Автор: Кіра Борисіхіна
У Новій Зеландії виявили незвичайне північне дерево рата, що зовні нагадує крокуючого ента зі всесвіту Толкієна.
Гігантська рослина, що досягає висоти 32 метри, вражає своїм виглядом: два стовбури, що нагадують ноги, і довгі гілки, наче руки, надають дереву вигляду такого, що крокує порожнім полем.
Відео дня Читайте також:
У гості до Більбо. У Гостомелі побудували укриття у вигляді будиночка гобітів
Це дерево, прозване «ходячим деревом», є північною ратою (Metrosideros robusta) — однією з найвищих квітучих порід у Новій Зеландії, яка може жити до 1000 років. Стоїть самотньо у великій загороді поруч із цвинтарем поблизу Карамеа на західному узбережжі Південного острова, воно стало явним переможцем премії «Дерево року» Новозеландської лісівничої асоціації (NZ Arb) у 2024 році, набравши 42% голосів громадськості.
Бред Кадвалладер, організатор змагань, повідомив, що дерево одразу вирвалося в лідери з самого початку голосування. Президент NZ Arb Річі Гілл назвав його «винятковою особливістю» і «яскравим прикладом чудових дерев, які нам, новозеландцям, пощастило побачити».
Вік ходячого дерева достеменно невідомий, але воно є єдиним, що вижило з лісу, вирубаного близько 150 років тому. Організатори премії зазначили, що фермерська сім'я, яка вирубала ліс, вважала це дерево особливим і зберегла його.
Північні рати є епіфітами — їхнє життя починається на поверхні дерева-господаря, звідки вони відрощують повітряне коріння, що досягає землі. Ходяче дерево, ймовірно, почало свій шлях високо в кроні іншого дерева, харчуючись повітрям і дощовою водою, перш ніж його коріння досягло землі. Унікальне розташування коренів, можливо, пов’язане з ростом навколо дерева-господаря, яке давно вимерло.
Ці дерева ендемічні для Нової Зеландії і колись були одними з найпоширеніших видів у лісах країни. Однак їхня чисельність значно скоротилася, і зараз вони занесені до списку вразливих видів. Основною загрозою для північних рат є інвазивні звичайні опосуми (Trichosurus vulpecula), які знищують дерева, поїдаючи їхнє листя і гризучи коріння.
Читати далі
