Андрій Смирнов

Андрій Смирнов

Відповідальний редактор, NV

Чим жила країна 02 травня 2024 року

● Дві умови появи в Україні бійців Макрона. Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив можливість введення західних військ в Україну та окреслив умови, за яких таке рішення може бути розглянуте. Про це він розповів в інтерв'ю The Economist.

Відео дня

«Ми, безсумнівно, були занадто нерішучими, визначаючи межі наших дій перед кимось, хто вже не має жодних меж і хто є агресором!», — сказав Макрон, додавши, що спроможність Заходу полягає в тому, щоб заслуговувати на довіру, допомагати та надавати Україні засоби для опору. Він також розповів, що багато країн заявили, що розуміють підхід Франції, згодні з позицією країни та вважають її правильною. «У мене є чітка стратегічна мета: Росія не може перемогти в Україні. Якщо Росія переможе в Україні, в Європі не буде безпеки. Як можна робити вигляд, що Росія на цьому зупиниться?», — наголосив французький президент.

Макрон також наголосив, що рішення щодо введення військ в Україну може бути прийняте за двох умов: у разі, якщо росіяни прорвуть лінію фронту, та за наявності відповідного запиту від України. При цьому він зазначив, що українська сторона поки не зверталася з таким проханням.

До речі:

● Таємна зустріч Макрона та Шольца. Канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Еммануель Макрон проведуть «таємну вечерю» в Парижі, повідомило Politico. Попередньо, зустріч відбудеться за кілька днів до приїзду до Франції лідера Китаю Сі Цзіньпіна.

Головною темою їхньої розмови стане візит Сі, який приїде до Франції 5 травня. Німецький канцлер, імовірно, розповість французькому президенту про свою поїздку до Китаю минулого місяця.

● Зеленський розповів про мир. На першому Глобальному саміті миру, який відбудеться 15−16 червня в швейцарському Бюргенштоці, обговорять шляхи досягнення тривалого миру для України відповідно до Статуту ООН і норм міжнародного права. Про це президент Володимир Зеленський написав у Twitter (X).

За словами президента, до участі запрошені та очікуються глави держав та урядів з усіх континентів. Він підкреслив, що усі країни, запрошені на саміт, продемонстрували свою відданість принципам міжнародного права.

Президент зазначив, що правила, закріплені в Статуті ООН, захищають усі країни від нападу та насильства, а «глобальним обов’язком» світу є захищати їх «реальними діями, а не лише словами». Про це, за його словами, йтиметься на першому Саміті миру у Швейцарії.

● А Кулеба розповів про мир без Москви. РФ не запросили на Глобальний саміт миру, оскільки не можна гарантувати, що країна-агресорка діятиме добросовісно. Про це розповів Foreign Affairs міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Всі підручники, за якими ми вчилися, кажуть нам, що для того, щоб сісти за стіл переговорів, потрібні дві сторони. Наш підхід виходить з реальності та досвіду, який ми отримали між 2014 і 2022 роками», — зазначив міністр. За його словами, за цей період Україна провела з Росією майже 200 раундів переговорів в різних форматах, за участю посередників і на двосторонньому рівні, однак нічого не спрацювало, а країна-агресорка розпочала повномасштабне вторгнення.

Міністр зазначив, що є лише два способи привести Росію до ситуації, коли вона діятиме добросовісно: перший — це успіх України на полі бою, а другий — коаліція країн, які поділяють однакові принципи і підходи. «Саме тому на саміт не планується запрошувати Росію як учасника. Тому що мета цього саміту — об'єднати країни, які поділяють принципи і підходи, на яких вони будуть будувати подальші дії», — пояснив він, додавши, що лише після цього Росія може стати частиною переговорів.

Кулеба також зазначив, що однією з країн, яка має важелі впливу на Росію, є Китай, який «може зробити більше, щоб переконати Росію змінити свою поведінку», саме тому його також запросили взяти участь у саміті щодо формули миру.

● Гарячий схід. У зоні відповідальності ОСУВ Хортиця на сході України найгарячішими напрямками залишаються Бахмутський, Авдіївський та Новопавлівський. Ситуація загострилася, проте контролюється Силами оборони, розповів речник ОСУВ Назар Волошин.

Наразі «відбувається динамічна зміна обстановки», додав Волошин. «Мета ворога — вийти на адміністративні кордони Донецької і Луганської областей», — зазначив він.

Волошин пояснив, що Силам оборони вдалося покращити своє тактичне положення в районі Серебрянського лісу. На Куп’янському та Лиманському напрямках ворог проводить неактивні штурмові дії.

