Автор: Інна Семенова
Верховна Рада, схоже, наближається до розгляду в другому вирішальному читанні законопроєкту № 8371 щодо заборони в Україні релігійних організацій, пов’язаних з Росією. Відповідно до нього може бути припинено діяльність УПЦ МП в Україні.
22 травня парламентська фракція партії Слуга народу збереться на засідання, аби обговорити подальший розгляд резонансного документу, повідомив NV депутат президентської партії Олександр Качура.
Відео дня
Український парламент прийняв законопроєкт № 8371 у першому читанні ще в жовтні 2023 року.
У початковому варіанті документу не йшлося про пряму заборону УПЦ МП, натомість було запропоновано складніший варіант. По-перше, Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) мала б спочатку встановити, що певна релігійна організація має керівний центр поза межами України у державі-агресорі, тобто фактично управляється з Росії. Після цього служба могла б видати такій організації припис із вимогою виправити ситуацію. Тільки після цього ДЕСС мала б право звернутися із позовом до суду, а вже той міг би ухвалити рішення про заборону конкретної релігійної організації, що діє в Україні.
Читайте також:
Більшість українців підтримують повну заборону УПЦ МП у країні — опитування КМІС
З осені 2023-го депутати подали до цього законопроєкту понад 1300 правок, тож його остаточний текст може зазнати суттєвих змін. Профільний комітет Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики вже розглянув усі ці правки та в березні 2024 року рекомендував депутатам ухвалити документ у другому читанні. «Варто акцентувати, що цей законопроєкт не про заборону діяльності релігійних організацій, а про заборону їхніх зв’язків з країною-агресором», — пояснив голова профільного комітету Микита Потураєв.
Утім, протягом кількох місяців після цього жодних зрушень щодо законопроєкту не було. Народна депутатка від Голосу Юлія Клименко навіть констатувала в коментарі Радіо Свобода, що він «таємничим чином застряг в апараті ВР».
21 травня депутати фракції Європейська солідарність Петра Порошенка заблокували трибуну Верховної Ради, вимагаючи негайно винести на остаточне голосування законопроєкт № 8371. Наступного дня після цього Слуга народу вирішила зібратися на внутрішнє обговорення другого читання документу.
Перед цим заступниця профільного комітету, представниця Слуги народу Євгенія Кравчук заявила, що депутати шукатимуть «правильний час», щоб винести документ у сесійну залу — мовляв, на його розгляд доведеться витратити день-два, якщо парламентарії будуть ставити свої численні правки на врахування. «Тоді треба відкласти інші важливі ініціативи, зокрема євроінтеграційні. Тобто все повинно бути правильно сплановано, щоб було результативне голосування й законопроєкт у другому читанні набрав більш як 226 голосів», — зазначила Кравчук.
NV нагадує про те, чому і як у роки повномасштабного вторгнення Росії саме до УПЦ МП виникло найбільше питань щодо її тісних зв’язків з Кремлем.
Змінили назву, але не сутність: як УПЦ МП зберігає зв’язок із РПЦ
Навесні 2022 року, через декілька місяців після повномасштабного російського вторгнення, Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) формально відмежувалася від Російської православної церкви (РПЦ), на ідеології якої базується велика війна РФ проти України.
Читайте також:
Священник УПЦ МП виправдовував російське вторгнення в Україну, йому загрожує до п’яти років в’язниці — Нацполіція
Зокрема в травні 2022-го УПЦ МП виключила зі свого Статуту положення, що свідчили про зв’язок із московською церквою, та заявила, що віднині офіційно називатиметься просто УПЦ (без приставки МП). Тож у реєстрі релігійних організацій та офіційних документах Українська православна церква відтоді дійсно не має приставки про «Московський патріархат».
Утім, такий «розрив» із РПЦ відбувся лише на папері. У січні 2023 року релігієзнавча експертиза Державної служби з етнополітики та свободи совісті підтвердила, що УПЦ (МП) фактично залишається структурним підрозділом Російської православної церкви та не розірвала з нею церковно-канонічний зв’язок.
