«Без шароварщини і байрактарщини». Чому редакція харківської радіостанції Накипіло попри обстріли не залишає місто й продовжує мовлення

Date:

Автор: Анна Павленко

Під постійними обстрілами і з відключеннями електрики ведучі радіо Накипіло щодня виходять в ефір, аби ділитися новинами Харківщини й спростовувати російські фейки. Про мотивацію своїх колег і плани на випадок подальшого наступу на місто NV розповів головний редактор Євген Стрельцов.

У березні 2022 року під Ізюмом Харківської області екіпаж українського літака Су-24 мав нанести удар по колоні ворога. Пілот і штурман виконали завдання, проте їхній літак підбили російські зенітки. Пілот Олексій Коваленко загинув, а штурману Сергію Вербицькому вдалося врятуватися: він катапультувався і поранений пішки пройшов 3 км окупованою територією до села Камʼянка, де базувалися українські військові.

Відео дня Читайте також:
Юрій Бутусов у Сєвєродонецьку, червень 2022 року (Фото:Юрій Бутусов via Facebook) «Оборона там не була розгорнута». Ситуація в прикордонні нами програна, росіяни хочуть створити «санітарну зону» — інтерв'ю з Бутусовим

У 2024-му на рештки Су-24 посеред поля звернули увагу активісти. Вони дізналися історію екіпажу й, аби вшанувати його подвиг, організували передачу частин літака до Національного музею історії України у Другій світовій війні в Києві. А ще запросили журналістів харківського радіо Накипіло записати з місця трощі аудіорепортаж.

«Після удару літак вибухнув, у кабіну пішов вогонь, після цього я катапультувався, приземлився і набрав Олексія. Він був поза зоною, — розповів журналістці Марії Малєвській штурман Вербицький, який уперше за понад два роки повернувся на місце трощі. — Потім звʼязався з командою, яка займається евакуацією, мені сказали виходити на південь».

Стоячи біля решток літака, журналістка спостерігає за штурманом. «Підійшовши до уламків, чоловік відвертається, закурює, якийсь час стоїть мовчки, витираючи очі».

Аудіорепортажі на кшталт цього — один із форматів, у яких про життя регіону розповідають ведучі радіо Накипіло, найбільшої радіостанції Харкова. Її слоган — «Про Харків, про Харківщину, про людей», говорить головний редактор Євген Стрельцов.

«Наша задача — доносити до жителів міста і області те, що відбувається у нашому регіоні, — каже він. — Хоча ми, безумовно, торкаємося й важливих всеукраїнських і міжнародних тем».

Запис аудіорепортажу для радіо Накипіло про український Су-24, збитий під Ізюмом навесні 2022 року (Фото: DR) Запис аудіорепортажу для радіо Накипіло про український Су-24, збитий під Ізюмом навесні 2022 року / Фото: DR

Медіагрупа Накипіло виникла як громадська ініціатива навесні 2014 року. Тоді проросійські активісти «і ті, хто понаїхали до Харкова на автобусах з Бєлгорода» намагалися відокремити місто від України, згадує співрозмовник NV. Тож місцеві журналісти обʼєдналися, аби створити онлайн-видання і показати решті країни, що Харків — це Україна.

Компанія зростала, і в листопаді 2021 року в ефір спочатку онлайн, а згодом і на FM-хвилях, вийшло радіо Накипіло. Нині радіостанція, колектив якої із початку повномастшабного вторгнення виріс утричі — до 30 співробітників — мовить на частоті 92,2 FM у Харкові й 40-кілометровій зоні навколо міста, а також у деокупованих Вовчанську й Балаклії (100.2 та 90.5 FM відповідно) та у Близнюках, що на півдні області (107,5 FM).

Як показало вторгнення, радіо відіграє важливу роль

«Ми спеціально мовимо не тільки в Харкові, а ще й у містечках Харківської області, тому що, як показало вторгнення, радіо відіграє важливу роль», — підкреслює Стрельцов.

Він згадує, як окупанти заходили в Харківську область і перше, що робили, — розповсюджували свої газети й поширювали сигнал власних радіостанцій, а місцеві редакції руйнували й розграбовували. В результаті українці в окупації, не маючи доступу до об'єктивної й правдивої інформації, потрапляли під пропагандистський уплив ворога.

Головред згадує розповідь колеги Малєвської про її розмову з мешканкою Ізюма. Жінка розповіла, як в окупації потайки слухала українське радіо: за останні гроші купувала на місцевому ринку батарейки, щоб уночі, ховаючись, слухати ефір української радіостанції.

