Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна"
З 2014 року активна частина українського суспільства живе у парадигмі боротьби з російською агресією, яка є тотальною і не виключає жодної сфери. З 24 лютого 2022 року, після початку нового етапу агресії рф, вже у формі повномасштабного військового вторгнення та війни із застосуванням усіх видів озброєнь крім зброї масового знищення, існування поза контекстом війни в інформаційній сфері стало малоймовірним виключенням. При цьому слід зазначити, що підхід країни-агресора саме до завоювання панування у інформаційній сфері, яке у теоріях "гібридної війни" розглядається як окремий простір ведення бойових дій, є вкрай серйозним. Достатньо рано у росії були помічені можливості, пов’язані з інтернетом як важливою складовою інформаційного простору. Спецслужби рф, її структури пропаганди достатньо гнучко реагували на зміни, пов’язані з технічним прогресом, а наявність практично "бездонного фінансування", яке було можливим внаслідок "жирної вуглеводневої дієти", дозволяло використовувати широкий спектр техніки та програмного забезпечення та залучати велике коло як фахівців, так і авторів різноманітного контенту та статистів для просування потрібних наративів та створення необхідного агресору-замовнику емоційного тла. Разом з тим, для російської "війни в інформпросторі" та "війни в інтернеті" притаманні усі наявні для російського менталітету вади. У першу чергу вони пов’язані з індоктринованістю російського істеблішменту та широкого загалу ідеологією "руского міра" та цивільної релігії "побєдобєсія", що зумовлює зашореність поглядів росіян на світ та, навіть ще більше ніж на світ, на Україну. Зумовлює зверхність, цілковите заперечення української субʼєктності та навіть припущення, що Україна та українці здатні до протидії та боротьби на рівних. Дається взнаки віра у концепцію "одного народу", що часто призводить до нерозуміння відмінностей українців від росіян, нерозуміння мотивацій українців та, внаслідок цього, позбавляє росіян можливості маневру та успіху у інформаційній сфері, оскільки призводить до відмови від розробки іншого наративу для української аудиторії або відмови від глибокої адаптації вже наявного. Зазначене є очевидним для активної частини українського суспільства, задіяної у протистоянні з росією в інформаційній сфері. Крім власне досвіду, отриманого емпірічним шляхом, в українському сегменті інтернету проводилися і відповідні дослідження російської інформаційної активності, які теж, протягом 2014-2022 року дозволили виявити принципи, методи та форми роботи росіян, можна казати їх філософію війни в інтернеті. Слід зазначити ще один, достатньо показовий момент. Російські зусилля в інформаційному просторі, особливо в інтернеті, хоча і можуть маскуватися під "приватну ініціативу", "патріотичний движ", "аутсорсинг", все ж є більшою мірою централізованим (за виключенням зграй користувачів, які все рівно є ураженими державною ідеологією та виступають поширювачами наративів, створених державними органами пропаганди). Натомість Україна в 2014 відстояла свій інформаційний простір за рахунок масової самомобілізації, самоорганізації та наявності кількох мереж, створених за різними принципами, часто саме уповноважені органи влади доповнювали громадську ініціативу. Таким чином до 2022 року в Україні був накопичений досвід протистояння російській агресії у інформаційній сфері та інтернеті зокрема, стали зрозумілими принципи, за якими працюють росіяни. Хоча варто відмітити, що у цій боротьбі є певні фетиші. Зокрема, боротьба з фейками. Виробництво фейків поставлено у рф на потік і практично усі українські громадські ініціативи у інформаційній сфері вважають за потрібне боротися з ними, викривати їх. Часто боротьба з російським впливом в інформаційній сфері та навчання медіаграмотності зводиться саме до боротьби з російськими фейками в інтернеті, що однозначно звужує саме розуміння інформаційної війни та глибоко вкорінює оборонну психологію, а також може бути даремним витрачанням зусиль через неможливість оперативно заперечити усі фейки, що продукуються росіянами. Певним чином до цього докладаються грантодавці, які тривалий період робили наголос на цій фейкомахії та охоче надавали для неї фінасування.
