29 травня Швеція оголосила, що в рамках нового пакету військової допомоги на $1,23 млрд передасть Україні літак радіолокаційної розвідки та управління ASC 890.
NV зібрав головні факти про цей літак, появу якого в Україні вже називають історичною подією.
Головні характеристики ASC 890 (Saab 340)
Літак радіолокаційної розвідки ASC 890, відомий також як Saab 340, розроблений шведською аерокосмічною та оборонною компанією Saab.
Відео дня
Крім Швеції, такі літаки є також у Таїланду, а з березня 2024 року — у Польщі. Польща уклала контракт на придбання двох таких літаків на суму $57,81 мільйона у липні 2023 року. Контракт також включає в себе наземне обладнання, логістичні та допоміжні послуги.
Видання Aiforce Technology називає три модифіковані версії літака:
- Saab 340B AEW (S 100B Argus);
- Saab 340B AEW-200;
- Saab 340B AEW-300 (S 100D Argus).
Екіпаж Saab 340 складається з шести осіб.
https://www.youtube.com/watch?v=Fgp36b839ow
Довжина такого літака 20,57 м, розмах крил — 21,44 м, висота — 6,97 м, площа крила 41,80 м².
Маса порожнього Saab 340 — 9200 кг, максимальна злітна маса — 13 155 кг.
Максимальна швидкість літака — 530 км/год, практична стеля (найбільша висота, на якій при польоті з постійною горизонтальною швидкістю продовжує мати місце надлишок тяги, достатній для підйому з певною вертикальною швидкістю — ред.) — 7620 м, тривалість польоту — до семи годин.
Літак оснащений турбогвинтовими двигунами General Electric CT7−9B та радаром Ericsson Erieye PS-890.
Що може радар ASC 890
Erieye від Saab, відомий як Airborne Surveillance and Control (ASC) 890 у Швеції, являє собою комплексну систему, яка забезпечує різноманітні можливості для багатьох ролей і місій, задовольняючи вимоги як військової, так і цивільної сфери.
Радарна система використовує технологію активного електронного сканування (AESA), яка дозволяє динамічно регулювати енергію радара залежно від ситуації. Радар може охоплювати широку територію або зосереджуватися на меншій пріоритетній зоні та має високу швидкість оновлення. Технологія S-діапазону гарантує виняткову продуктивність радара у різних погодних умовах.
https://www.youtube.com/watch?v=Y44GqCrxNeo
Ефективний діапазон спостереження ASC 890 охоплює понад 500 тисяч квадратних кілометрів по горизонталі та поширюється на висоту понад 18200 метрів.
Над морською поверхнею система може виявляти та відстежувати такі об'єкти як винищувачі, вертольоти, що зависають в повітрі, крилаті ракети та навіть морські цілі розміром із водні мотоцикли.
Система Erieye AEW/AEW&C була придбана дев’ятьма країнами в різних конфігураціях, та є однією з найбільш широко використовуваних систем повітряного спостереження в усьому світі.
Чому літак радіолокаційної розвідки ASC 890 важливий для України
Defense Express називає передачу шведського літака радіолокаційної розвідки та управління історичною подією для України, наголосивши, що отримати свої літаки радіолокаційного дозору ЗСУ прагнули всі 33 роки Незалежності.
Видання запевняє, що такий літак дасть України додаткові можливості для ефективнішого використання F-16 та іншої авіатехніки у боях проти російських загарбників.
Перший Saab 340 у Польщі, березень 2024 року
Про необхідність для України отримати літаки радіолокаційного дозору експерт Defense Express Іван Киричевський розповідав в інтерв'ю Radio NV ще у травні 2023 року.
Він пояснив, що, судячи з даних з відкритих джерел, якщо Україні передадуть літаки F-16 нідерландці та бельгійці, це будуть F-16 у модифікації MLU, радіолокатори яких можуть бачити цілі на дальності 110 км.
«Грубо кажучи, якщо у нас буде Гарпун із дальністю стрільби 185 кілометрів мінімум під F-16, потужності радіолокатора недостатньо і потрібне буде зовнішнє ціленаведення. Або якщо раптом нам пощастить і нам дадуть ракети повітря-повітря AIM-120 з діапазоном модифікацій з C5 по C8, або навіть AIM-120D, щоби зовсім діставати на всіх можливих дистанціях російські літаки, то, очевидно, що і в цьому випадку треба буде зовнішнє цілевказання. Навіть цього достатньо потужного радара на F-16 нам щоб, наприклад, виявити російський МіГ-31 чи навіть Су-35, або навіть Су-57 на таких дистанціях буде замало. Треба літаючий радіолокатор», — говорив тоді Киричевський.
Він наголосив, що без літаків радіолокаційного дозору Україна не зможе розкрити потенціал F-16 і «це буде просто така собі високотехнологічна заміна МіГ-29, а не те, що хотілося».
Близько року тому авторитетний військовий аналітик Агіль Рустамзаде в інтерв'ю NV розповів, що старі модифікації літаків F-16 програють російським Су-35 і МіГ-31, але це можна компенсувати застосуванням «літаючих радарів» — літаків дальнього радіолокаційного виявлення і наведення (AWACS).
Він також говорив, що навчання пілотів такого літака займає дуже багато часу.
У довіднику WORLD AIR 2024 FORCES вказується, що літаків ASC 890 Швеція має дві одиниці. У Швеції зазначили, що передача такого літака Україні вплине на їхню обороноздатність, і це вирішать шляхом придбання нового літака дальнього радіолокаційного виявлення Global Eye.
Редактор: Анастасія Одінцова Читати далі