Сергій Клюца, керуючий партнер АО "Дарина"
З метою стимулювання залучення агровиробниками кредитних ресурсів під заставу їхнього майбутнього врожаю 06.11.2012 р. Верховною Радою України прийнято Закон України "Про аграрні розписки".
Даний закон створив новий інструмент для залучення агровиробниками кредитних ресурсів під заставу майбутнього врожаю / продукції, що буде отримана в майбутньому, висока ефективність якого доводиться обсягами залучення додаткового фінансування у вітчизняний аграрний сектор через інструмент аграрних розписок.
Наразі аграрні розписки — дієвий інструмент залучення кредитних ресурсів, що усуває дефіцит товарного та класичного банківського кредитування агровиробників, однак який не потребує виділення бюджетних коштів та/або державної підтримки і дозволяє покрити потребу агровиробників у оборотних коштах та виробничих ресурсах для продовження діяльності у поточному маркетинговому році.
Розроблення та запровадження інструменту аграрних розписок здійснювалося за сприяння Світового Банку в особі Міжнародної Фінансової Корпорації та Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, які таким чином поширили на Україну найкращий досвід приватного кредитування аграрного виробництва Бразилії як країни з найбільш динамічним розвитком ринку сільськогосподарської продукції.
Підсумок вражає: станом на початок широкомасштабного вторгнення обіг інвестицій у сільське господарство України з використанням аграрних розписок сягнув $2 млрд.
Не втратив цей інструмент привабливості і з початком широкомасштабного вторгнення — за період дії воєнного стану було видано аграрних розписок на 59 млн грн.
На сьогодні аграрні розписки використовуються у якості квазі-забезпечення виконання договорів: кредитори набувають прав за розписками і утримують їх до виконання агровиробником договірного зобов'язання (чи то поставити продукцію, чи то повернути кредит і сплатити відсотки, чи то оплатити придбаний товар та послуги), а у разі невиконання договору — звертають до примусового стягнення, отримуючи на підставі виконавчого напису нотаріуса кошти або продукцію (в додаток до боргу за договором чи із зарахуванням таких зобов'язань — це залежить від умов договорів).
Інструмент аграрної розписки впевнено зайняв свою нішу — інструмента "останньої надії" для кредитора, який не бажає обмежуватися "бланковим" кредитуванням, або ж інструмента, за допомогою якого дистриб’ютори надають своїм постачальникам додаткові гарантії погашення їхніх боргів за них агровиробниками — споживачами їхньої продукції, які видають аграрні розписки.
Втім, аграрні розписки так і не сформували прозорого ринку сільськогосподарської продукції, не стали масовим інструментом для фіксації ціни та обсягів збуту зерна. Не дозволили аграрні розписки і залучити якихось помітних кредитних ресурсів від інвесторів, які раніше не займалися кредитуванням агробізнесу.
Виправити зазначене, використовуючи впізнаване ім’я "аграрні розписки", має на меті законопроєкт "Про електронні аграрні розписки" (9266), підтриманий парламентом у першому читанні 13 липня 2023 року.
На жаль, спільного в аграрних розписках та електронних аграрних розписках набагато менше, ніж відмінностей. Крім власне назви, безумовності зобов’язання, його забезпечення заставою майбутнього врожаю та правил моніторингу — всі інші відносини відрізняються: десь незначно, десь кардинально.
В чому ж ключова різниця?
- Електронна аграрна розписка буде цінним папером, що змінює процедуру їх видачі, передачі та погашення.
Для процесів видачі аграрної розписки замість нотаріуса видавці електронних аграрних розписок залучатимуть Національний депозитарій України. Технічні деталі такого залучення будуть відпрацьовані на рівні підзаконних нормативних актів — але однозначно таке залучення буде на платній основі (кошти з бюджету на обслуговування Реєстру електронних аграрних розписок не виділяють) і передуватиме отриманню агровиробниками права доступу до Реєстру електронних аграрних розписок; подальша взаємодія учасників відносин з Реєстром електронних аграрних розписок прирівнюватиметься до електронної взаємодії з Національним депозитарієм України.
