Ігар Тишкевич

Ігар Тишкевич

Головний експерт з питань вивчення Росії Українського институту майбутнього

На єдиному дні голосування 2024 року буде апробовано одразу кілька механізмів, що дозволять зацементувати систему, створювану з середини минулого року

Йдеться про єдиний день голосування і вибір голів низки суб'єктів Федерації, а також місцевих парламентів. На перший погляд, пересічна, щорічна подія. Але не зовсім, якщо дивитися на підготовку та можливі результати. Нижче пропоную кілька спостережень.

Відео дня

Цар, бояри або кінець федерації

Путін продовжує вибудовувати автократичну систему, замкнуту на нього особисто. На відміну від старої, де президент РФ, нехай і перебував вище, але все ж таки був арбітром, нова, система не руйнує «Вежі Кремля», але піднімає Путіна «над сутичкою» та створює прошарок ближнього оточення, яке так само персоніфіковане (а не має доступ до тіла як «представник групи») і яке єдине може впливати на формування політики. Називати систему можна по-різному. Експерт Вадим Денисенко говорить про «синдикат двадцяти» (роблячи наголос на ближньому колі), мені більше подобається термін «нео-царизм» (наголос на особистості царя). Суть від цього не змінюється.

Але, одна справа почати трансформацію, що зачіпає інтереси безлічі груп впливу, інша — її закінчити і зацементувати нову систему влади. На цьому шляху необхідно вирішити кілька завдань:

1. Сформувати ближнє коло (що вже практично зроблено).

2. Показати іншим «шлях боярина» — тобто казку про те, як дорости до участі в ближньому колі.

3. Вирішити питання керованості «дивними 20%» — жителями РФ, які періодично готові піддавати сумніву розумність політики (але це не означає, що вони готові до активних дій тут і тепер).

4. Показати місцевим елітам їхнє місце і задати новий стандарт «лояльності».

Тепер предметно поговоримо про пункти з другого до четвертого, адже список «бояр» і «боярських дітей» майже готовий. І тут упираємося у 8 вересня — єдиний день голосування. Точніше, підготовку до нього.

Путін продовжує вибудовувати автократичну систему, замкнуту на нього особисто

Отже, цього року планувалося обрати голів 16 суб'єктів Федерації. Але, як у Росії водиться, почався губернаторопад і призначення «виконувачів обов’язків». Це, як заведено останніми роками — парашутисти (тобто ті, хто до призначення не жив і не працював у регіоні), а з 2019 — випускники «школи губернаторів» (якою керує Комісаров, контролюють голова Ощадбанку Герман Греф та перший заступник глави АП РФ Сергій Кирієнко). Такі засланці попрацювавши від 2 до 5 місяців у регіоні раптово «обираються» вдячним населенням. Відмінність цієї кампанії в тому, що частина таких парашутистів, які пройшли школу, вже йдуть на переобрання на другий термін. І тут Путін демонструє новий підхід. Проводить аудієнції, демонструючи оточенню, хто «гідний» ще 4−5 років правити «провінцією». Кандидати, своєю чергою, демонструють повну лояльність. Поки що з 16-и планових не пройшли таку верифікацію семеро. Той, хто не зустрінеться з царем до середини липня, найімовірніше пролетить на виборах (якщо сам не піде у відставку раніше).

Але є ще одна когорта — губернатори, які йдуть на підвищення. Тут цікавіше, тому що губернатора Кемеровської області Сергія Цивільова можна назвати принцом (ЗМІ приписують його дружині свояцькі зв’язки з царем), секретар Держради РФ Олексій Дюмін і віце-прем'єр Антон Аліханов і так путінські протеже, губернатор Курської області Роман Старовойт заслужив прихильність. У їхніх колишніх (точніше не зовсім колишніх) регіонах схему з парашутистами не запущено. Навпаки, скрізь проходять ті, хто працював із тими, хто виїхав до Москви. Тобто Путін демонструє, що за кандидатом на роль «боярина» залишається його «вотчина». Виняток — Калінінградська область, яка потрапляє в зону інтересів відразу кількох груп. Там «прямого успадкування» немає, але й Аліханов не втратив точки входу в регіон.

Читайте також: Іван Яковина Іван Яковина Путін точно готує напад на країни Балтії

В іншому кадрова робота Грефа-Кирієнка продемонструвала свою ефективність — у 54 регіонах (Кремль, з урахуванням окупованих територій України, говорить про 89 суб'єктів Федерації) правлять випускники «Школи Губернаторів».

Обезголовити місцевих царьків

Друге питання — місцеві еліти, які вже давно не можуть претендувати на свою людину на посаді губернатора, але поки контролюють законодавчі збори своїх суб'єктів. І тут у 2024 році починається робота з тими, хто брав участь у війні проти України. Путін назвав їх новою елітою. Щоправда, вибрати з безлічі кандидатур відповідний набір не так просто. Причина — в системі комплектування російської армії. Ідеологічно заряджені добровольці та кадрові військові (ті, що прийшли в армію до 2022 року) значною мірою перейшли в розряд «втрат». А ті, що залишилися, потрібні для підтримки боєздатності частин. Решта груп, скажімо так, складні для рекрутингу. Адже набирали:

— ув'язнених і тих, хто перебуває під слідством (пік набору — кінець 2022-початок 2023 року)

— жителів національних автономій, які відстають у розвитку. Для таких людей служба в армії — можливість перестати бути «росіянином другого сорту» та й фінансово поліпшити якість життя.

