З нагоди Дня Європи 9 травня в Ужгороді відбувся перший міжнародний форум Діалоги про Європу. Подробиці – в матеріалі журналістки Тетяни Клим-Кашуби з закарпатського видання Varosh.
Ініціативу, покликану синхронізувати розуміння Європи та Європейського Союзу, започаткував Інститут Центральноєвропейської стратегії.
Учасниками форуму стали понад чотири десятки публічних інтелектуалів, лідерів думок та дипломатів з кількох країн: Польщі, Чехії, Литви, Словаччини, Угорщини, Грузії, Вірменії, Хорватії, США, Королівства Нідерланди.
Відео дня
У фокусі форуму — дискусії на теми врядування, ролі громад у прийнятті рішень, від яких фізично залежить існування України країни та внеску громадських організацій у підтримку життєздатності держави. Також погляди закордонних партнерів на роль України у формуванні нової Центральної Європи та ту кризу, яка спіткала європейське суспільство, вдячність за захист українцями міжнародного порядку, до якого так звикли європейці.
Євросоюз також має виконати своє домашнє завдання, щоб інтеграція відбулася, каже Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерланди в Україні Йеннес де Мол / Фото: Сергій Денисенко
Для України та її євроінтеграції саме ідея Центральної Європи стає сьогодні життєдайною.
«Євроінтеграція України є викликом не тільки для України, а й для ЄС. Тому Євросоюз також має виконати своє домашнє завдання, щоб інтеграція відбулася. Лідери вашої країни мають пояснити людям, що вступ в ЄС не відбудеться завтра. Ви або приймаєте законодавство ЄС, або ні, і тут немає місця про проведення переговорів», зазначив під час свого виступу на форумі Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерланди в Україні Йеннес де Мол.
За словами дипломата, через війну в Україні відбулися зміни балансів в Європі і виникла криза, яка впливає й на майбутнє ЄС. Тож нині потрібний міжнародний порядок, який базується на чітких певних правилах. «Його треба захищати, і зараз його своєю кров’ю захищає Україна», — сказав Йеннес де Мол.
Під час панельної дискусії на тему Доброчесність та добре врядування vs реконструкція та євроінтеграція України говорили про необхідність якісної комунікації з громадськістю з одного боку, та з донорами — з іншого. Саме якісна комунікація та прозорість в роботі знімає більшість питань, пов’язаних з фінансуванням тих чи інших проєктів.
Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін / Фото: Сергій Денисенко
Про необхідність перезавантаження центральної Європи, створення образу майбутнього та напрацювання нової стратегії стримування росії розповів ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. За його словами, для центральної Європи російсько-українська війна є екзистенційною, адже росія прагне зробити якщо не всю, то хоча б частину центрально-східної Європи зоною свого впливу.
Повернення України в європейську родину створить нову центральноєвропейськість, тому важливо вже зараз говорити про шляхи нової співпраці. Таку думку висловила колишня зовнішньополітична радниця прем'єра Угорщини Рийко Семеркині.
Читайте також: 
Ярослав Грицак Як я знов увірував у перемогу
За її словами, європейський вибір України — це точка нового відліку, тож зараз важливо закласти підвалини партнерства, виявити, які спільні проблеми є пріоритетними і вирішувати їх. «Це дуже чутливий період, коли ми визначаємо наше майбутнє. Ми приймаємо важливі рішення, і ці рішення прокладуть нам шлях на багато років вперед», — сказала Рийко Семеркині.
Окрема панельна дискусія була присвячена темі подолання спільних історичних травм та спільного майбутнього нової центральної Європи. Під час обговорення американська історикиня, дослідниця історії Східної Європи Марсі Шор відзначила, що здатність відкрито дивитися в минуле і визнавати його — відповідальність, яка не обговорюється. Один із аспектів відповідальності, за її словами — це говорити правду, і саме це дозволяє рухатися вперед.
Американська історикиня, дослідниця історії Східної Європи Марсі Шор наполягає, що здатність відкрито дивитися в минуле і визнавати його — відповідальність, яка не обговорюється / Фото: Сергій Денисенко
Своєю чергою професор УКУ, історик Ярослав Грицак додав: одним із основних історичних наративів є надзвичайне насильство, яке переживали різні покоління українців. Однак у школах на уроках історії намагаються викреслити насильство і розповідають дітям «прості історії». «Щойно ви ігноруєте насильство, ви стаєте маніпулятором», — сказав Ярослав Грицак.
Наразі, за його словами, Україна намагається вийти із насильства, і свій шлях до Європи українці так і сприймають — як втечу до свободи, що передбачає відсутність або значне зменшення насильства.
«Нам дуже пощастило, що ми не мали золотого віку, наш золотий вік ще попереду», — сказав Ярослав Грицак.
"Свій шлях до Європи українці сприймають як втечу до свободи", – Ярослав Грицак / Фото: Сергій Денисенко Редактор: Юлія МакГаффі Читати далі
