Автор: Юлія Петрова
Народна депутатка від фракції Голос, членкиня парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська розповіла в інтерв'ю Radio NV, чому не підтримує ідею економічного бронювання, озвучену головою фракції Слуга народу Давидом Арахамією.
https://www.youtube.com/watch?v=Ye0NDqEThWk&t=625s
— Говоримо про дві моделі бронювання, які зараз розглядаються в ВР. Одна передбачає можливість бронювання співробітника в разі сплати податку від зарплати щонайменше в 35 тисяч гривень. Друга — це про квотне бронювання за галузями. Там передбачений певний відсоток і тоді роботодавець сам вирішуватиме, кого слід забронювати. Скажіть, будь ласка, що це за моделі, як вони виникли? Які їхні переваги та вади?
Відео дня
— Напевно, я буду помилковим спікером по цій темі, бо я не прихильниця жодної з ідей. Це по-перше. По-друге, насправді я з вашого сайту дізналася про брифінг Арахамії щодо того, що такі моделі обговорюються, бо в комітетах вони не обговорюються. Можливо, він обговорює їх із головою Комітету з питань економіки Дмитром Наталухою чи з [членом цього комітету] Галиною Янченко, але точно не в нашому Комітеті безпеки та оборони.
Читайте також:
Воювати будуть не всі. Які нові моделі бронювання розглядають у Раді та хто зможе легально «відкупитися» від мобілізації
Ба більше: така тема обговорювалася раніше, ще до прийняття закону про мобілізацію. Вона була дуже гостро сприйнята членами комітету, мажоритарниками в рамках Ради і в міжособистісному спілкуванні. Тому наразі мені, чесно кажучи, було дивно, з ким у нього йде дискусія. Може, з Офісом президента, може, з урядом, чи з самим собою, але вона точно не виходить у ширші рамки, наприклад, нашого профільного Комітету або з питань економіки. Колеги підтвердили, що вони теж цього не обговорювали.
Я маю великий сумнів, що будь-яка з цих моделей, якщо вона перетвориться на законопроєкт, має шанси пройти ВР. Тому що [нардепи], які працюють у своїх округах чи живуть не лише в Києві, дуже добре й чітко розуміють узагалі настрій суспільства. Це перше.
Друге — в кожного з них, хто працює по областях, є ряд військових частин, які мають там свої постійні пункти дислокації, знають величезну проблему з людським ресурсом, і проблему з мобілізацією. Наразі ми ще не виконуємо мобілізаційний план Генштабу по областях. І мені би дуже хотілося, аби ці економічні лобістські групи, які розповідають про поповнення бюджету, направили би свої зусилля на те, аби мобілізація в Україні проходила гармонійно, і на причини та наслідки, чому ця мобілізація провалена.
Читайте також: Мобілізація 2024: Яким має бути справедливе економічне бронювання?
Тому що навіть ті заводи, структури, фірми, які сьогодні мають можливість стати критичною інфраструктурою, вони є гігантськими, абсолютно величезними. І жоден середній бізнес або вище середнього в регіоні не дотягне до вимог критичної інфраструктури, які виставив Кабмін. Але вони також можуть бути важливими тій чи іншій галузі, напрямку економіки, але їхні люди йдуть служити.
До того ж, я добре знаю, що базова річ, яку ми маємо розглядати і на ній [наполягати]: економіка не може визначати привілейованість чи касту людей, які можуть бути заброньовані. І економіка не може звільняти від військового обов’язку. З усією повагою до того чи іншого підприємства, яке приносить прибуток і гроші до українського бюджету.
Читайте також:
Депутати, міністри та судді. Хто отримує бронь від мобілізації та на що можуть розраховувати пересічні українці
Мені видається, це нечесно і несправедливо. Це просто вчергове породить величезну хвилю спротиву, бунту, незадоволення в суспільстві, яке і так на сьогоднішній момент дуже гостро реагує на будь-які нововведення, мобілізацію, зйоми-перезйоми військкомів, як людей мобілізують. Як навіть тих заброньованих чи тих, хто має відстрочку, забирають і за день відправляють в навчалки.