— жителів депресивних регіонів або просто росіян, які загрузли в кредитах. Тут також можливість різко поліпшити своє життя є мотиватором.

У всіх перерахованих категорій у разі походу в політику є одна спільна риса. Зміни їхнього життя стали можливими завдяки війні і, умовно, «Путіну». Якщо запропонувати похід у політику або держуправління, то відбудеться і перехід, умовно, в іншу касту. Теж завдяки Путіну. Тобто лояльність федеральному центру і цареві буде вищою за лояльність місцевим елітарним групам і кланам (а найчастіше такі люди місцеві «еліти» сприйматимуть як супротивників). Варіант хороший, але проблема з якістю «сирого матеріалу». Ще раз перечитайте описи груп — це не найкращий набір для вибору майбутніх політиків і держуправлінців.

У межах організації «Росія — країна можливостей» оголошується конкурс «час героїв». Суть — відібрати з «учасників СВО» адекватних і підготувати їх до політичного життя. З огляду на низьку базу, навчання розтягнуто на 4 місячні цикли інтенсивів, один із яких повністю віддано «питанням особистісного зростання». І проходить подача анкет. Причому, для їх заповнення частині кандидатів дають «короткочасну відпустку» навіть із передової. Простіше кажучи, загрібають усіх, хто має хоч якусь освіту. За місяць зібрали понад 44 тисячі анкет, і перша група з 83 учасників приступає до навчання. Слідом за нею (або паралельно) підуть ще 3−4 групи, щоб до 2025 року мати щонайменше 300−400 осіб, які пройшли такі курси.

Читайте також: Анатолій Амелін Анатолій Амелін Яким буде сценарій «заморозки» війни в Україні

Але ж вибори вже у 2024-му, і в низці регіонів хочеться спробувати «зламати хребет місцевим кланам». Спроба була — Единая Россия оголосила попереднє голосування для визначення кандидатів в одномандатних округах і партійні списки по регіонах. У них, за запевненнями ЄР, узяло участь 210 (із приблизно 6 тисяч тих, хто заявив) «учасників СВО». Ще стільки ж (це вже мій аналіз списків) — волонтери, які працюють на російську армію (так, у них теж є таке явище, нехай і в менших масштабах). Військовим система «додавала» 25% голосів від набраних. З урахуванням цього «пройшли» 95 осіб. Але далі низка «лідерів перегонів» поступається першим місцем і кількість учасників війни, які пройшли сито, доходить до 103. Ще стільки ж проходить т. зв. «волонтерів» (це вже моя оцінка). Для 13 суб'єктів Федерації (не рахуючи Москву і Петербург, де теж будуть вибори) — мало. Але переможці розподілені не рівномірно. У Тиві та низці національних автономій їхня частка доходить до 15−20% від тих, хто «пройшов» відбір. І якщо такі будуть обрані — ось додаткова мотивація для «росіян другого сорту» — іди повоюй і входиш у «вищу лігу». Причому, не завдяки «місцевим царькам», а всупереч їм. Путін отримує своїх «політичних яничар» у місцевих парламентах.

Схема багатообіцяюча, тому керівництво ЄР проводитиме дві зустрічі — одну з переможцями праймеріз із числа «учасників СВО», другу з тими, хто програв. Перших закидають на партійне навчання і всіляко підкреслюють їхню унікальність, других мотивують триматися поруч і, можливо, теж підучать. А до 2025 року систему можна налагодити, та й випускники школи «час героїв» уже приспіють.

Читайте також: Том Купер Том Купер Потенціал України та «промінь надії». Відповіді на ключові запитання про війну

А що в інших регіонах? У Кремлі задумали оновити місцеві парламенти не менше, ніж на половину. Та ж Единая Россия заявляє, що її списки «оновляться на 70%. Набирають умовно «нових людей» і на перше місце виходить питання лояльності. Доходить до абсурду. На праймеріз у Брянській області (де працювало багато «чорнобильських ініціатив») біля кожного кандидата праймеріз ЄР стоїть позначка «не є іноземним агентом». Місцеві партійці перестрахувалися і прогнулися перед Москвою.

Проте ця кампанія з виборів регіональних парламентів (за винятком Москви і Петербурга) не є ключовою — наступного року таких буде більше. Тому триває обкатка алгоритму. І він свідчить про старт набору в «політичні яничари» — людей, які навіть у регіонах будуть лояльні до Москви, а не до свого міста чи області. І це удар по останній резервації для місцевих політико-економічних кланів.

Щодо Москви і Петербурга ситуація інша — там відпрацьовуватиметься система нейтралізації умовних «лібералів». А це вже тема окремого тексту. Скоро буде.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Читати далі