Новою президенткою Мексики обрана 61-річна Клаудія Шейнбаум — науковиця, політикиня й екс-мер Мехіко, якій вдалося досягти історичної вершини у своїй країні. Через 71 рік після того, як жінки в Мексиці отримали право голосу, Шейнбаум вдалося стати першою жінкою-президенткою 130-мільйонної країни — чого ще ніколи не було навіть у сусідніх США.
NV розповідає, що варто знати про Клаудію Шейнбаум та про виклики, які нині стоять перед нею у Мексиці.
Науковиця-кліматолог з родини європейських євреїв
За підсумками президентських виборів у Мексиці, що відбулися 2 червня, Клаудія Шейнбаум отримала переконливу перемогу. Вона набрала 58,3% голосів, майже вдвічі випередивши же одну жінку — свою суперницю від опозиції Хочітль Гальвес, яка набрала 29%.
Відео дня
Для Шейнбаум ця перемога стала далеко не першою, хоча й історичною політичною вершиною. До того вона вже встигла шість років відпрацювати мером Мехіко, була секретарем з питань навколишнього середовища в уряді мексиканської столиці, працювала в структурах ООН, та стала однією з колективних лауреаток Нобелівської премії миру 2007 року (як членкиня Міжурядової групи експертів зі питань зміни клімату).
А ще до приходу в політику Клаудія Шейнбаум встигла зробити блискучу наукову кар'єру, наслідуючи своїх батьків-науковців.
Шейнбаум має єврейське походження, що робить її ще й першою в історії Мексики лідеркою країни з такими коренями. Її бабуся та дідусь по материнській лінії переїхали в Мексику з Болгарії, рятуючись від Голокосту на початку 1940-х, а батьки батька, євреї ашкеназі — з Литви ще в 1920-х. Родина була світською, однак відзначала юдейські свята разом з бабусями й дідусями. Клаудіа Шейнабум народилася вже в Мехіко у 1962 році.
Батько майбутньої президентки був інженером-хіміком, а мати — біолог, нині почесний професор Національного автономного університету Мексики. Хуліо, брат Клаудії, став фізиком, і саме в цій науці розпочала свій шлях і Шейнбаум.
У 1989 році Клаудія Шейнбаум отримала диплом бакалавра в галузі фізики в Національному автономному університеті Мексики, а через кілька років — і ступені магістра та доктора філософії (Ph.d) в галузі енергетики. Роботу над своєю кандидатською дисертацією вона завершувала в середині 90-х в Національній лабораторії ім. Лоуренса Берклі в Каліфорнії (США) — головній лабораторії американського Міністерства енергетики. Зокрема вона досліджувала енергоефективність транспортного сектору Мексики та публікувала дослідження про тенденції використання енергії в мексиканських будівлях.
Фото: REUTERS/Raquel Cunha/File Photo
З середини 90-х вона викладала і одночасно була дослідником в Інженерному інституті при Національному автономному університеті Мексики, входила до складу Мексиканської академії наук. У 1999 році отримала приз найкращого молодого дослідника університету у галузі інженерних та технологічних інновацій. Головною сферою її наукових інтересів були відновлювані джерела енергії та зміна клімату.
Пізніше вже у 2000-х роках Шейнбаум долучилася до Міжурядової групи експертів зі зміни клімату — міжнародної групи науковців, яка була створено спільно Всесвітньою метеорологічною організацією і Програмою ООН з довкілля для оцінки наукової інформації, що стосується змін клімату і формулювання реальних стратегій реагування на ці зміни. У 2007 році, колиШейнбаум працювала у її складі, група отримала Нобелівську премію миру.
Навіть попрацювавши в уряді Мехіко, Шейнбаум згодом продовжувала публікувати статті в наукових журналах.
Перша жінка — мер Мехіко й обрана президентка Мексики
Ще під час навчання в університеті Клаудія Шейнбаум увійшла до складу студентської ради, представники якої згодом стали засновниками молодіжного руху Партії демократичної революції (PRD) — однієї з провідних партій Мексики, що представляє соціал-демократичний сектор.
Лідер цієї партії, чинний президент Мексики Мануель Лопес Обрадор, став саме тією людиною, з подачі якої Шейнбаум опинилася у великій політиці своєї країни. Спочатку вона долучилася до очолюваної ним PRD, а потім і до Руху національного відродження (партія Morena) — політсили, яку пізніше створив Обрадор і яку нині представляють вони обидва. У 2014-му Шейнбаум стала однією з перших політиків, які «відкололися» від PRD як основної на той момент мексиканської лівої партії і пішли за Обрадором у новостворену політсилу.
У 2000−2005 роках Обрадор був мером Мехіко, і в цей час призначив Клаудію Шейнбаум в уряд мексиканської столиці на посаду секретаря з питань навколишнього середовища Мехіко. Вона відповідала за створення центру електронної реєстрації транспортних засобів у столиці Мексики, а також керувала введенням у дію швидкісного автобуса Metrobus та будівництвом другого рівня кільцевої дороги Мехіко Anillo Periférico.
Згодом Шейнбаум повернулася до наукової роботи, однак у 2015 році продовжила свою політичну кар'єру. Тоді вона стала першою жінкою, яку обрали на посаду глави району Тлалпан у Мехіко — найбільшого в мексиканській столиці. На цій посаді вона працювала до 2017 року, а в 2018-му першою серед жінок була обрана мером Мехіко. Вона також стала першим політиком єврейського походження на цій посаді.