Під час видачі аграрних розписок нотаріус перевіряє наявність у особи, що як боржник видає аграрну розписку, повноважень її видавати, прав на земельні ділянки, врожай з яких передається у заставу, та відсутність інших обтяжень на таку заставу, вносить інформацію про аграрну розписку та створене нею обтяження до відповідних реєстрів. Нотаріуси роблять це недосконало (приклад — судова справа №914/2848/20, в якій нотаріус неправильно описав предмет застави за товарною аграрною розпискою, породивши спір про наслідки добросовісного придбання зерна покупцем застави), але в ціломувони виступають ефективними посередниками між всіма державними реєстрами і мають можливість людською мовою описувати у відповідних реєстрах всі процеси та наслідки видачі аграрних розписок та інших дій із цим інструментом, роз’яснюючи значення дій для учасників відносин.
Натомість під час видачі електронних аграрних розписок наведені перевірки доведеться самостійно робити кредитору, який набуває у власність такий цінний папір, або ж довіряти результатам автоматизації роботи відповідного Реєстру електронних аграрних розписок та його інтеграції з іншими реєстрами.
Крім видачі, індосаменти та погашення електронних аграрних розписок також здійснюватимуться у взаємодії з Реєстром електронних аграрних розписок та Національним депозитарієм України — без нотаріусів, але далеко не безоплатно. Також лише через рахунки Національного депозитарію України відбуватимуться процедури виконання зобов'язань за фінансовими електронними аграрними розписками: замість прямої сплати суми зобов’язання з рахунку боржника на рахунок кредитора, боржники за електронними аграрними розписками перераховуватимуть кошти на рахунок Національного депозитарію України, який надалі здійснюватиме їх перерахування кредиторам.
- Електронна аграрна розписка буде цінним папером, що змінює бізнес-процеси використання цього інструмента.
Електронні аграрні розписки існуватимуть виключно в бездокументальній формі як запис в реєстрі та на рахунку, всі операції з ними відбуватимуться виключно з відображенням результатів у балансі підприємств (для порівняння, "звичайні" аграрні розписки, що набуваються без цілі отримати виконання зафіксованого в них безумовного зобов'язання, можуть відображатися на позабалансовому рахунку підприємства та не впливають на фінансовий результат ані боржника, ані кредитора).
Законопроєкт передбачає, що електронні аграрні розписки можуть розглядатися як засіб платежу або самостійний фінансовий інструмент — але це не вирішує проблему з бюджетним відшкодуванням ПДВ для експортерів, які набуватимуть товар на виконання електронної аграрної розписки або здійснюватимуть оплату товару передачею електронної аграрної розписки. Таким чином, зберігається обмеження для використання такого інструменту з метою виконання зобов'язань або як засобу платежу компаніями-експортерами аграрної продукції, для яких відсутність оплати коштами отриманого від агровиробника товару (до ціни якого входить ПДВ) є неприйнятною, адже позбавляє права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Ця проблема не дала "звичайним" аграрним розпискам вийти за межі поточної ніші використання, збережеться і для електронних аграрних розписок.
Застосування електронних аграрних розписок як цінного паперу призведе до обов'язку кредиторів вести особливий облік таких операцій та здійснювати звітування за ними. Зокрема, за правилами п. 134.1.1, 141.2.1, 141.2.2 ПКУ в кредиторів виникне обов’язок здійснювати корегування фінансового результату компанії, переносити можливий негативний результат від таких операцій на зменшення оподатковуваного доходу компанії лише від інших операцій з цінними паперами (п. 141.2.4 ПКУ).
Коригування не торкне операції лише:
— компаній з доходом за попередній рік до 40 млн грн, що повідомили про незастосування коригувань (134.1.1 ПКУ);
— боржників за електронними аграрними розписками (пп. 1 п. 141.2.6 ПКУ);
— операцій РЕПО та інших операцій з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними (пп. 2 п. 141.2.6 ПКУ).
Нарешті, як цінні папери, електронні аграрні розписки підпадатимуть під правила їх оцінювання, проведення уцінки/дооцінки за правилами бухгалтерського обліку фінансових інструментів, зокрема в частині їх переоцінки, амортизації тощо. Це відкриває податківцям широке поле для донарахування кредиторам сум оподатковуваного доходу, виходячи з сум таких корегувань.
