Автор: Василь Пехньо
Інструктор 1-го батальйону 47-ї бригади Маґура з позивним Азимут — Олег Чаус в інтерв'ю Radio NV — про бої на покровському напрямку, тактику російських штурмів та посадки, які завалені трупами рашистів.
https://www.youtube.com/watch?v=npi1ycV1B0w
— Розкажіть нам загальну картину того, що ми маємо зараз на покровському напрямку. У чому виражається те, про що говорить головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський щодо найбільшої активності окупантів? Це вони найбільше штурмують піхотою, це їхні найбільші механізовані штурми там відбуваються? Який малюнок тих бойових дій, котрі ми маємо зараз на покровському напрямку?
Відео дня
— Якщо раніше, коли ми ще стояли в Степовому, в Бердичах, тримали цю лінію біля коксохімічного заводу, вони пробували заїжджати великими механізованими колонами, 10−11 одиниць техніки, то на сьогодні таких колон вже немає. Заїжджають по дві-три, але роблять це кожен день. І вони роблять це не на одну точку, де ми стоїмо, припустимо, наш батальйон, а заїжджають на територію 3-го батальйона, 2-го, 25-ї штурмової нашого батальйону; і розтягують наші війська.
Вони розуміють, що їхня кількість особового складу переважає наш особовий склад. І на цей момент в нас не було ні дня, щоб штурми не продовжувалися. Якщо вони розуміють, що їхні БТРи, БМП, МТЛБ підриваються на мінах, або наші FPV-дрони їх зупиняють, або наші Палладіни їх, то починають запускати піхоту — по одному, по два. Розуміючи, що з тою кількістю снарядів, яку ми маємо, ми не будемо, найімовірніше, знищувати одного піхотинця, який йде. Вони накопичуються в певній ділянці фронту — вісім, 10, 15 чоловік, — і далі починають продовжувати штурмові дії.
Читайте також:
Росіяни просунулися під Куп’янськом та могли захопити село Новоолександрівка на Покровському напрямку — ISW
Найчастіше ті штурмові дії припадають на ранок. Це може бути четверта ранку, 4:30 ранку. Саме тоді, коли найсірший час. Саме тоді, коли люди, які стоять на позиціях, можуть бути найбільш втомленими, тому що це момент, коли переходить ніч на день. І у цей момент людині найчастіше хочеться заснути. І в цей час ворог починає робити активні штурми.
Сказати, що активний напрямок, напевно, це не сказати нічого. Тому що, крім цих активних штурмів, вони продовжують наші позиції накривати авіабомбами. Їхня артилерія не зупиняється з жовтня [минулого року], як ми тут. Вона працює в такому самому інтенсивному темпі. Єдине, що на сьогодні в нас стало трохи більше снарядів, і ми маємо можливість їм відповідати. Хоча все одно не в такій кількості, як би нам цього хотілося.
Навіть сьогодні, заїжджаючи на техніці, на БТРах і на двох БМП, вони хотіли висадити піхоту. Їхня техніка була зупинена, піхота була спішена. Пару днів тому вони заїжджали на так званих гольф-карах, висаджували піхоту і поверталися назад. Машинка маленька, по ній важко влучити, вона може проїхати певні мінні поля і висадити піхоту. Пробували на мотоциклах заїжджати декілька разів, але їм це не вдалося.
Танки вони залучають в окремих випадках. Це може бути два рази на тиждень або раз на тиждень. Тобто в п’ять разів менше, ніж вони витрачають БТРів. На сьогодні вони найчастіше [використовують] БТР і БМП.
Вони їх обшивають металевими щитами. Ви, найімовірніше, бачили їхні танки, обшиті щитами. Так само і БТРи зараз працюють. І це на кшталт таксі, дуже часто це таксі в одну сторону. Тому що БТР буде запинено, а потім ми повинні ловити їхній особовий склад по будинках, якщо це село, або по якихось посадках, де вони можуть заховатись.
Читайте також: В ОСУВ Хортиця припустили, що РФ хоче захопити Покровськ і «життєво важливу трасу» на Костянтинівку
— Генеральний Штаб щоденно наводить статистику знищення величезної кількості артилерії противника. Сьогодні понад 40 установок артсистем ворога. Чи відчуваєте ви якесь зменшення прильотів саме від арти противника? Загальне зменшення цієї активності відчувається чи ні?
