Автор: Дмитро Бобрицький
Енергоатом обіцяє звести 5-й і 6-й енергоблоки на Хмельницькій АЕС за 5 років і $5 млрд кожен. 10 років — мінімум, кажуть опитані NV експерти. На ХАЕС є ще два блоки, які перебувають у недобудованому вигляді понад 30 років.
NV Бізнес розбирався, що відбувається з найбільшим контрактом між Енергоатомом та американською компанією Westinghouse.
Будмайданчик без проєкту
У квітні Енергоатом та американська компанія Westinghouse провели урочистий запуск будівництва на території Хмельницької атомної станції п’ятого та шостого енергоблоків за останньою технологією (АР1000).
В урочистій події із заливки першого куба бетону взяли участь: Бріджит Брінк, посолка США в Україні, Герман Галущенко, міністр енергетики України та ін. Присутній там Патрік Фрагман, виконавчий директор Westinghouse Electric Company назвав співпрацю «весіллям року».
Держенергокомпанія підносить проєкт як стратегічно важливий для посилення енергонезалежності та українсько-американського співробітництва. Ще один учасник — Петро Котін, керівник Енергоатому, упевнений: енергоблоки зможуть давати понад 1 ГВт енергії, а технологія реактора АР-1000 (двоконтурний водо-водяний ядерний реактор останнього третього покоління з повністю пасивними системами безпеки, сертифікований як розробка Westinghouse у 2005 році у США, — Ред.) дозволить регулювати потужність вироблення електроенергії для проходження пікових навантажень. «Для України це буде один із найбільших, якщо не найбільший інфраструктурний проєкт за роки незалежності вартістю понад 10 млрд доларів. Його активна фаза припаде на роки післявоєнного відновлення. Тільки на будівництві буде створено 9 тисяч нових робочих місць», — заявив Котін.
Незважаючи на незатверджений проєкт техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), на об'єкті вже розгортається будівництво.
Офіційно в Енергоатомі повідомляють про підготовчі роботи з будівництва градирень майбутніх енергоблоків. Відомо також про первинний етап зведення дренажної системи. Проводяться роботи з облаштування будівельного майданчика, пояснив NV Бізнес один зі співробітників компанії на умовах анонімності.
Людвіг Литвинський, доктор фізико-математичних наук і колишній співробітник Інституту ядерних досліджень НАНУ скептично коментує розпочаті роботи. За його словами, «проект» має подвійне значення. «Це або дизайн, або програма намірів. Зараз „проєкт“ п’ятого і шостого блоків на Хмельницькій АЕС ближче до другого значення, ніж до першого», — пояснив редакції Литвинський.
Його думку поділяє Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. Він називає цей проєкт будівництва примарним піар-проєктом Міненерго: «Немає ознак, що хтось реально зібрався щось побудувати. Немає ТЕО, джерел фінансування і опрацювання шляхів інвестування, в принципі. Чуємо тільки гучні заяви».
Відео дня «На поточному етапі ТЕО не затверджено», — пояснив NV Бізнес співрозмовник з Енергоатому, але тут же додав: документ уже проходить перевірку у відповідних держорганах. У будь-якому разі, пояснює він: усі цифри і деталі залишаться засекреченими через воєнний стан.
За версією деяких медіа, будівництво нових енергоблоків є наслідком втілення секретної частини енергетичної стратегії України до 2050 року, затвердженої раніше урядом Дениса Шмигаля 2023 року.
Є тут і своя роль у Верховної Ради. Вона має ухвалити закон, у якому буде прописано ТЕО проєкту зі зведення реакторів серії АР-1000. Простіше кажучи план із кошторисом: що і як планують будувати і звідки візьмуть гроші, який термін окупності.
Проголосований закон у парламенті — лише третя сходинка з шести у процесі підготовки та узгодження будівництва атомного енергоблока.
Які ще пункти належить пройти, описала колишня членкиня колегії Держатомрегулювання Ольга Кошарна на своїй сторінці у Facebook.
Земельні роботи та підготовка котловану — останній пункт у Кошарної.
На якому етапі варто було б замовляти або купувати елементи самого реактора — з граничною точністю сказати не можна, але «Енергоатом» їх, мабуть, уже купив.
За даними Prozorro, наприкінці 2023 року держкомпанія придбала у Westinghouse обладнання до ядерної установки за $400 мільйонів з терміном поставки не пізніше квітня 2028 року.
