Автор: Марія Ївженко
В інтерв'ю NV Бізнес керівниця оборонного кластера Brave1 Наталія Кушнерська розповідає про українські дрони, здатні долати дві тисячі кілометрів, новітні системи РЕБ та інші розробки інноваторів
Повномасштабне російське вторгнення надало поштовху defense tech, кластеру оборонних технологій. Йдеться про компанії з виробництва бронетехніки, БПЛА, боєприпасів і компонентів для ракет і ракетних комплексів, ремонту та обслуговування бойових літаків та гелікоптерів.
Відео дня
У квітні 2023 року Мінцифра заявила про запуск кластеру Brave1, спільної ініціативи свого відомства, Міноборони, Генштабу ЗСУ, РНБО, Мінекономіки та Мінстратегпрому. Головна його задача — створення алгоритму рішень для інновацій у сфері оборони та безпеки. Кожна компанія або стартап може подати заявку й отримати допомогу — відповіді на свої питання та фінансову підтримку. За перший рік роботи Brave1 українці зареєстрували понад 1 600 розробок за 12 пріоритетними вертикалями, визначеними Генштабом для Brave1. Сере них — БПЛА, роботизовані наземні комплекси (НРК), засоби радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР), штучного інтелекту.
Brave1 вже виділив 186 грантів на суму понад $3,2 млн. На цей рік кластер отримав бюджет 1,5 млрд грн. Над чим зараз працюють розробники, як українські дрони пролітають тисячі кілометрів і над якими проектами розробники працюють зараз — в інтерв'ю NV Бізнес розповіла керівниця оборонного кластера Brave1 Наталія Кушнерська.
Читайте також: Обмеження не спрацювали. Huawei роками таємно фінансувала передові дослідження в США — Bloomberg
Платформа Brave1 вже надала 186 грантів на реалізацію різних проєктів. Які напрями у defense-tech розвиваються найактивніше та чому?
Коли ми запускали Brave1, Генштабом було визначено 12 пріоритетних вертикалей для розробки інноваційних рішень, серед яких — системи управління боєм, навігації, геолокації, зв’язку, медичні та логістичні технології, розвідка тощо. Зараз фокусуємось на БПЛА, розробка яких почала розвиватися завдяки проєкту Армія дронів, а також на наземних роботизованих комплексах, РЕБ і рішеннях із застосуванням штучного інтелекту.
На платформі вже зареєстровано більш ніж 200 наземних роботизованих комплексів, приблизно стільки ж різних рішень маємо із застосуванням штучного інтелекту та більше сотні розробок РЕБ.
Усі вони дуже потрібні на фронті. За цими напрямками триває і процес дерегуляції — спрощення закупівель та кодифікації (класифікація, визначення назви та призначення озброєнню та військовій техніці номенклатурних номерів — Ред.).
Торік на презентації Brave1 представники бізнесу розповідали, що очікують від кластеру розв’язання низки спільних для всіх проблем. Вони говорили про складність роботи з боєприпасами та проблеми на митниці під час імпорту комплектуючих. Що вдалося зробити за цей рік?
Спростити процедуру кодифікації багатьох оборонних продуктів. У світі вона триває в середньому 2−3 роки. У нас теж так було до повномасштабного вторгнення. Процедура передбачала велику кількість тестувань, документів, перевірок, комісій, засідань і так далі.
Зараз все спрощено лише до необхідності пройти кодифікацію відповідно до стандартів НАТО. Процес займає близько 3−6 місяців. Ми не беремо до уваги ворога. Там все що завгодно передається на фронт і всім байдуже, чи не вибухне воно в руках у солдата. Щодо імпорту комплектуючих — було спрощено багато процедур. Однак державі все ж потрібно розуміти, чи дійсно цей вантаж піде на виробництво дронів для фронту. Ми відкрили ринок для приватних виробників боєприпасів для БПЛА.
Держава готова почути бізнес. Вже склалась конкуренція — хто перший допоможе виробнику. Це велике вікно можливостей.
Безпілотники називають гейм-чейнджерами цієї війни. Чи дійсно зараз з’явились розробки, які перевершують західні аналоги? Та чи дійсно в нас є моделі, здатні долати тисячі кілометрів?
Читати далі