— Якщо ми говоримо суто про якісь САУ, міномети і так далі, на нашому напрямку, на жаль, це не відчувається. Але на нашому напрямку відчувається, наприклад, зменшення кількості КАБів. Якщо раніше, коли була Авдіївська кампанія ворога, КАБів могло бути 30, 40, 50, 60 за добу, на сьогодні вони можуть давати 10−15 КАБів або максимум 20 протягом всього дня. Це набагато менше, ніж було раніше. І наші хлопці на позиціях це відчувають.
Єдине, що КАБи зараз стали більш керовані. Вони можуть робити певний маневр в повітрі і завертати на позиції наших хлопців. Вони можуть пролетіти посадку, розвернутися і попасти прямо в посадку.
Але зменшення кількості артилерії не відчутно, на жаль.
Читайте також:
110 бригада показала, як збивала російську «сушку» — відео
— Є публічні звіти 110-ї механізованої бригади, яка також працює на покровському напрямку. Принаймні за останні два місяці бійці цієї бригади прозвітували про вісім збитих Су-25. Хоча вони не є носіями КАБів, але так само вчиняють цю активність. Чи з чим ви це пов’язуєте?
— Особисто я це пов’язую з тими штормовими діями, які Російська Федерація робила у Харківській області. Коли у нас була максимальна кількість КАБів, там їх було менше. І зараз вони перейшли більшою кількістю бомбардувань в той бік, а в нас залишилося менше.
Ми усвідомлюємо, що в них немає такої кількості професійних пілотів і такої кількості літаків, які би могли одночасно, у тому самому темпі і ритмі тримати бомбардування нашої території і бомбардування території Харківської області. Тому нам здається, що просто більшість пілотів, більша частина бомбардувальників і винищувачів перейшли на Вовчанськ, а у нас залишилася певна кількість, яка мала якесь завдання кожного дня, і вона це виконує.
— Ви кажете, що ворог відчуває, що його кількісно більше, саме тому він йде на наші позиції. Наскільки справді ворогів більше? Чи є якісь компенсаторні механізми, щоб це все вирівнювати? Чи без людей нічого не вирішиться?
— Можливо, вирішиться. Якщо говорити про кількість, такої точної цифри ми не скажемо, наскільки їх більше. Але ми розуміємо, що там техніки в п’ять-шість разів більше.
Якщо говорити про піхоту, то, я думаю, тут давно вже рамки вилазять за [співвідношення] 1:7, 1:8. Типу, наш один, а їхніх семеро може йти на наші позиції.
Читайте також: «Неприємний дзвіночок». ЗСУ не можуть зупинити наступ РФ на сході, їм доведеться відійти швидше, ніж планувалося — Жирохов
Щоб вирівняти [ситуацію] хоча б до певної рівності, нам потрібно збільшити нашу перевагу в повітрі. Щоб ми могли їхні скупчення знищувати там, ще на території коксохімічного заводу. Або на території Авдіївки, де ми знаємо, що вони базуються. Або на тих окупованих територіях, де вони мають свої пункти, де вони збираються, комплектуються і надходять до нас.
Про кількість БК. Якби у нас було ще трохи більше БК 155-го і 120-го [калібру], ми б могли ще краще і далі їх ловити.
Але я вам скажу так. Їх більше. Проти нашої бригади стояв 74-й окремий мотострілецький полк, потім стояв 55-й, 35-й. Стояла 90-а танкова дивізія. Зараз 228-й полк. Там спецпризначенці ФСБ. І розуміючи, що ми там знищили декілька їхніх полків, вони на три тижні виводяться з наших позицій і повністю приходять новими, укомплектованими. Можливо, це вже не така якість, як було раніше, але це говорить також про те, що вони несуть колосальні втрати і вони намагаються їх заповнювати.
Якщо раніше ми брали в полон людей з Челябінська або з якихось далеких їхніх областей, то декілька разів було, що ми брали [полонених] з Санкт-Петербурга або з Московської області. І ми розуміємо, що в них з’являються люди тепер не ті, які недотичні до війни і знаходяться десь далеко за горами, і їх цікавить суто заробіток; а вони вже на нас випускають людей, які знаходяться в умовно цивілізованих містах, які знають краще. Тобто в них теж проблема з кадрами. І причому дуже велика проблема з кадрами.