Кошарна пише про те, що така купівля була б доречною після затвердження ТЕО держекспертизою з ядерної та радіаційної безпеки та низки інших експертиз. «Тобто, не існує законодавчих підстав купувати дороге обладнання зараз», — наголосила вона.
Якщо вірити підрахункам Кошарної, то бюрократична частина затвердження проєкту займе щонайменше сім років. Це означає, що як мінімум кілька років обладнання ще пробуде на складі.
Йдеться про комплект до атомної установки, виготовленої в 2013–2017 рр. Westinghouse на АЕС Вогл у Південній Кароліні.
Котін згадував про повний комплект для реакторного острова (йдеться про обладнання для ключових об'єктів енергоблока: реакторну та допоміжну будівлі, приміщення турбіни, сховище палива тощо — Ред.). За його словами, наявність виготовлених великих вузлів реактора скоротить терміни будівництва енергоблока.
Кошарна побоюється, адже вітчизняні фахівці занепокоєні якістю деталей, що прибудуть в Україну. Вона зауважила, що в офіційному повідомленні Енергоатому про укладення контракту на купівлю обладнання, після публікації на сайті компанії відфотошопили зображення — іржаві елементи перетворили на сині.
Енергоатом спробував приховати реальний стан купленої у США ядерної установки / Фото: facebook.com/olga.kosharna
У пресслужбі Енергоатому відповіли NV Бізнес щодо справності комлектуючих реактора: Котін (у 2021 році) особисто перевірив обладнання у США. Воно «у прекрасному стані». Однак при цьому не уточнили, чи проводили комплексний аналіз із залученням фахівців, чи перевірка обмежилася візуальним оглядом очільником Енергоатому.
Скільки років і мільярдів?
«Час будівництва нового енергоблока — це не один і не два роки, — написав Котін у першотравневій колонці, ніби парируючи аргументи експертів, — Від початку будівництва і до підключення до мережі може пройти п’ять-шість, а то й більше років». Водночас держчиновник упевнений, що якщо зараз не приступити до цієї роботи, то, де потім брати електроенергію?
В Енергоатомі наголосили: точні терміни будівництва залежатимуть від перебігу воєнних дій в Україні, однак, згідно з розрахунками, у мирних умовах термін будівництва одного блоку становить близько п’яти років, а його орієнтовна вартість становить від $5 млрд.
Максим Пишний, експерт з енергетики, який пише дисертацію про ринковий бік атомної генерації, розповів редакції, якими можуть виявитися реалії подібного будівництва. За його словами, в ідеальних умовах енергосистема України зможе отримати запущені реактори до 2031−2032 років. Адже термін зведення таких об'єктів (АР-1000) за досвідом США становить не менше 10 років. І це за умови безперервного фінансування.
Згідно зі статистикою, в середньому, у світі будували атомний енергоблок за 8 років.
«Реактори АР-1000 хороші, але дуже дорогі, особливо для України. Є хороші аналоги: південнокорейські APR-1400, які навіть дешевші за російські. Їх в ОАЕ (в умовах пустелі — Ред.) побудували швидко», — пояснив Пишний.
Харченко з Центру досліджень енергетики нагадав: останні атомні реактори в Європі будували у Фінляндії та у Франції. У них на це пішло в середньому 20 років, а вартість перевищила початкову в кілька разів.
«У нашій ситуації найближчим кілька років говорити про інвестиції в енергосектор не доводиться. Держава і так дуже важко формує бюджет. Складно коментувати те, що ніхто не збирається всерйоз робити», — говорить директор Центру досліджень енергетики.
Пишний додав: у США два блоки реакторів серії АР-1000 обійшлися у понад $30 млрд. Сума не є рекордною. У Великій Британії вартість такого ж проєкту перевищила $40 млрд. Тепер американці не поспішають будувати у себе такі реактори — чотири видані ліцензії заморозили. Також призупинено проєкти шести АР-1000 в Індії. У Польщі, наприклад, планують побудувати один — АР-1000 та інший — АПР-1400.
Westinghouse у 2017 році оголосила себе банкрутом. Причиною тому стали перевитрати на будівництво двох АЕС за технологією АР-1000 у Джорджії та в Південній Кароліні. Reuters назвав суму перевищення кошторису — понад $13 млрд.