У висновках цієї експертизи, яку провели за рішенням РНБО, зазначено, що:
- УПЦ (МП) не має статусу автономної чи автокефальної церкви, який би визнавався іншими церквами, а отже залишається структурним підрозділом РПЦ, хоча й має окремі права самостійного утворення;
- УПЦ (МП) продовжує підпорядковуватися РПЦ (що закріплено в Статуті РПЦ), при цьому рішення керівних органів РПЦ є обов’язковими для УПЦ (МП);
- жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію не виявлено.
Експерті держслужби досліджували низку документів, серед яких статути УПЦ та РПЦ, а також рішення собору УПЦ від 27 травня 2022 щодо нібито «незалежності» від Москви.
Крім того, як нагадує ВВС, значна частина єпископів та священників УПЦ МП досі вважають себе приналежними до РПЦ та поминають московського патріарха Кирила у богослужіннях.
До того ж саме УПЦ МП фактично залишається чи не єдиною церквою, діяльність якої росіяни дозволяють на окупованих територіях України.
Читайте також:
«Американські шпигуни». Як Росія розгорнула на окупованих територіях України війну і жорстокі тортури проти євангелістів — Time
Зокрема журнал Time нещодавно писав у своєму матеріалі Війна Росії проти євангелістів, що під час вторгнення Росії в Україну частина стратегічних зусиль Москви спрямована саме на придушення та репресії щодо усіх релігійних груп, «окрім підконтрольного Кремлю Московського патріархату Російської православної церкви».
У цій статті журналісти Time також нагадали про тісний взаємозв'язок між Кремлем та РПЦ. «Московський патріарх Кирило, який, як повідомляється, був агентом КДБ у 1970-х роках, рішуче підтримав вторгнення в Україну, відкрито підтримує знищення суверенітету України та обіцяє російським солдатам, що їхні гріхи будуть змиті», — йдеться у матеріалі. РФ також продовжує радянську традицію, коли священники працюють на розвідувальні служби — зокрема й священнослужителі УПЦ МП в Україні, нагадали автори матеріалу Time.
Колаборанти й зрадники у лавах церкви: десятки кримінальних справ щодо кліриків УПЦ МП
За офіційними даними СБУ, за перші два роки повномасштабної війни РФ проти України СБУ відкрила майже 70 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ МП. З них щонайменше 14 справ — щодо митрополитів цієї церкви.
Серед викритих злочинів — 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва Росії як країні-агресору. Ще принаймні 18 проваджень стосуються публічної агітації до релігійної ненависті, а також щодо продажу вогнепальної зброї та поширення дитячої порнографії.
Станом на осінь 2023 року СБУ звітувала про підозри 26 фігурантам-представникам УПЦ МП та 19 судових вироків щодо зловмисників.
Найгучніші з таких справ:
Читайте також:
Суд на два місяці відправив митрополита УПЦ МП Луку під нічний домашній арешт
- Колишній намісник Києво-Печерської лаври, митрополит УПЦ МП Павло Лебідь є підозрюваним за низкою статей Кримінального кодексу України (зокрема це «порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань» та «виправдовування, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників»). У липні 2023 року цілодобовий домашній арешт Павлу змінили на утримання під вартою під заставу у розмірі понад 33 млн грн, він вийшов з-за ґрат за цією заставою. Наприкінці квітня 2024 року Печерський районний суд Києва дозволив зняти електронний браслет з митрополита Павла.
- Настоятель Свято-Тихвинського храму Сєвєродонецької єпархії УПЦ МП у квітні 2022 року «здавав» російським окупантам учасників руху опору на території громади. За «наводкою» колаборанта в рясі загарбники викрадали потерпілих та ув’язнювали їх у російських катівнях, розповіли деталі справи в СБУ. Суд призначив йому 12 років тюрми. Надалі цього клірика УПЦ МП разом із полоненими російськими військовими, вдалося обміняти на 63 українських захисників.
- Клірик Горлівської єпархії УПЦ МП після захоплення Лимана у 2022 році організував збори мешканців громади для «обрання» керівництва місцевої окупаційної адміністрації. Згодом він отримав 7 років позбавлення волі, його також обміняли на полонених українських захисників.
- Очільник Тульчинської єпархії УПЦ МП на Вінниччині пропагував збройну агресію РФ серед парафіян та виправдовував тимчасову окупацію частини території України. Його було засуджено до 5 років тюрми.