Читайте також: «Робочо-селянська армія, 40−45 років». Чому ЗСУ на фронті потрібна молодь — аргументи Нарожного
Щоб нам цю ситуацію вирішити, потрібно зробити якийсь мінімальний паритет в повітряних боях, щоб ми могли бомбардувати їхні території, наші території, які вони окупували.
Друге. Звичайно, нам потрібно мати більше ротацій на цій ділянці, тому що хлопці виснажуються. Якщо говорити про нашу бригаду, ми рік знаходимося в бойових діях без ротації, без перепочинку. Звичайно, що наші хлопці виснажені. Нас укомплектовують, але повноцінного відновлення поки що ми не можемо собі дозволити. Хоча це дуже потрібно для морально-психологічного стану, для того, щоб наш коефіцієнт корисної дії збільшився.
І, звичайно, для того, щоб укомплектувати нашу бригаду, максимально якісно їх [треба] навчити. Щоб ми могли тримати ці позиції якнайкраще і, можливо, навіть робити певні штурми.
Читайте також:
Одна бригада ЗСУ стримує щонайменше три російських. У Сухопутних військах розповіли про ситуацію на Покровському напрямку
— Я, чесно кажучи, думав, що після виснажливих боїв, які відбувалися в Авдіївці, там не буде можливості у росіян укриватися. Чи все ж таки там все ще залишилися «живі» місця для того, щоб вони там могли перебувати?
— Якщо ми говоримо про коксохім, там дуже багато живих місць. Там стояв наш і другий батальйон, і частково — третій батальйон. Там наша мінометка колись стояла, 25-й батальйон. Оці чотириповерхові підвали, як бункерні сховища, неможливо пробити просто якоюсь авіабомбою 500 або 1000 кілограм. Звичайно, будуть якісь пошкодження, але чогось такого, щоб критично [зруйнувало укріплення і] не можна було заховатись, — ні.
Там таких сховищ дуже багато. Там можуть ховатися два-три батальйона в різних місцях. Там може багато техніки бути схованою. І для того, щоб нам знищити цю ділянку, теж просто авіабомб не вистачить. Потрібно мати додаткові якісь можливості.
Ми знаємо, де знаходяться ці війська. Ми знаємо: якщо там зробити певний натиск, то ми можемо потрапити на велике скупчення готових або неготових військовослужбовців. І це може бути велика частина поверненої території.
Але саме для цього нам потрібні: більша кількість механізованих військ, більша кількість артилерії, піхоти і так далі. Тобто ми знаємо, де знаходяться війська [РФ], і більшість бригад, які стоять на напрямках, вони знають, де накопичується війська. Просто на сьогодні у нас немає можливості, чим відпрацьовувати по них.
— Про механізацію військ хотів би поговорити. 47-ма механізована бригада — це один з тих українських підрозділів, який володіє однією з найкращих в руках Сил оборони бронетехнікою — БМП Бредлі. Яка стійкість Бредлі? Для яких функцій зараз його використовують? Чи справді це машини з тим рівнем захисту, що дуже складно їх якось знищити на полі бою?
— Насправді основна функція якісної роботи Бредлі — це її екіпаж. Без якісного екіпажа нічого неможливо. Я знаю, нам американці колись на навчаннях говорили, що Бредлі — це справді класна машина, яку важко пробити, яка може робити і евакуацію, і хороші штурми, і десант підвозити до позицій. Але без екіпажу, який не боїться, без екіпажу, який готовий йти лоб в лоб на БТР або на танк, цього неможливо.
Наші екіпажі, напевно, одні з самих сильних і сміливих екіпажів. Є відео, коли два екіпажі виїжджали на танк. Це треба повірити в себе і розуміти, що ти виходиш на танк, розуміючи, що твою броню танк може пробити. І це правда. Броня наших Бредлі витримує і 30-міліметровий калібр, і уламки від мінометів, і уламки від Градів, і прильоти 155-го поблизу. Якась стрілецька зброя Бредлі не проб'є, звичайно. Аналогічно і протитанкова міна — не проб'є. Хлопці відчують якісь коливання, але вони вийдуть, будуть живі і здорові. І всі, хто їздили в Бредлі, а до того їздили в якомусь БМП-1 або МТЛБ, кажуть, що це небо і земля.