- Скорочуються можливості використання застави майбутнього врожаю / зібраної сільськогосподарської продукції.
Як і у Законі України "Про аграрні розписки", норми законопроєкту про електронні аграрні розписки місять положення про автоматичне поширення статусу предмету застави із заставленого майбутнього врожаю на зібрану сільськогосподарську продукцію та про покладення на боржника обов'язку доведення походження його продукції.
Така норма правовими позиціями Касаційного господарського суду у справах №914/2848/20 та №906/708/20 була оцінена як встановлення презумпції того, що будь-яка продукція боржника є предметом застави, доки боржник не спростує її наданням належних доказів.
При продажі застави за аграрною розпискою кредитор, керуючись ч. 4 ст. 13 ЗУ "Про аграрні розписки", має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна покупця такої продукції, і цей процес стає ще легшим у результаті викладених в справах №914/2848/20 та №906/708/20 висновків Верховного Суду, що покупець на рівні з боржником несе обов'язок спростування презумпції придбання ним предмету застави.
Інша справа — електронні аграрні розписки. При продажі зібраної продукції її застава за електронною аграрною розпискою в момент переходу права власності до покупця припинятиметься — і всі спори про заставу зводитимуться лише до відносин між боржником та кредитором.
- Додаткові можливості для стягнення з боржників.
Могло скластися враження, що електронні аграрні розписки мають суцільні недоліки порівняно з чинними аграрними розписками (що залишаються діяти без змін після набрання чинності ЗУ "Про електронні аграрні розписки" як практична їм альтернатива). Це не так — є чимало сфер, де регулювання за електронними аграрними розписками буде більш ефективним, зокрема для процедур стягнення.
Наприклад, боржник з моменту видачі електронної аграрної розписки втрачатиме право вільного розпорядження земельними ділянками та іншими правами на землю, врожай з якої передає в заставу. Це унеможливить переоформлення землі на іншу компанію, що вільно продовжить діяльність за невиконаної аграрної розписки — прецеденти чого, на жаль, існують.
Інший приклад — можливість передбачити автоматичне конвертування зобов'язання поставити продукцію за електронною товарною аграрною розпискою в обов'язок сплатити кошти і стягувати їх за правилами стягнення боргу за електронною фінансовою аграрною розпискою, пряме передбачення стягувати борг за електронною фінансовою аграрною розпискою за рахунок всього майна боржника, а не лише предмету застави, що незаконно визначило Міністерство юстиції України в Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Нарешті, можливість включати штрафні санкції до електронних товарних аграрних розписок та стягувати їх паралельно з примусовою передачею визначеного в такій розписці товару.
Деякі положення — абсолютно інноваційні, як-от формування за запитом кредитора в автоматичному режимі спеціальних виписок з Реєстру електронних аграрних розписок як виконавчих документів у формі електронних документів.
В цілому прийняття проєкту Закону "Про електронні аграрні розписки" не призведе до негайного створення інструменту, альтернативного аграрним розпискам. Це буде лише перший крок на шляху до створення Реєстру електронних аграрних розписок, його автоматичної синхронізації з іншими реєстрами, вибудови ефективної взаємодії користувачів з Національним депозитарієм України, вирішення питань бухгалтерського обліку та оподаткування операцій, торгівлі стандартизованими електронними аграрними розписками на біржах тощо — того процесу, що зайняв три роки при запровадженні набагато простішої в технічному плані системи використання аграрних розписок.
До проєкту закону запропоновані численні зміни, але всі вони стосуються лише технічних нюансів роботи системи, які не змінюють принципів та ключових особливостей електронних аграрних розписок.
Що можна сказати з упевненістю: незалежно від таких технічних змін, прийняття цього закону створить основу для зручного торгівцям цінних паперів додаткового альтернативного інструменту залучення кредитних ресурсів у агровиробництво, що в силу своєї простоти обороту дозволить залучити нових кредиторів та за певних умов дозволить сформувати організований ринок сільськогосподарської продукції.