● Сакральної «перемоги» Путін не отримає. Російські окупанти не зможуть захопити Часів Яр (місто на захід від Бахмута) до 9 травня, як того вимагає їх військове керівництво, хоча задіяли для цього усі свої ресурси. Таку заяву зробив Олег Калашніков, офіцер пресслужби 26 артилерійської бригади імені Романа Дашкевича. За його словами, ворог намагається знайти слабкі місця в українській обороні, проте не зможе «стрибнути вище голови».

«Більше зробити вони не зможуть, до чергової сакральної дати взагалі, скоріш за все, у них нічого не вийде, і їм [росіянам] доведеться знову придумувати нову дату і переносити строки для того, щоб їхній електорат чогось очікував», — заявив Калашніков.

● Росіяни перекидають сили з півдня на схід? Російське командування, ймовірно, вирішило перекинути деякі підрозділи 76-ї та 7-ї десантно-штурмових дивізій (ВДВ) із району села Роботине Запорізької області. Хоча точне призначення такої передислокації невідоме, підсилення будь-якого з напрямків наступу РФ — біля Авдіївки, Часового Яру чи на лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна — може становити «значний ризик» для спроможності ЗСУ уповільнювати такі наступи РФ в найближчі тижні. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

● Мінус 1030 окупантів та 20 танків. Війська країни-агресора Росії втратили на війні в Україні ще приблизно 1030 солдатів за добу, а загальні втрати окупантів з початку повномасштабного вторгнення становлять орієнтовно 470 870 осіб вбитими та пораненими. Це дані Генштабу ЗСУ станом на ранок.

Крім того українці знищили: танків — 7332 (+20 за добу), бойових броньованих машин — 14096 (+29), артсистем — 12044 (+20), РСЗВ — 1053 (+0), засобів ППО — 784 (+4), літаків — 348 (+0), гелікоптерів — 325 (+0), БПЛА оперативно-тактичного рівня — 9561 (+23) та інше.

● З укріпленнями — великі проблеми? Українські військові повідомляють про майже повну відсутність тилових ліній оборони, через що відступ з поточних позицій є небезпечним, йдеться у матеріалі Associated Press.

За словами десятка українських солдатів, урядовців і директорів будівельних компаній, опитаних АР, після падіння Авдіївки Україна поспіхом будує укріплені бетоном траншеї, окопи, вогневі позиції та інші барикади на лінії фронту, але безперервні російські обстріли, нестача обладнання і бюрократія заважають будівництву захисних споруд по всьому 1000-кілометровому фронту, навіть попри очікуваний новий російський наступ. І хоча Україна виділила майже 38 млрд грн на будівництво мережі фортифікаційних споруд цього року, солдати стверджують, що це мало статися ще торік, коли Україна мала перевагу в бойових діях.

AP зазначає, що підготовленість Росії у питанні будівництва фортифікацій «окупилася» під час контрнаступу України минулого літа, який був сповільнений в Запорізькій області через ворожі укріплення, однак Україна не поспішала наслідувати цей приклад, а реального прогресу було досягнуто лише цієї весни, коли погодні умови покращилися.

● HRW повідомила про воєнні злочини росіян. Від початку грудня 2023 року російські військові стратили щонайменше 15 українських військовослужбовців під час спроби здатися в полон, повідомила організація Human Rights Watch, зазначивши, що ці інциденти необхідно розслідувати як воєнні злочини.

● Російські окупанти вдень вдарили керованою авіабомбою по цивільній інфраструктурі в Дергачах Харківської області. Унаслідок цього постраждали семеро людей, серед яких шестеро дітей.

● Удар по посилках. Унаслідок російського удару балістикою по депо та відділенню Нової пошти в Одесі згоріли понад 900 посилок на майже 3 млн грн, повідомила сама Нова пошта.

Російські окупанти знищили 15,5 т замовлень клієнтів з інтернет-магазинів з одягом, технікою, дитячими іграшками, ліками тощо. Натомість країна-агресор бреше, що на місці удару зберігалася зброя.

Пізно увечері 1 травня Росія знову вдарила балістикою по Одесі — третій день поспіль. Окупанти влучили в сортувальне депо та відділення Нової пошти, спалахнула масштабна пожежа. Усі працівники компанії — 18 людей — встигли сховатися, повідомили у Новій пошті. ДСНС 2 травня повідомила, що внаслідок удару постраждали 14 людей: одного чоловіка госпіталізовано у стані середнього ступеню важкості в лікарню. Всім іншим допомога надана на місці.