Bradley 47-ої окремої механізованої бригади / Фото: t.me/brygada47
У нас є механіки, які раніше служили на броньованій техніці типу БТР. Вони кажуть, що коли вони сідають в Бредлі, почувають себе набагато безпечніше.
У нас двояка ситуація [склалася] — часто піхота не захоче бути механіком Бредлі, тому що вона розуміє, що коли їде Бредлі, по ній летить все, її хочуть зупинити. А бредлісти не захочуть бути піхотинцями, бо вони вважають, що вони більш захищені в Бредлі, і їм там мало що загрожує. Палка з двома кінцями. Ті, хто в ній працюють, нею задоволені. Тих, кого вони вивозять, хлопці, яких вони вивозять, задоволені, тому що вони розуміють, що це дуже безпечна зона.
Що допомагає Бредлі бути таким, яким є? Це, звичайно, РЕБи, тому що без РЕБів на сьогодні ніяк. Обов’язково кожне Бредлі має бути укомплектоване РЕБом проти FPV. Активна броня, яка є в наших Бредлі, неодноразово рятувала від птурів, які просто розривалися, попадаючи в активну броню. Наступне — її швидкість і прохідність. Бредлі має можливість проїхатись і по болоту, і по піску, і по воді, і вона там не загрузне. Це великий плюс для тих, хто в ній сидить. Він розуміє, що майже з будь-якої ділянки Бредлі може вивезти людей.
Читайте також:
Українські військові показали, як знищують росіян за допомогою БМП Bradley на Покровському напрямку — відео
Коли виїжджає Бредлі на бойову позицію, для того, щоб висадити піхоту або забрати поранених, вона дуже часто не просто їх забирає, а ще й веде вогонь по ворогу, який знаходиться на певній ділянці, щоб він не висовувався. І коли працює Бредлі, це дуже страшно, навіть якщо ти просто з боку стоїш і просто слухаєш. Це дуже велика сила.
Плюс ракети TOW, які вони мають. Ви, напевно, бачили відео місяць тому, як Бредлі одного з наших батальйонів підбили танк ТОВом.
— Це протитанкова ракета, яка призначена для ураження броньованої техніки.
— Так, важкої броньованої техніки. Плюс у нас там є ще можливість протибункерні ракети ставити.
Але на сьогодні Бредлі є дуже, знаєте, «лакомым кусочком». Тобто ворог завжди полює на нього. У них вже є спеціальні підрозділи, які виставляються на певних ділянках, здебільшого на височині. Вони розуміють, де, по якій дорозі, по якому напрямку може їхати Бредлі. І вони просто чекають нашу машину для того, щоб її там «заптурити» або підірвати.
Бути бредлістом не є найбезпечнішою роботою. І хлопці завжди знають, що на них полюють. Але вони все одно виїжджають на свою роботу. В прямому контакті проти БТР, проти БМП — жодного шансу немає у БТР і БМП. Хоча БТР може мати 30-мілімітрове озброєння, наше БМП Бредлі буде йти один на одного, і воно знищить цей БТР, що неодноразово було доведено. Аналогічно так само буде і з БМП.
Читайте також: У США замінять передані Україні БМП Bradley вдосконаленою версією — фото
Які плюси? Хороша захищеність для особового складу, хороша прохідність. Прекрасні екіпажі, впевнені в собі, навчені. Мені здається, наші екіпажі можуть поділитися досвідом і з американцями.
Є у нас така підозра, що американці ніколи не стикалися з такими боями, з якими стикаються наші хлопці на Бредлі, — проти такої техніки, проти таких обстрілів. Тобто наші хлопці перевірили набагато більше, ніж те, що могли перевірити американці, працюючи з цією технікою.
І неодноразово саме Бредлі рятувало наших хлопців. Заїжджаючи в найгарячішу точку, на першу лінію, забираючи наших побратимів з позицій, вивозячи їх, і повністю залишалися всі живими. Ми справді вдячні американці за Бредлі.
І коли ми побачили, що будуть давати ще більше Бредлі… Ми дуже хочемо і дуже віримо в те, щоб ці Бредлі роздали іншим бригадам. Коли в наших бригадах буде така сама кількість хорошої, якісної техніки з якісними екіпажами, ми зможемо краще і активніше працювати на лінії фронту. І теоретично, чого б нам хотілося: можливо, нас хтось замінить на нашій ділянці, маючи таку техніку.
