Зараз таких груп у Європарламенті сім. Більшість національних партій входять до складу однієї з них. Двома найбільшими групами є правоцентристська Європейська народна партія (EPP) і лівоцентристська Соціалісти та демократи (S&D). Кожна велика європарламентська фракція повинна мати не менше 23 членів, що представляють принаймні чверть держав-членів ЄС.
Кількість євродепутатів від кожної країни-члена ЄС не є однаковою й узгоджується заздалегідь. Цей розрахунок базується на принципі, що євродепутати з більших за кількістю населення країн Євросоюзу представляють більше людей, аніж євродепутати з менших країн.
У наступному складі Європарламенті найбільшу кількість депутатів представлятимуть Німеччина (96), Франція (81) та Італія (76). Найменшими за представництвом будуть Кіпр, Люксембург і Мальта (по шість від кожної з країн).
У складі парламенту будуть створені 20 спеціалізованих комітетів від 25 до 80 депутатів Європарламенту у кожному. Вони відповідають за різні вузькі галузі, серед яких транспорт, енергетика оборона. Членство та головування в кожному комітеті має відображати політичний склад парламенту в цілому.
Яких результатів чекати?
Цього року найбільша увага на Євровиборах прикута до ймовірного успіху ультраправих партій та антиістеблішмент-рухів у кількох країнах ЄС. Деякі оглядачі вважають, що посилення їхнього представництва у Європарламенті може стати визначальним моментом для ЄС, тоді як інші політичні експерти переконані, що навіть попри прогнозований сплеск популярності ультраправих на практиці мало що зміниться, пише The Guardian.
Згідно з даними попередніх опитувань, праворадикальні партії, які часто підтримують проросійські наративи, можуть посісти перше місце на виборах в дев’яти країнах, включаючи Австрію, Францію, Нідерланди та Бельгію, а також друге або третє місце — ще в дев’яти країнах, серед яких Іспанія, Португалія, Швеція та, можливо, навіть Німеччина.
Читайте також:
В обхід статті 5 Альянсу. Як країни НАТО можуть відповісти Росії на хвилю диверсій та підпалів у ЄС — FT
Через це міжнаціональна ультраправа група у Європарламенті (має назву Ідентичність і демократія, ID) може збільшити своє представництво з 59 до приблизно 67 євродепутатів. Наразі до неї входять такі партії, як французька політсила Національне об'єднання (Rassemblement national, RN — це колишній Національний фронт), Австрійська партія свободи (FPÖ) та італійська Ліга (Lega).
Натомість німецька ультраправа партія AfD, яку через надто одіозні заяви її лідерів нещодавно виключили навіть із європарламентської групи крайніх правих, може отримати до 17 місць у новому складі Європарламенту.
Фракція Європейських консерваторів та реформістів (ECR) може отримати до 75 з 720 місць у Європарламенті. Вона включає такі партії, яка польська Право і справедливість (PiS), Брати Італії Джорджії Мелоні, Істинні фіни (Фінляндія), іспанська Голос та Шведські демократи (Швеція).
Утім, за прогнозами, правоцентристська Європейська народна партія залишиться найбільшою фракцією Європарламенту, маючи близько 175 місць, без значних коливань у кількості. Більш-менш незмінним має бути і загальний результат лівоцентристської фракції Соціалістів та демократів. Очікується, що вона стане другою за чисельністю — можливо, втративши кількох депутатів, але загалом нараховуватиме близько 145 членів.
Найбільших втрат, згідно з прогнозами, за підсумками виборів зазнає центристська група Renew у Європаламенті, до якої входить партіяВідродження президента Франції Еммануеля Макрона. Замість 102 місць вона може скоротитися до приблизно 80. А єврофракція Зелених може втратити до третини своїх місць.
Чи вплине «правий» ухил європейських виборців на роботу Європарламенту, наразі важко передбачити, пише The Guardian. У майбутніх конфігураціях парламенту ЄС чимало залежатиме від т.зв. «незалежних» європарламентарів, які не є членами жодної транснаціональної групи. Серед них — депутати від угорської партії Фідес Віктора Орбана.
Гіпотетично більш помірковані єврофрацкції EPP, S&D і Renew мають зберегти більшість у Європарламенті. Натомість ані ультраправа коаліція EPP, ID та ECR, ані «єврокритична» коаліція ID, ECR, лівих і незалежних депутатів Європарламенту, як очікується, не зможуть набрати достатню кількість голосів для ухвалення європейських законопроєктів самотужки.
Водночас лідерка французького Національного об'єднання Марін Ле Пен вже анонсувала плани створити ультраправу «супергрупу» у Європарламенті. Для цього вона сподівається домогтися злиття ECR та ID — двох національно-консервативних та ультраправих фракції, об'єднання яких можуть уповільнити або блокувати пропозиції Єврокомісії, поставивши під загрозу ключові проєкти ЄС, від підтримки України до переходу на зелену енергетику.
Редактор: Інна Семенова Читати далі