Технологічні й дуже дорогі реактори АР-1000 Westinghouse мало не потягнули на дно материнську корпорацію Toshiba. У результаті японський гігант продав атомний бізнес канадській інвесткомпанії Brookfield Business Partners and partners.
Як буде з фінансами в Україні — невідомо.
Пишний нагадав про зміну бізнес-моделі американо-канадської компанії після банкрутства. Джоел Ікер, віце-президент Westinghouse кілька років тому заявив польському виданню BiznesAlert, що вони не входять до числа основних інвесторів власних об'єктів. Вкладаються в будівництво лише «невеликою часткою». Про основні інвестиції домовляються безпосередньо Вашингтон і Варшава.
Пишний зазначає, що Енергоатом, схоже, збирається будувати власними силами — а їх немає. На саме будівництво припадає 40−50% кошторису.
Очікуваний та реальний час будівництва атомних реакторів у світі / Фото: NV Бізнес
Відомо, що Енергоатом поки що не зміг вибратися зі збитків, закінчивши 2023 рік з мінусом 8 мільярдів гривень (дані сервісу YouControl)
«Колись скасують ПСО (покладання спеціальних зобов’язань — Енергоатом компенсує власним коштом вартість тарифу для населення). Ми ніколи не казали, що це будуть держкошти — це будуть гроші в кредит одного з американських банків. Зокрема, US EXIM Bank. Якби це був несерйозний проєкт, то посолка США не була б присутня на відкритті», — сказав редакції співрозмовник в Енергоатомі.
На думку Пишного, рішення щодо будівництва ухвалено поза правовим полем, адже відповідно до закону про ринок електричної енергії (стаття 29) — мав бути проведений конкурс.
«На цей конкурс могли прийти різні генерації, які, найімовірніше, були б дешевші за новий АР-1000, швидші та менші», — пояснив Пишний.
А що зі старим довгобудом
Енергоатом взявся за п’ятий і шостий енергоблоки, хоча ще не зміг забезпечити завершення будівництва третього і четвертого блоків ХАЕС. Котін розраховує підписати в червні угоду про купівлю двох ядерних реакторів у Болгарії.
Йдеться про реактори російського виробництва в недобудованій АЕС Белене. Як відомо, в Україні 15 атомних енергоблоків загальною потужністю 13,9 ГВт, зокрема шість енергоблоків окупованої Запорізької АЕС загальною потужністю 6 ГВт.
Наразі на Хмельницькій АЕС працюють два енергоблоки номінальною потужністю 1000 МВт кожен. Енергоблок № 3 ХАЕС почали будувати у вересні 1985 року, № 4 — у червні 1986-го. Обидва блоки запроєктовані на потужність 1000 МВт з реакторною установкою ВВЕР-1000/В-320. Незважаючи на будівельну готовність 3-го блоку на 75% і 4-го — на 28%, 1990 року через мораторій на будівництво нових АЕС проєкт призупинили.
«Як в умовах війни, Енергоатом ліцензує російську технологію (ВВЕР) — ми не розуміємо. З цими блоками ситуація вкрай невизначена, адже провести цю операцію через Skoda вже не вийде (йдеться про SKODA JS a.s. З 2004 року власником SKODA JS a.s. є російський холдинг «Об'єднані машинобудівні заводи» (ОМЗ), який, своєю чергою, підконтрольний російському Газпромбанку. Обидві компанії перебувають під санкціями РНБО — Ред.)», — поділився з NV Бізнес один із представників президентської партії Слуга народу.
За його словами, політика Енергоатому щодо будівництва об'єктів нагадує спроби «почати побільше будівництв», щоб віддати їх дружнім підрядникам.
Харченко згоден, що подібна логіка дій Енергоатому дійсно проглядається.
Нещодавно Котін заявив: законопроєкт щодо добудови 3-го і 4-го блоків передано ВР і після його ухвалення почнеться монтаж обладнання. Кошарна вказує, що чиновники так поспішають, що забули отримати ліцензію на будівництво від Держатомрегулювання.
Публічну критику визнаних представників експертного співтовариства на адресу дій Енергоатому, Котін іменує російським ІПСО: «Росія виступає проти цього, задіяла всі можливі інструменти і консерви для дискредитації «Енергоатому» і його спільних проєктів з американськими компаніями. І дуже прикро знаходити серед цих інструментів важливі українські видання, журналістів, експертів».
Читати далі