Читайте також: Захопливе видовище. З’явилося відео розгрому БМП Bradley цілої групи елітних штурмовиків РФ
— А це техніка для оборони чи для атаки?
— Вона у нас і для оборони, і для атаки. Скоріше Бредлі створений, як техніка для штурму, яка може висадити, перекрити, настріляти, і потім, в той момент, коли треба, заїхати, забрати, зробити ті самі дії.
Зараз ми використовуємо її, звичайно, і для оборони. Вона виїжджає, коли йдуть штурми, робить свою роботу і заїжджає там, де вона має бути захована. А якщо ми говоримо про якісь активні дії, вона заїжджає прямо на ворожі позиції, висаджує [піхоту]. Поки хлопці працюють по окопах, вона працює так само по окопах.
— Напередодні з’явилися підсумки роботи 47-ї бригади, саме екіпажів Бредлі та FPV-дронів, по знищенню окупантів на покровському напрямку. Росіяни складені штабелями на купу. Справді так і є?
— Так і є, ми колись навіть мали обговорення з нашим командуванням, наскільки велика мотивація тих людей, які йдуть по трупах своїх побратимів. Коли ми починали працювати на лінії Степового, тримати населений пункт, ми розуміли, що там в деяких посадках лежить до 200−250 загиблих одиниць особового складу ворога. І коли наступні їхні так звані штурмовики або носії води, їжі, йшли по трупам… Невже ця істота, яка рухається, не може зрозуміти, що «мужик, тебе тут не чекають, подивись, тут твої друзі лежать, і вони вже не дихають, їх ти вже звідси не витягнеш»? І вони все одно йдуть і йдуть.
Якщо ми говоримо про штабеля, так і є. Я пам’ятаю, коли наші РУПАК, безпілотні ударні системи працювали по посадках, то ворог трупами своїх побратимів просто прикривався. Вони з них мурували невеличкі стінки, щоб до них FPV не долітали, і просто можна було бачити, як колись там був бліндаж, а зараз замість того бліндажа купа трупів. І вони там під тими трупами ховаються.
— Але це ж смердить, банально, це ж трупний запах, він шалений.
— Якщо зустріти одного трупа, це вже дуже сильно дає по нюху, деколи до рвотних рефлексів. А я не уявляю, що відчуває ворог, коли він ще ними перекривається.
Ми розуміємо, що там антисанітарія максимальна. Де ходити в туалет? Звичайно, там, де ти сидиш, швидко. І ті всі трупи починають (а тим більше зараз, в таку спеку) ще більше розкладатися.
Читайте також:
«ЗСУ поступово відходять з позицій». Ситуація на покровському напрямку ускладнюється. У чому причина — Попович
Але знаєте, що ми зауважили? Якщо ми говоримо про населені пункти Бердичі, Сергіївка, Новобахмутівка, то раніше вони не дуже займалися евакуацією своїх загиблих і поранених. На сьогодні ми бачимо наступну картину. На позиції, які вони штурмують, або де загинули їхні побратими, приходять військовослужбовці без броні, без зброї. І вони просто займаються тим, що витягують загиблих своїх побратимів. Ще вони забирають зброю. Вони ходять просто по землі, збирають зброю. Вони приходять і забирають бронежилети.
Це може говорити про той факт, що, крім того, що в них дуже часто стесуються всі їхні бригади, полки, в них не вистачає амуніції, щоб їх забезпечувати. Декілька їхніх полонених нам казали, що їм плитоноску видавали, але без плити. І їм говорили: «Ви підете, на позиціях собі плиту знайдете, там їх дуже багато». Могли не давати певну кількість магазинів, але казати, що «по дорозі ви собі магазини назбираєте, вони там є».
Тобто ми розуміємо, що в них теж ресурс не вічний. Цей ресурс закінчується. І зараз вони реально почали нарешті забирати своїх поранених і вбитих. Вони їх відтягують на певні ділянки і там потім займаються повноцінною евакуацією. Але їх дуже багато. В кожній посадці велика кількість ворога. Звичайно, наші пілоти дронів не можуть всього показувати і, найімовірніше, не будуть показувати, але це чиста правда.
Читати далі
