Автор: Сергій Фурса, Віталій Сич
Голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв'ю Radio NV відповів на критику своєї попередниці Валерії Гонтаревої, яка заявила про «жахливу» роботу НБУ; пояснив, чому хочуть запровадити обмеження щодо міжкарткових переказів; а також прокоментував конфіскацію заморожених російських активів та запровадження санкцій проти агресора.
https://www.youtube.com/watch?v=9j1fA9XgjI8&t=673s
Сергій Фурса: Дуже багатьох людей хвилює обмеження, яке планує запровадити Нацбанк: не можна буде перекидати на місяць понад 100 тисяч гривень з однієї картки. Чому ви це плануєте зробити? І, можливо, ви знаєте, чому це збурило суспільство?
Відео дня
Андрій Пишний: Почну з оголошення про те, що обмеження, які Національний банк виніс на обговорення, наразі точно не вплинуть на роботу волонтерів. Це саме те, що на сьогодні дуже активно дискутується.
Ті обмеження на перекази, які наразі виносимо на обговорення, пов’язані насамперед з з поширенням практик фінансового забезпечення незаконних операцій, — обслуговування наркоторгівлі, операцій незаконного грального бізнесу. Ми побачили дуже матеріальні (за своїм впливом) і дуже небезпечні наслідки. У ці схеми залучаються десятки, якщо не сотні тисяч людей.
Читайте також:
НБУ обмежить перекази між фізособами: ліміт — 100 000 грн і 30 операцій на місяць
Статистичний параметр, який мене особливо вразив — один із найбільших банків за обсягами емісії платіжних карток лише за чотири місяці зміг виявити скомпрометованих карток для проведення P2P-переказів…
Я поясню зараз, що це таке. У нас з’явилося, до речі, таке поняття, як «грошові мули».
Фурса: Це як «мурахи», які раніше ходили через кордон?
Пишний: Знаєте, був фільм такий навіть Клінта Іствуда. Він, щоправда, про наркокур'єра, який перевозив гроші і наркотики в пенсійному віці. Так ось певною мірою така рольова модель мені нагадує те, що відбувається зараз. Люди просто віддають в оренду свої картки разом зі своїми персональними даними для того, щоб через ці картки перевалювали іноді мільйони гривень і сотні транзакцій в день. Для того, щоб відповідним чином забезпечити транзакційну потребу цілих сфер незаконного бізнесу.
Ті сайти, які на сьогодні плодяться, як гриби після дощу, для обслуговування нелегального грального бізнесу, функціонують фактично і побудовані на оцій транзакційній схемі. Ви віддаєте свою картку в оренду, а що з нею далі відбувається, ви не знаєте. А що потім далі відбуватиметься з вашими персональними даними, з вашою репутацією, з вашою транзакційною історією? Ви ж, по суті, обнуляєте себе. Я вже не кажу про прямі безпосередні втрати державного бюджету.
Я казав про те, що один з найбільших банків, який за обсягами емісії виявив за чотири місяці більш ніж 12 тисяч таких «грошових мулів». Ми їх ще називаємо дропи. Це також частина нашої реальності.
Проаналізувавши це все, Національний банк бачить, що ми можемо суттєво ускладнити, а в деяких речах, можливо, навіть позбутися цього незаконного фінансового трафіку і обслуговування цих потоків, якщо введемо певні регуляції.
Важливо, як я вже сказав, що це точно не вплине і жодним чином не обмежить волонтерів і їхні збори. І друга річ: цього [нововведення] навіть не відчують 95−96% українців.
Фурса: Як захищені в цьому випадку волонтери? Багато людей скажуть, що кидають маленькі донати по 10, по 100 грн, а виходить більше, ніж 30 транзакцій на місяць. Такі люди будуть вимушені не дробити свої транзакції, а донатити двадцяти волонтерам, але більш значні суми. Ось в цьому все ж певний удар по волонтерству буде. Як на мене, дуже незначний. Але, напевно, вони будуть це відчувати?
Пишний: Почнемо з того, що картка жодним чином не обмежена на вхідні платежі. Вона обмежується на вихідні платежі. Це перше.