«Тож ідеться не про розваги, а про те, що через такий формат ми можемо звучати на якомога ширшу аудиторію», — наголошує на значенні радіо Стрельцов.

Читайте також:
Медики та військовослужбовці евакуюють пораненого українського військовослужбовця поблизу міста Вовчанськ Харківської області (Фото:REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy) «Справдився найгірший сценарій». Росія максимально підготувалася до повторного наступу на Харківщину, а Україна — ні. Інтерв'ю з Жовтенком

Наразі 40% ефіру Накипіло складається з радіопередач, а решту займає музика. Тричі на день ведучі у прямому ефірі обговорюють події в місті й області; до студії запрошують гостей — громадських та культурних діячів, активістів. На хвилі Накипіло також розповідають про розслідування воєнних злочинів росіян у Харківській області, приділяють увагу історіям жінок — волонтерок та військових, спростовують російські фейки.

До підбору музики редактори ставляться вкрай вимоглииво: на хвилі лунають композиції виключно українських виконавців, але без «шароварщини» або «байрактарщини», зауважує головред.

«Ми акцентуємо увагу на незалежній українській музиці, що є політичним маніфестом, — коли артисти висловлюються про події в нашій країні і конкретно про російсько-українську війну», — пояснює він.

Накипіло не лише бореться із російською дезінформацією й пропагандою, але й свого часу долучилося до видворення окупантів із місцевого радіопростору: коли в жовтні 2022 року харківське радіо перезапустили після майже восьмимісячної перерви, воно заглушило своїм сигналом російську пропагандистську станцію «Жизнь».

«Замість букви «з» у них була «z», а слоган був «Убью тебя», — згадує Стрельцов.

Євген Стрельцов, головний редактор радіо Накипіло (Фото: DR) Євген Стрельцов, головний редактор радіо Накипіло / Фото: DR

За його словами, в перший рік повномасштабного вторгнення ситуація в радіопросторі Харківщини була драматичною: десятки російських станцій мовили не лише на кордоні з Росією, а навіть у Харкові. Там звучало Русское радио з Бєлогорода та Калина Красная, і зміст ефіру був абсолютно немирний.

«Всі вони розказували, що України немає, що Збройні сили України мають здаватися тощо», — пригадує головред.

Утім в останні місяці ситуація в радіомовленні змінилася і сигнал ворожих станцій тепер переважно заглушений, хоча час від часу і пробивається ближче до кордону з Росією. Згадана ж радіостанція Жизнь, за даними Стрельцова, досі мовить у Луганській та Запорізькій областях.

На початку травня окупанти почали нову хвилю наступу на Харківщину, але команда Накипіло налаштована попри все працювати далі.

Зараз ми спілкуємось, і все в порядку, а за пʼять хвилин «прилітає»

"Я прекрасно розумію, в якій ми реальності: зараз ми спілкуємось, і все в порядку, а за пʼять хвилин «прилітає» ще до того, як оголошена повітряна тривога, — каже головред. — Та я постійно спілкуюсь із колегами і їхня головна мета — виконувати свою роботу".

На початку травня в редакції радіостанції обговорили план дій на випадок наступу на місто, оновили кризові контакти. Але доки в студії збережеться техніка, а в Харкові — світло й інтернет, колектив Накипіло зробить усе, щоб продовжувати мовлення, каже головред.

Читайте також:
Нардеп Роман Костенко (Фото:Роман Костенко/Facebook) «На глобальний наступ РФ не тягне». У нас є можливості стримувати ворога на півночі, треба правильно їх використати — інтерв'ю з Костенком

Завдяки підтримці міжнародних та українських партнерів радіо забезпечене генераторами й зарядними станціями. Нова техніка допомогла зробити роботу колективу максимально автономною. «Тепер випускати новини або бути ведучим прямого ефіру можна, не знаходячись у студії», — задоволений Стрельцов.

На його думку, саме допомоги в придбанні потужних генераторів та іншого обладнання, а також у відновленні зруйнованих окупантами редакцій нині найбільше потребують регіональні медіа. На фінансову допомогу від держави він дивиться скептично — через можливий небажаний уплив на подальші стосунки між медіа й держустановами. Тим часом, міжнародні організації могли б також долучитися до проєктної роботи із журналістам щодо розслідувань воєнних злочинів.

«Ця тема на Харківщині зараз украй важлива, і журналістів треба підтримувати, аби вони могли розслідувати», — каже Стрельцов.

Читати далі

Share post:

Subscribe

Популярное

Другие новости
Related

Инвестиции в «зеленую» энергетику усиливают украинскую энергобезопасность — ДТЭК

Инвестиции в "зеленую" энергетику усиливают энергетическую безопасность Украины, из-за...