- Настоятель Святогірської лаври УПЦ МП, митрополит Арсеній (Ігор Яковенко), є підозрюваним у поширенні інформації про розташування сил українських захисників. Під час своєї проповіді, як транслювалася онлайн, він розповів про місця розташування блокпостів, а також підрозділів Сил оборони України на території Святогірської громади. Наразі він затриманий і перебуває під вартою, розслідування триває.
- Митрополит Запорізький та Мелітопольський Лука (Андрій Коваленко) підозрюється у розпалюванні релігійної ненависті в Україні. В СБУ нагадали, що він публічно висловлював своє зневажливе ставлення до парафіян інших конфесій, зокрема у спілкуванні з вірянами та під час проведення церковних літургій. Також він розміщував провокативні дописи на особистому Telegram-каналі, де ображав релігійні почуття представників інших конфесій. Ініційована Службою безпеки експертиза підтвердила факти підривної діяльності митрополита проти державної безпеки України.
- Колишній митрополит Роменський і Буринський УПЦ МП після деокупації Сумської області в 2022 році втік з України в Росію і опинився серед майже 170 кліриків РПЦ, яким за матеріалами СБУ заборонено в'їзд в Україну. У липні 2023 року СБУ заочно повідомила йому про підозру у виправдовуванні збройної агресії РФ проти України.
- 19 представникам УПЦ МП, які мають російські паспорти та поширювали прокремлівські наративи про війну в Україні, було припинено громадянство України за ініціативою СБУ. Серед них — митрополити з Київської, Дніпропетровської та Одеської областей, а також з тимчасово окупованого Криму.
Припинення незаконної оренди Києво-Печерської Лаври, санкції РНБО і перевірки СБУ
У грудні 2022 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про персональні санкції щодо представників релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в РФ. До списку увійшли десять людей — зокрема екснардеп і клірик УПЦ МП Вадим Новинський, намісник Києво-Печерської Лаври Петро Лебідь (митрополит Павло) і так звані митрополити та єпископи РПЦ в окупованому Криму.
А СБУ в 2022 році розпочала перевірки в релігійних спорудах УПЦ МП по всій Україні. У багатьох випадках спецслужба знаходила антиукраїнську літературу та символіку.
Читайте також:
Митрополит Епіфаній у Вербну неділю відслужив літургію в Успенському соборі Києво-Печерської лаври — фото
1 січня 2023 року заповідник Києво-Печерська Лавра припинив угоди з УПЦ МП про оренду Успенського собору і Трапезної церкви на території Верхньої Лаври. Держава також переглянула договір безстрокової оренди Нижньої Лаври, оскільки її передачу УПЦ МП провели з численними порушеннями. Чимало порушень на території комплексу були виявлено і за період протягом останніх 20 років.
Зокрема Державна аудиторська служба України після перевірки виявила 36 незаконних споруд та новобудов на території Лаври, що з’явилися за час її оренди УПЦ МП, та констатувала незаконну передачу у користування пам’яток культурної спадщини.
7 січня 2023 року вперше в історії предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній провів різдвяну службу в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
Читайте також:
У Києві вночі знесли «храм-МАФ» УПЦ МП у буферній зоні ЮНЕСКО
Тим часом держава продовжує боротьбу з незаконними новобудовами та самочинними діями УПЦ МП. Ще в лютому 2023 року суд дозволив знести храм-МАФ УПЦ МП біля Десятинної церкви у Києві, а в травні 2024 року цю споруду на території Національного музею історії України, в буферній зоні об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, нарешті було знесено. Будівлю звели ще в 2007 році з порушенням законодавства, без археологічного обстеження та дозволу Інституту археології НАНУ, а також без погоджень з Міністерством культури та інформаційної політики.
Масовий відтік громад УПЦ МП до ПЦУ
За два роки великої війни РФ проти України УПЦ МП втратила значну частину своїх єпархій в Україні, оскільки десятки з них вирішили не мати нічого спільного з проросійською церквою і перейти до помісної Православної церкви України (ПЦУ).
Станом на кінець 2023 року майже 900 релігійних громад УПЦ МП здійснили такий перехід до ПЦУ, повідомили в Держетнополітики у відповідь на запит Громадського.