З 2022 року ситуація змінилася. Оскільки, як ми казали, війна стала тотальною та торкнулася практично кожного українця, то і протистояння у інформаційній сфері та інтернеті набуло нових рис. Помітно, що росіяни роблять певні висновки із своїх провалів та усіляко намагаються адаптувати свою активність в Україні під місцеві умови. Як і раніше, відбувається створення фальшивих псевдопатріотичних акаунтів від імені українців, але наразі навряд чи можливим є повторення історій, коли подібні провокативні фейкові акаунти могли збирати десятки тисяч прихильників серед українців та впливали на настрої. Росіяни стали більш активними у маскуванні своїх ботів шляхом використання української мови, очевидно, що для цього використовуються і колаборанти з окупованих територій, але у цілому значних змін не сталося і російські боти поки виявляються за незграбним та кумедним намаганням писати українською мовою. Росіяни активно шукають нові больові точки українців та можливості масованого впливу на них, нові механізми. Таким механізмом стала, наприклад, мережа тік-ток. Темою, щодо якої росіяни докладають зусилля, став захист останнього системного інституту просування інтересів росії в Україні – РПЦ в У, зокрема ситуація з вигнанням цієї деномінації із Києво-Печерської Лаври та можливої заборони. Боти росіян виявляють ролики відповідно змісту, спрямовані проти РПЦ в У, та масовано їх атакують. Попи РПЦ постійно ведуть прямі трансляції навіть українською мовою, в яких розказують про гоніння церкви і погану владу, всіляко просувають російські наративи. Одночасно у тік-ток росіяни знайшли больову точку для українського суспільства та працюють через неї зі страхами щодо мобілізації. Зʼявилося багато фальшивих адвокатів, які дають рецепти як нібито можна уникнути мобілізації (при чому часто це поради, які є, мʼяко кажучи, сумнівними з юридичної точки зору), поширюються відомості щодо перебігу мобілізації, часто відверто фейкові.
Серед нових тенденцій варто вказати на певну зміну росіянами методів роботи. Гіпотетично це може вказувати, в тому числі, на певні проблеми та обмеження, які з’явилися за минулий рік. Хоча більше скидається на те, що росіяни реагують на зміни геополітичної обстановки навколо рф, пов’язані з війною, ізоляцією росії у світі та з побоюваннями російської влади, що війна та активність України може призвести до процесів дезінтеграції власне у росії. Раніше росіяни надавали перевагу актам прямої дії, тепер йдеться про фішинг, але фішинг достатньо затратний та підготовлений. Крім того, фішинг спрямований на виявлення активності України та перспективно антиросійських дій у середовищі національних рухів росії.
Наприкінці березня 2023 року в тематичних чатах та інтернет-спільнотах (в основному національно-визвольної спрямованості) почали поширюватися посилання із запрошенням на конференцію "Деколонізація Російської Федерації: нові виклики та перспективи". Англомовні листи із запрошеннями на цей захід також прийшли кільком українським політикам. Анонс конференції розміщено на сайті під назвою International Russian Council ("Міжнародна російська рада" https://i-russian.org). Заявлено, що захід має відбутися на початку травня в Туреччині, але місто і конкретний майданчик не називаються.
Аналіз, здійснений активістами національних рухів рф, доводить, що даний захід є фальшивкою та його взагалі не може бути. З високим ступенем ймовірності, метою цього запрошення є отримання особистих даних осіб, які вирішать взяти участь у "конференції". Слід зазначити, що псевдоорганізатори провели достатньо серйозну підготовку. Створено спеціальний сайт "конференції", який виглядає як сайт реальної некомерцінйої організації (доступний 8 мовами, у тому числі українською, якою сайт відкривається автоматично при заході з України), розміщено фото експертів "ради", зімітовано звітність по проєктах та активність у публікаціях до липня 2021. Також подано інформацію про декілька круглих столів з етнічної проблематики в рф протягом усього періоду. Скидається на те, що головним напрямком діяльності організації мало б бути дослідження проблем корінних народів, національних меншин рф, боротьба за їх права. У дійсності ж, усі згадки організації з такою назвою в результатах пошуку Google відносяться до березня та квітня 2023 року. Жодних слідів присутності цього об'єднання у 2020, 2021 та 2022 роках в інтернеті немає. Єдиний виняток – публікації самої "Ради", розміщені на її ж сайті: деякі з них датовані минулими роками. Проста перевірка за допомогою сервісу Whois, що надає інформацію про доменні імена, тобто адреси сайтів, показує, що це фікція: сайт "Ради" був зареєстрований 13 березня 2023 року. Найбільший інтернет-архів Wayback Machine підтверджує, що доменне ім'я i-russian.org порожніло аж до цього дня. Таким чином, сайт "Міжнародної Російської ради" був створений і вперше заповнений близько місяця тому, а дати деяких публікацій були змінені штучно. Насправді ж тексти, формально датовані 2021 та 2022 роками, були завантажені у березні 2023 року. Розділ "Рада директорів" на сайті "Рада" включає фотографії та імена 11 осіб. Автори блогу "Азіати Росії", які звернули увагу на конференцію, що рекламується, стверджують, що нікого з цих людей не існує в реальності – їх імена вигадані, а портрети згенеровані штучним інтелектом. Зображення, створені нейромережею, часто впізнають за так званими "артефактами" — дрібними деталями, які виглядають нереалістичними. Перевірку здійснили журналісти сайту "Ідель Реалії". Достовірність фотографій перевірялася за допомогою інструменту GAN Detector, розробленого каліфорнійською IT-компанією Mayachitra. Сервіс, націлений на розпізнавання зображень, створених штучним інтелектом, підтвердив побоювання активістів – оцінки портретів із сайту організації ранжувалися від "Можливо, згенеровано нейромережею" до "Швидше за все, згенеровано нейромережею".
