Енергохолдинг ДТЕК після запуску в роботу в травні поточного року першої черги Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт (Миколаївська область) готовий продовжувати будівництво другої її черги на 384 МВт, для чого має намір залучити 70% капіталу з необхідних EUR450 млн, повідомив його генеральний директор Максим Тімченко.
"Для нас було важливо привезти на цю конференцію конкретний проєкт. Деякі з нас тут ведуть довгу внутрішню дискусію про те, чи можемо ми дозволити собі інвестувати EUR100 млн і продовжувати будувати те, що ми обіцяли, і залишатися лідером у секторі ВДЕ і в декарбонізації. Ми вирішили продовжувати. Це буде один із найбільших вітрових парків не лише в Україні, а й у Східній Європі", — сказав Тімченко під час бізнес-столу з реформування енергосектора України в рамках URC2023.
За його словами, для будівництва 384 МВт потужності ВЕС необхідно EUR450 млн, 30% з яких ДТЕК готовий інвестувати сам.
"Тут ми просимо капітал. Отже, ми говоримо, що у нас є 384 МВТ потужностей, готових до будівництва. Ми обіцяємо, що вони можуть бути побудовані за 18 місяців, що має бути рекордним терміном для будь-якого проєкту такого розміру. Але для цього нам потрібно EUR450 млн. І я думаю, що настав час для наших фінансових установ, для наших донорів і для інших зацікавлених сторін взяти участь у цьому проєкті", — зазначив СЕО ДТЕК.
При цьому Тімченко акцентував, що будівництво ДТЕК першої черги Тилігульської ВЕС під час війни — "це головний аргумент для всіх інвесторів, яких запрошують приїхати в Україну", що ми можемо будувати і вводити в експлуатацію об'єкти.
За його словами, це внесок не лише в декарбонізацію, а й в енергетичну незалежність, оскільки очевидно, що російським військам досить складно зруйнувати одразу 19 турбін (складові першої черги — ЕР).
Говорячи загалом про презентовані Україною плани з розвитку енергосектору, Тімченко зазначив: "Якщо буде реалізовано хоча б 50% планів, Україна може стати провідним постачальником зеленої енергії у світі".
Разом із тим, він висловив упевненість, що без залучення приватного капіталу ці плани реалізувати не вдасться.
"І для мене чіткою умовою є те, як буде задіяний приватний сектор. Усі ці наміри щодо відновлення України не можуть бути реалізовані без залучення приватного сектора. Важливо, щоб ми почувалися впевнено і були готові стати частиною цього, важливим є узгодження нашого бачення", — вважає голова ДТЕК.
Як повідомлялося, згідно з презентованою на URC2023 енергостратегією України, вона має потенціал до 2050 року наростити потужності вітрової генерації — до 140 ГВт, на що необхідно $134 млрд, сонячної — до 94 ГВт (потреба в $62 млрд), накопичувачів енергії (energy storage) — до 38 ГВт ($25 млрд), атомної генерації — до 30 ГВт ($80 млрд), ТЕЦ і біоенергетичних потужностей — до 18 ГВт (немає даних щодо необхідного обсягу фінансування), гідрогенерації — до 9 ГВт ($4,5 млрд).
Крім того, зазначається, що близько $72 млрд необхідно для розвитку водневих технологій, $5 млрд — систем передачі, $4,5 млрд — гідроенергетики.
Інвестиційні можливості для нових енергетичних потужностей в Україні становлять $383 млрд, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