● Росіяни пошкодили половину енергосистеми України. Половина енергосистеми України пошкоджена, заявив Foreign Policy міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. «А ми все ще повинні керувати країною, вести військові дії і збирати підтримку всього світу», — додав він.

● А ще Кулеба сказав: «І, на жаль, я маю визнати, що союзники України відстають від графіка попри всі їхні зусилля. Деякі з них докладають великих зусиль. Але коли я дивлюся на те, чого домоглася Росія у відновленні промислової бази своїх захисників, і на те, чого поки що домігся увесь Захід, ми маємо подивитися правді в очі та визнати, що Росія більш ефективна у своїх військових зусиллях». За його словами, ця ситуація ставить перед Заходом більш фундаментальне питання. «Якщо він не може бути достатньо ефективним у цій конкретній війні, то наскільки ефективним він може бути в разі виникнення інших воєн і криз такого ж масштабу?», — додав міністр.

● Санкції проти ВПК РФ. Мінфін США 1 травня оголосив санкції проти майже 200 фізичних і юросіб, які сприяють військово-промисловому комплексу Росії та допомагають РФ ухилятись від уже накладених обмежень. Серед іншого, Мінфін наклав санкції на майже 60 осіб із Азербайджану, Бельгії, Китаю, Росії, Словаччини, Туреччини та ОАЕ, які дозволяють Москві купувати вкрай необхідні технології та обладнання з-за кордону.

Понад 100 організацій в оновленому санкційному списку працюють або працювали в технологічному, оборонному, виробничому та транспортному секторах економіки Росії.

Інший блок американських санкцій спрямований проти основних російських імпортерів бавовняної целюлози, нітроцелюлози та ключових її компонентів, а також на двох постачальників цих товарів із Китаю.

Крім того, під нові санкції США потрапили дві російські компанії, які беруть участь у будівництві газової інфраструктури в Росії, — «Нефтегазстрой» та «ВНИПИгаздобыча».

● «Слуга народу» у люкс-версії. Чинному народному депутату повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 11 млн грн. Йому загрожує до десяти років позбавлення волі, повідомив пресцентр НАБУ. Джерела NV в антикорупційних органах пояснили, що йдеться про нардепа від Слуги народу Андрія Клочка, представника комітету ВР з організації держвлади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, та ще й заступника члена постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО.

За даними слідства, депутат у 2020−2021 роках набув у власність активи загальною вартістю 25 млн грн. Йдеться про три земельні ділянки у Київській області, п’ять квартир у столиці, два нежитлові приміщення, а також автівки Tesla та Mersedes-Benz. Частину майна народний обранець оформив на близьких родичів — матір та сестру. При цьому офіційний дохід та заощадження його сім'ї становили 14 млн грн, тому різниця між вартістю придбаного майна та коштами нардепа — 11 млн грн.

● Президент звільнив скандального представника СБУ. Президент Володимир Зеленський 1 травня видав указ про звільнення Іллі Вітюка з посади начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ.

4 квітня журналісти Слідство.Інфо опублікували розслідування про майно родини Вітюка. Зокрема у ньому йшлося про те, що дружина голови кібербезпеки СБУ купила квартиру вартістю понад 20 млн грн в елітному ЖК на київському Печерську.

6 квітня редакція Слідство.Інфо звинуватила співробітників СБУ у використанні ТЦК та СП для тиску на ЗМІ, які спробували створити умови для мобілізації журналіста Євгена Шульгата, таким чином «помстившись» за його професійну діяльність.

9 квітня глава СБУ Василь Малюк відсторонив Вітюка від виконання посадових обов’язків на час перевірки обставин. Його відправили на проходження служби в бойовому підрозділі ДКІБ.

І насамкінець:

● Економіка буде рости попри обстріли. Українська економіка у 2024 році, ймовірно, зросте приблизно на 4,6%, хоча російські ракетні обстріли можуть погіршити цей показник. Такий прогноз зробила перший віцепрем'єр — міністр економіки Юлія Свириденко, відкриваючи Форум Kyiv Investment Day. Урядовиця нагадала, що після масштабного падіння економіки — майже на 30% у 2022 році, торік почалося зростання, яке становило щонайменше 5,3%.

За словами Свириденко, забезпечити зростання у 2024-му допоможе розвиток вітчизняного ВПК. У Мінекономіки підрахували: локалізація половини бюджету, виділеного на закупівлю озброєнь, і створення спільних виробництв з іноземними компаніями в нашій країні забезпечать додатковий приріст ВВП щонайменше на 3,6%.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє — своє та країни.

Читати далі