Читайте також:
В Україні менше 10% церков перейшли до ПЦУ після початку великої війни: де найбільше храмів, пов’язаних з РФ — Опендатабот
За цими даними, щонайменше 884 релігійні громади УПЦ МП змінили свою підлеглість у канонічних та організаційних питаннях на підлеглість релігійним центрам ПЦУ після 24 лютого 2022 року. У ПЦУ повідомляли, що за перший місяць повномасштабної війни найактивніше такий перехід здійснювали колишні громади УПЦ МП на Львівщині, Івано-Франківщині, Хмельниччині, Закарпатті, Тернопільщині, Рівненщині, Волині, Київщині та Черкащині.
У ПЦУ раніше запевняли, що єпархії, які вирішують приєднатися та розірвати будь-які відносини з московським патріархатом, зберігатимуть свою структуру вже як єпархії ПЦУ.
За даними Єдиного держреєстру, які нещодавно навела платформа Опендатабот, наразі в Україні діють 8097 тисяч церков УПЦ МП. Найбільше таких релігійних організацій знаходяться на Донеччині — 683 громади, далі йдуть Дніпропетровська та Вінницька області — по 526 церков на кожну.
Інфографіка: Опендатабот
Остаточна втрата довіри українців: чому суспільство підтримує заборону УПЦ МП
Як свідчать соціологічні опитування, на тлі повномасштабної війни Росії проти України серед українців суттєво поменшало тих, хто вважає себе вірянами УПЦ МП.
Кількість таких людей зменшилася з 13% у 2021 році до 6% у 2023 році. Такими є дані опитування Центру Разумкова, які були оприлюднені в грудні 2023 року (Релігія і церква в українському суспільстві: 2000−2023).
Водночас частка тих, хто відносить себе до вірних ПЦУ, зросла з 24% у 2021 році до 42% в 2023-му.
При цьому навіть серед вірян УПЦ МП 19% прихильників цієї церкви вважають, що вона має проголосити автокефалію і повністю вийти з канонічного підпорядкування Російській православній церкві, а ще 24% — що УПЦ МП має об'єднатися з Православною церквою України (ПЦУ).
Більшість українців підтримують ідею заборонити УПЦ МП в Україні. Саме такий варіант обрали 55,5% респондентів, відповідаючи на запитання про те, на яких умовах має існувати УПЦ МП.
Ще більше — 71% українців погоджуються з необхідністю заборонити діяльність релігійних організацій із керівним центром у РФ («в державі, що здійснила військову агресію проти України»). Саме про це йдеться у законопроєкті № 8371, який може прийняти Верховна Рада.
70% опитаних підтримують рішення центральних та місцевих органів влади відмовляти громадам УПЦ МП у подальшій оренді та користуванні деякими храмами, культовими спорудами та земельними ділянками. Зокрема, 71% респондентів «повною мірою» або «скоріше» підтримали рішення розірвати договір оренди між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенським монастирем УПЦ МП.
Роль УПЦ МП у великій війні Росії громадяни України оцінюють вкрай негативно, з’ясувало дослідження Центру Разумкова:
- 65% українців вважають, що РПЦ та патріарх московський Кирило заохочують та підтримують агресію РФ проти України;
- 47% опитаних вважають, що представники духовенства УПЦ МП поширюють російську пропаганду та виправдовують дії Росії, зокрема й на окупованих територіях;
- 34% респондентів дотримуються думки, що представники УПЦ МП співпрацюють з російською окупаційною владою.
Свіжіші опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) демонструють ще вищий рівень несприйняття УПЦ МП в Україні.
За даними опитування КМІС, результати якого були оприлюднені в травні 2024 року, 83% українців переконані, що держава тою чи іншою мірою має втрутитися в діяльність УПЦ МП (у грудні 2022 року таких було 78%, у травні 2023 року — 85%).
Інфографіка: КМІС
При цьому 63% українців, за даними КМІС, підтримують повну заборону Української православної церкви Московського патріархату у країні. У грудні 2022 року таке рішення підтримували 54% українців, а у травні 2023 року — 66%.
Соціологи КМІС також ставили респондентам запитання про те, чи довіряють вони УПЦ МП. 82% українців заявили, що не довіряють цій церкві. Довіряють їй 8%, а ще 11% не змогли визначитися зі своєю думкою. При цьому недовіра до УПЦ МП переважає в усіх регіонах України (від 73% на Сході до 88% на Заході).
Читати далі
