У вівторок, 7 травня, Німеччина відправила два свої військові кораблі в Індо-Тихоокеанський регіон, щоб посилити свою військову присутність через напруженість у Південнокитайському морі, а також через загострення відносин між Китаєм і Тайванем.
Про це повідомляє Reuters.
За словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, ця напруженість загрожує свободі судноплавства і вільному проходу по торгових шляхах.
Відео дня
«Дивитися в інший бік, не демонструючи своєї присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні на підтримку міжнародного порядку, заснованого на правилах, — це не варіант для Німеччини. Присутність має значення», — заявив він.
Як пише агенція, корабель постачання Frankfurt am Main вийшов з Вільгельмсхафена, а фрегат Baden-Wuerttemberg — з іспанської гавані Рота. Кораблі зустрінуться в морі, потім вирушать до Галіфаксу в Канаді й далі в Індо-Тихоокеанський регіон.
Читайте також:
Путін після «виборів» у РФ назвав Тайвань «невід'ємною частиною» Китаю. У МЗС країни йому різко відповіли
За інформацією Reuters, Китай вважає майже все Південнокитайське море своєю територією, попри рішення міжнародного трибуналу, який постановив, що Пекін не має жодних правових підстав для цих претензій. Крім того, Китай вважає Тайвань своєю територією, попри рішучі заперечення останнього.
Загострення відносин між Китаєм і Тайванем: що відомо
27 грудня 2023 року китайський лідер Сі Цзіньпін заявив, що «возз'єднання» Китаю з Тайванем «неминуче». Він додав, що «у цьому полягає головний національний інтерес, і цього бажає народ», а в новорічному зверненні до народу зазначив, що Китай «безсумнівно возз'єднається».
Напруженість навколо Тайваню стала однією з тем розмови на зустрічі лідерів США і Китаю Джо Байдена і Сі Цзіньпіна 15 листопада.
Тоді, за даними CNN, Сі Цзіньпін сказав Байдену, що США мають «вжити реальних дій, щоб виконати своє зобов’язання не підтримувати «незалежність Тайваню».
Він також закликав США припинити озброювати Тайвань і підтримати «мирне возз'єднання» Китаю.
13 січня у виборах президента Тайваню переміг прозахідний кандидат Лай Цинде, який підтримує незалежність острова.
Читайте також:
Китай вдруге за тиждень провів бойове патрулювання біля Тайваню
25 січня спікер міністерства оборони Китаю У Цянь заявив, що Тайвань «ніколи не буде незалежною державою».
5 березня прем'єр Китаю Лі Цян виключив формулювання про «мирне возз'єднання» з Тайванем у новій урядовій доповіді. Хоча раніше такі заяви були регулярно.
20 березня глава Індо-Тихоокеанського командування США адмірал Джон Акіліно заявив, що Китай нарощує військовий і ядерний арсенали в рекордних масштабах із часів Другої світової війни, готуючись до вторгнення на острів Тайвань до 2027 року.
29 березня глава МЗС Тайваню Джозеф Ву заявив, що допомога США Україні має вирішальне значення для стримування Китаю, оскільки перемога Росії може заохотити Пекін до агресії проти Тайваню і сприятиме антиамериканській пропаганді.
Редактор: Микита Днєпровський Читати далі
