Міжнародний валютний фонд (МВФ) в оновленій програмі розширеного EFF відзначив ініційовані українською владою, зокрема, Національним банком, широкомасштабні заходи із поглиблення інфраструктури фінансових ринків і нагляду за ними.
"Ці реформи допоможуть забезпечити готовність фінансової системи до підтримки відновлення економіки", — зазначив МВФ, випереджаючи таблицю із 13 кроків "Діяльність НБУ зі зміцнення та поглиблення ринків фінансів і капіталу".
Намічено усунути невідповідність міжнародним стандартам оцінки та запропонувати дорожню карту зі зміцнення інфраструктури та професії оцінювача до кінця березня цього року, а також до цього самого терміну визначитися з пропозицією, як буде реалізовано загальнодоступну базу даних цін угод з нерухомістю та сформовано індекси цін на житлову та комерційну нерухомість.
До кінця квітня цього року заплановано запропонувати пріоритетні дії щодо зміцнення інфраструктури ринку капіталу для полегшення прямого доступу іноземних інвесторів до ринкових боргових інструментів, а до кінця травня — підготувати комплексну стратегію із підтримки відновлення кредитування, з урахуванням фінансової стабільності та фіскальних ризиків.
Наступним кроком є підготовка до кінця червня 2024 року законопроєкту щодо створення повнофункціональної системи військового страхування та поправок до закону про банки і банківську діяльність, які передбачатимуть врахування зауважень наглядових органів під час визнання пов'язаних сторін.
До кінця липня цього року заплановано підготувати концептуальну записку, в якій буде викладено кроки, умови та строки, необхідні для запровадження та розвитку ринку похідних фінансових інструментів (включно з форвардами), що допоможе хеджувати валютні та відсоткові ризики і поліпшити грошову трансмісію.
До цього ж терміну заплановано підготовку концептуальної записки щодо нормативних вимог до електронних платежів між фізичними особами (p2p) та інших таких платежів з метою виявлення та обмеження незвичної поведінки, а також запропоновано наглядову систему, що враховує специфічні ризики банківських послуг.
Наступним кроком є підготовка до серпня концептуальної записки за методологією оцінки наглядових ризиків для постачальників платіжних послуг і впровадження цієї методології до кінця грудня.
До кінця вересня цього року намічено запропонувати шляхи посилення вимог до аудиторських компаній та аудиторських висновків, і підготувати дорожню карту їх впровадження.
Нарешті до кінця листопада цього року заплановано розробити стратегії для Української фінансової житлової компанії та Експортного кредитного агентства, а до кінця грудня — впровадити методологію оцінки наглядових ризиків для визначення пріоритетів наглядової взаємодії, і цей останній пункт є структурним маяком програми.
В оновленому меморандумі з МВФ також зазначено, що до кінця грудня цього року НБУ і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за технічної допомоги Фонду і в консультаціях з його персоналом підготують оновлену версію законодавства для віртуальних активів, оскільки поточна правова база може становити ризики для цінової стабільності.
В оновленому меморандумі Україна також визнає зростаючу важливість банківських гібридних бізнес-моделей, зокрема, Banking-as-a-Service (BaaS, банк як послуга) — моделі, в якій банки інтегрують свої цифрові банківські послуги безпосередньо в продукти інших небанківських підприємств. У зв'язку з цим НБУ за погодженням з МВФ до кінця липня цього року запропонує систему нагляду, яка враховуватиме конкретні ризики таких бізнес-моделей на основі передового міжнародного досвіду.
Крім того, до кінця червня НБУ збільшить вимоги до капіталу для учасників платіжного ринку відповідно до директиви ЄС про платіжні послуги (PSD2, 2015/2366) і передової міжнародної практики, а до кінця вересня 2024 року підготує методологію оцінювання наглядових ризиків, яка розмежує типи небанківських фінансових організацій (НБФП) із метою переходу до ризик-орієнтованого підходу до нагляду за ними.
Згідно з меморандумом до кінця грудня 2024 року НКЦПФР підготує проєкт постанови для фінансових посередників, який приведе їхні вимоги до капіталу у відповідність до законодавства ЄС.