Друге. Є така політика: знай свого клієнта. Кожен банк дивиться на операції [клієнтів]. Як були ідентифіковані оці 12 тисяч «грошових мулів»? Ця поведінка була нетиповою для профіля клієнта, який було створено в банку під час його онбордингу. Коли пенсіонер, який не має відповідних доходів, здійснює десятки операцій на мільйон гривень, або студент, то відповідним чином це впливає на оцінку ризику і відповідні подальші дії фінансового моніторингу. З волонтерами, звісно, цього не трапляється.
Далі. Ми з моменту введення тих обмежень, в рамках яких функціонує банківська система, свідомо фокусуємо увагу на потребах волонтерів і знаходимося з ними в постійному діалозі. [23 травня] відбулося наше спілкування з журналістами, яке стало причиною інформаційної хвилі, яка, як зазвичай, обмежилася обговоренням виключно заголовків. Все, що нижче, мало хто читає. Тому я ще раз дякую за можливість поговорити про це.
Віталій Сич: Я теж буваю жертвою масового інформаційного сприйняття, не лише заголовків. Іноді дивляться обкладинку, навіть не читають заголовок на обкладинці, не те, що статтю, яка всередині. Поверхневе сприйняття — це поширене явище.
Фурса: Уточню. Йдеться про обмеження однієї картки. Якщо в мене три картки, то я можу здійснювати 90 операцій протягом місяця. Тобто відслідковується не клієнт, а саме картка.
Пишний: Усі три картки можуть функціонувати в такому режимі. Фактично у вас може бути щомісячний ліміт проведення операцій на рівні 300 тисяч. 90 операцій.
Але там є ще один момент. Якщо у вас виникла потреба здійснювати більшу кількість транзакцій або за більшою сумою, ви звертаєтеся до банку, і банк в рамках політики «знай свого клієнта» може відповідально переглянути цей ліміт, поставити його, залежно від того, який у вас профіль.
Ми проаналізували, що 98,4% усіх клієнтів навіть не відчують насправді обмеження кількості операцій. Тобто 98,4% усіх транзакцій здійснюється в кількості менше, ніж 30 на місяць. 95% клієнтів не відчують обмеження щодо 100 тисяч, тому що вони здійснюють операції на меншу суму. Щодо волонтерів, як я вже сказав, працює обмеження тільки на вихідні платежі. Йдеться про те, що ви можете збирати далі. Але здебільшого всі банки, які на сьогодні забезпечують цей волонтерський трафік, вже знають своїх клієнтів. Ми два роки знаходимося в стані війни, і всі дуже-дуже прискіпливо і сфокусовано ставляться до аналізу тієї потреби, яку покривають волонтери. Через це я не бачу проблем.
Сич: Якщо, наприклад, ми з Сергієм зберемо 500 тисяч гривень для бригади Хартія на фронт, то я не буду п’ять місяців перераховувати ці гроші хлопцям по 100 тисяч? Я можу звернутися в свій банк і попросити перерахувати це одразу. Правильно?
Пишний: Не буде жодних проблем. Я переконаний, що бригада Хартія забезпечується за рахунок благодійного фонду, а операції IBAN жодним чином не обмежені ні по кількості, ні по сумі.
Читайте також:
Міністри G7 підтримали план використання російських активів для фінансування України — FT
Фурса: Дуже чутлива тема — це російські активи і те, як Україні отримати зиск з тих заморожених коштів. І постійно ми впираємось в позицію, яку демонструє Європейський центральний банк, який дуже жорстко каже, що для нього суверенні активи як священна корова, і що він не може дозволити собі через деякі фактори конфіскацію цих активів. Як голова Центрального банку, як би ви пояснили таку позицію Європейського центрального банку?
Пишний: Почнемо з того, що не банк конфіскує. Для відповідної конфіскації потрібно консолідоване політичне рішення і юридичне підґрунтя. У моєму розумінні, навіть саме в такій послідовності. Якщо є політична чітка позиція на рівні країн G7, можна далі говорити про ефективні методи демпування ризиків, пов’язаних із можливим впливом на статус євро як резервної валюти. Адже це насправді зазвичай Європейський центральний банк виставляє як один із можливих ризиків.