Я би дуже хотіла, аби ці люди направили свої зусилля на іншу історію і допомогли би державі з якимись правильними механізмами мобілізації. Я розумію, можливо, ще в когось є ідея, що таким чином бізнес вийде в білу і…
— Просто сплачуватимуть податки, які зараз не сплачують.
— Так. Але тоді подорожчає і сам продукт або послуга, які вони надають, і це знову зачепить загальний ланцюжок ринку, економіки у принципі, як на мене. І друге. У так званій ще тиловій Україні ніхто не скасовував податкові, перевірки, заслані перевірки, ще якісь політичні моменти та нюанси. Вони не припинилися, навпаки, повернулися. Тому я цю ідею не підтримую, насамперед через те, що економіка не може викуповувати військовий обов’язок чоловіків чи жінок, які мають бажання чи право йти на службу.
— Справді дуже дивно, якщо Давид Арахамія публічно розповідає про ці дві моделі економічного бронювання, а ви говорите, що на Комітеті вони не розглядаються публічно. А що взагалі говорять у Комітеті нацбезпеки, оборони та розвідки з цього приводу? Ідея економічного бронювання взагалі не розглядається?
— У нас був розгляд питання про мобілізацію, ці довгі дискусії між груднем і квітнем, [тоді] такі ідеї виникали. Ми запитували, хто піднімає цю ідею в рамках ВР. Мій колега Дмитро Наталуха, голова Комітету з питань економіки, лобіст цієї ідеї. Але вона не була презентована на Комітеті.
Все, що ми розуміємо: Кабмін теоретично може змінити модель бронювання і таким чином фактично ввести цю економічну модель, але піти не через закон. Бо розуміють, що закон провалиться в ВР і не буде підтримки, голосів. Я такі речі допускаю. Та знову ж, ми декілька тижнів тому мали величезні скандали, доволі неприємні, коли ми бачили, кого бронюють певні міністерства (молоді та спорту, Мінкульт).
Читайте також:
«Масове закриття компаній». Бізнес оцінив справедливість бронювання від мобілізації на 2,5 бала за десятибальною шкалою — що не так
І навіть якщо знати, що працівники цирку — це 17 людей, яких забронювали, з повагою до тієї роботи, яку вони роблять… Це була остання крапля в українських суспільних дискусіях, що такі речі є малозрозумілими, щоби не сказати неприпустимими для певної когорти людей.
Футбольні клуби — це моя дивна улюблена тема. Я не розумію, в чому тут важливість й критичність інфраструктури. Чому футболіст не може бути наряду з інженером, слюсарем чи лікарем і не служити. Ці речі Кабмін не пояснює, вони це приховують, якось ховають очі.
Я допускаю, що ця ймовірність економічного бронювання може пройти не через Раду, а через Кабмін. Але і то… Тоді ми викликатимемо їх і проситимемо пояснення, бо ми не закладали цього ані в законопроєкт, ані в дискусіях, які були доволі жорсткі і, мені здається, однозначні, принаймні в нашому Комітеті.
Читайте також: Звільнені від мобілізації. Чому у перелік заброньованих осіб потрапили артисти цирку, продавці та працівники ТБ
Так, ця тема складна, важлива, можливо, тут не буде правильного рішення. Але ще раз: економіка не може визначати військовий обов’язок. Плюс це величезне навантаження. Навіть якщо ми йдемо за цією логікою, це все одно величезне навантаження на бізнес, який є не олігархічним або не гігантським у рамках країни. Якщо він гігантський, мені здається, можна було би знайти інші виходи, способи роботи. Ставати на критичну інфраструктуру, наприклад, і таким чином певний відсоток людей бронювати. Але не створювати бунт у суспільстві, яке сьогодні дуже [напружене] і я би сказала, доволі на межі.
Ще раз: забираємо Київ, але по інших обласних центрах це зовсім по-іншому відчувається, люди страшенно обурені.
Читати далі