Є ще низка моментів, які вказаують на те, що сайт є фальшивкою. Скоріше за все, авторами фальшивки є Центр "Е" (Центр "Э", російською), МВС рф, завданням якого є "боротьба з екстремізмом". Менш ймовірно, але також можливо, що цей сайт фальшивої, фішингової організації, створений ФСБ.
Це означає, що спецслужби рф усерйоз стурбовані можливістю зростання активності національно-визвольних рухів народів росії, їхнім можливим зв’язком з Україною. При цьому росіяни застосовують наступальну методику, працюють активно з метою отримання інформації щодо потенційно небезпечних для рф діячів з національно-визвольних рухів рф та України, можливо інших країн. Доволі затратний сайт свідчить про готовність і далі працювати за складними схемами із застосуванням технічних засобів.
Підсумовуючи історію з сайтом "Міжнародної російської ради", варто сказати, що вона виглядає не як банальний розпил отриманих коштів, а як реальна спецоперація. Над сайтом велася реальна і плідна робота. Певні проблеми у реалізації пов’язані з тим, що поки що є відсутнім досвід використання ШІ для створення зображень. Можливо, творці сайту недооцінили супротивників, не очікуючи, що ретельну перевірку організують кілька їх адресатів. Взагалі щодо вказаного сайту можна констатувати, що були витрачені певні ресурси та росіянами очікувлося, що вони будуть виправдані.
З високим ступенем ймовірності можна говорити про те, що російські спецслужби будуть і далі так робити і, на жаль, прогресувати. Експерти відзначають, що зокрема, росіяни можуть спробувати суміщати подібний фішинг з частковим захопленням реальних сайтів реальних організацій, коли програмісти вставлятимуть шматочки коду, які будуть при реєстарції або заповненні розміщених на сайті форм передавати інформацію спецслужбам.
Глобальний вплив росіян зменшується, тому будуть використовуватися більш гібридні методи. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та особливо після початку мобілізації у рф до Європи та Грузії переїхала велика кількість російських фахівців ІТ-технологій. Як не дивно, крім проблем, власне, втечі мізків, це додає певні можливості для російських спецслужб. Зокрема, ми можемо впевнено говорити, що серед втікачів були агенти російських спецслужб, що ведеться робота з їх вербування, наразі шляхом шантажування родичами, які залишилися у росії. З огляду ж на те, що санкції, які накладаються на росію, передбачають розширення їх на сферу інформаційних технологій та сервісів, на програмне забезпечення, хмарні сервіси, медіа платформи, комунікаційне обладнання, а росія перебуває у сильній залежності від західного програмного забезпечення і технологічних виробів, запровадження санкцій матиме сильний ефект (у тому числі така ініціатива України з розширення санкцій на ІТ-сферу представлена у Другому плані групи Єрмака — Макфола). І у цьому контексті використання саме території Європи для війни в інтернеті, де колишні мешканці росії можуть користуватися усіма можливостями вільного світу, може стати для російських спецслужб виходом та новим "вікном можливостей". Використання європейських доменів і систем та технологій, примус росіян-працівників європейських компаній вносити необхідні зміни та коди – через це деякі речі теж можуть стати набагато простішими для російських спецслужб.
Отже, існує потреба відслідковування та реагування на нові форми російської роботи в інтернеті, координація цієї діяльності з партнерами та просування більш глобальних санкцій сфері ІТ.