Хоча, якщо ви звернете увагу на пряму комунікацію голови Європейського центрального банку, ви навряд чи знайдете насправді таку заяву. Але вона каже про необхідність формування чіткої юридичної платформи і підґрунтя. І ось тут політичне рішення є визначальним для цього.
Ви, напевно, чули прислів'я про те, що два юристи — завжди три думки. Оце якраз та ситуація, коли юристів, які далі будуть обговорювати питання щодо наявності юридичних підстав, треба чітко обмежити форматом політично визначеного рішення. І воно повинно консолідувати політичні еліти.
До речі, якраз коли ми з вами ведемо бесіду, це і відбувається. Тому що зустріч міністрів фінансів країн G7 [24 травня] відбулася в Італії. І вона повинна підготувати позиційну рамку для саміту G7, який буде в червні, де буде ухвалене рішення щодо подальшої долі знерухомлених активів і можливості використання Україною тих можливостей. А зараз активно обговорюється питання про використання доходів майбутніх періодів (певна фінансова інженерія), що може дати Україні від 50 до 75 мільярдів доларів. В горизонті до 10 років.
Сич: Ми проводили якось форум про потенціал і розвиток ВПК. І зі здивуванням з’ясували для себе дві речі. По-перше, що є багато компаній готових виробляти зброю та фортифікацію, але до них ніхто не звертається, немає державного замовлення. А по-друге, що банки не дуже залучені до фінансування ВПК, не мають програм, так мені здається. Як і чим можна збільшити залучення банків до фінансування оборонно-промислового комплексу? У вас є якісь інструменти для цього?
Пишний: Я навряд чи є насправді релевантним співрозмовником в цій темі, щодо державного замовлення, програми ВПК. Я можу говорити про умови, за яких банківська система може бути ефективним учасником цього процесу. Ми постійно знаходимося в комунікації щодо цього.
Банки наразі докапіталізовані, прибуткові. Банки наразі мають відповідний апетит, а держава має потребу. Через це, мені здається, ми можемо знайти формат, за якого цей капітал може бути використаний. Якщо банківська система щодо цього рекордно ліквідна, [капітал] може бути використаний для фінансування не лише військово-промислового комплексу і того бачення країни щодо локалізації виробництв оборонної сфери, але й нашої потреби в відновленні енергетики. Мені видається, це питання є не менш актуальним і не менш болючим, ніж проблематика військово-промислового комплексу. За чотири місяці у нас має розпочатися опалювальний сезон, осінь не чекає.
Читайте також:
Неправильна монетарна та валютна політика НБУ завдала 200 млрд грн збитків для бюджету України — Гонтарева
Фурса: На NV вийшла незвичайна, як на мене, стаття-інтерв'ю, де відбувся жорсткий наїзд на Національний банк з боку Валерії Гонтаревої, яка колись керувала Національним банком і заслужила велику повагу на цій роботі. І вона в своїй притаманній їй манері жорстко розкритикувала Нацбанк. Я кажу «в притаманній манері», бо вона завжди так спілкується. Гонтарева звинувачує вас у тому, що, зазвичай, ставлять вам в заслугу — що ви занадто обережний Національний банк, занадто уважно дивилися на ризики і занадто стійко тримаєте гривню. Цікаво поговорити про кожен з цих компонентів. Можна почати з гривні, можна почати з лібералізації, яка відбувається тільки зараз. Курс, лібералізація і, можливо, монетарна політика. Давайте якийсь напрямок оберемо і будемо коментувати те, що прозвучало.
Пишний: Виберіть, бо я навколо цього можу говорити дуже довго. Тому що на стіл одночасно виклали, мені здається, величезну купу питань, як ви правильно сказали, «в характерній манері». Але цю манеру я абсолютно не сприймаю.
Ту критику, яка була озвучена вважаю неприйнятною для оцінки роботи Національного банку.
Читати далі