Тоді вона виграла вибори, обіцяючи зробити боротьбу зі злочинністю пріоритетом своєї політики в Мехіко, а також взяла на себе зобов’язання створити 1 млн робочих місць за термін роботи на посаді, зберегти загальну пенсію для людей похилого віку та розширити систему Metrobús у Мехіко, щоб з'єднати околиці міста з центром.
Фото: REUTERS/Raquel Cunha
Балотуючись у президенти Мексики, Шейнбаум залишила посаду мера Мехіко і дала зрозуміти, що претендуватиме на роль лідера країни, аби продовжити курс Обрадора і стати його наступником. Через приналежність до його партії Шейнбаум нерідко зазнавала критики «у зв’язку з сумнівами в її самостійності», нагадує DW.
Хоча Обрадора вважають популістом, Клаудії Шейнбаум вдалося перевищити його результат на президентських виборах 2018 року (58,3% проти 54,7%). Західні ЗМІ нагадують, що вона була очевидною фавориткою перегонів: лютневі та березневі опитування прогнозували її перемогу з результатом від 49% до 67%.
Чинний президент Мексики вже привітав свою політичну наступницю, наголосивши, що вона «стане першою жінкою-президентом Мексики за 200 років — і, можливо, також президентом з найбільшою кількістю голосів за всю історію нашої країни».
CNN прямо констатує, що тріумф Шейнбаум на виборах забезпечила «хвиля популярності її давнього політичного союзника, лівого мексиканського президента Мануеля Лопеса Обрадора», який нині йде у відставку.
Феміністка, прихильниця абортів та прав ЛГБТ+
Багато років Шейнбаум, залишаючись представницею провідних лівих політичних сил Мексики, відкрито позиціонувала себе як феміністку, публічною захищаючи принципи гендерної рівності та прав жінок.
Вона виступає за легалізацію абортів, а також за ширший захист репродуктивних прав і автономії жінок. Під час своєї роботи на чолі уряду Мехіко Шейнбаум відстоювала права ЛГБТ+, впроваджуючи гендерно-нейтральну політику щодо шкільної форми. У 2022 році вона стала першим мером Мехіко, який відвідав міський прайд.
Сама Клаудія Шейнбаум нині перебуває в другому шлюбі з Хесусом Марією Таррібою Унгером, фінансистом-аналітиком, з яким знайома ще з часів університету. Від першого шлюбу з Карлосом Імазом, науковцем і політиком від PRD, вона має доньку та сина чоловіка від першого шлюбу, якого виховала як всиновленого.
Історичне досягнення і головні виклики для Клаудії Шейнбаум на чолі Мексики
Обрання першої жінки лідеркою величезної північноамериканської країни із населенням 130 млн мешканців — це історична подія для Мексики, підкреслюють західні ЗМІ.
Зокрема CNN звертає увагу, що виборці у США ще жодного разу так і не зважилися на такий вибір, і цього року обиратимуть президента між двома вже давно знайомими політичними «динозаврами"-чоловіками, Джо Байденом і Дональдом Трампом. При цьому в Мексиці жінки отримали право голосу на загальних виборах лише в 1953 році, тоді як у США на 33 роки раніше.
Тож обрання жінки президенткою є «видатним досягненням для країни, яка відома своєю патріархальною культурою та високим рівнем насильства за гендерною ознакою, де щодня вбивають близько 10 жінок», наголошує CNN.
Фото: REUTERS/Raquel Cunha
Утім, як підкреслюють у своїх матеріалах західні ЗМІ, для Клаудії Шейнбаум це досягнення вочевидь буде затьмарене переліком проблем Мексики, з якими їй доведеться зіткнутися.
Найперша з них — бандитизм і насильство. Поточні вибори стали одними з найжорстокіших у сучасній історії Мексики. Голосування за президента проходило одночасно з низкою інших локальних місцевих виборів, загалом на них обирали кандидатів приблизно на 20 000 різних посад. При цьому понад 30 кандидатів було вбито, а сотні інших вибули, оскільки злочинні групи намагалися домогтися обрання «потрібних» їм ставлеників, нагадує The Guardian. Рівень вбивств у Мексиці є одним із найвищих у світі, понад 100 000 людей у цій країні вважаються зниклими безвісти.
Що ж до інших внутрішніх питань, Клаудіа Шейнбаум у своїй програмі пообіцяла продовжувати політику Обрадора, включаючи грошову допомогу людям похилого віку та матерям-одиначкам, а також підтримку інфраструктурних проєктів в історично бідних регіонах. Вона також пропонує значно розширити роль військових у таких сферах, як внутрішня безпека та інших здебільшого «цивільних» галузях.
Ще одна із непростих проблем, яка потребуватиме дій від Шейнбаум — напружені переговорами з Білим домом щодо потоків мігрантів, які прямують до США з боку Мексики. Додатковий головний біль Мехіко у контактах із Вашингтоном — участь мексиканського наркобізнесу у виробництві та торгівлі наркотиком фентанілом, справжня «епідемія» якого вирує в Північній Америці, зокрема в США.
Ці переговори будуть ще складнішими, якщо на виборах президента у США восени 2024 року переможе Дональд Трамп, який декларує прихильність до найжорсткіших методів на кордоні із Мексикою.
Редактор: Інна Семенова Читати далі
