Олексій Бондарєв Керівник відділу NV Техно
Хороших трилерів дедалі менше. Мистецтво закручувати інтригу та нагнітати атмосферу все частіше замінюють примітивними трюками і наївним пафосом. Поговоримо про рідкісні справді хороші трилери, які все ще знімають.
Якщо згадати про класичні трилери, які увійшли до золотого фонду світового кіно, то більшість із них будуть вельми і вельми поважного віку.
Розмова Френсіса Форда Копполи. Відраза, Дитина Розмарі та Китайський квартал Романа Поланскі. Сім і Гра Девіда Фінчера. Сяйво Стенлі Кубрика. Омен Річарда Доннера. Конформіст Бернардо Бертолуччі. Мовчання ягнят Джонатана Демме. Основний інстинкт Пола Верховена. Утікач Ендрю Дейвіса. Звичайні підозрювані Брайана Сінгера… І це вже не кажучи про довгу фільмографію Альфреда Гічкока. І без урахування азійського кіно, якому є що сказати з цієї теми.
Відео дня
Ну а що сучасне кіно?
Трилер залишається вельми популярним жанром. З ухилом як у містику, так і в хорор і в еротику. Але жанр сильно обмілів.
Фільми все часто покладаються на кліше або ребра сюжетних перипетій, що випирають. Забуваючи, що в справжньому трилері головною «вишенькою» завжди є глибина опрацювання характеру персонажів. Бо тільки так можна змусити глядача по-справжньому співпереживати героям, влазити в їхню шкуру і відчувати ті самі емоції, що й герої. Адже сам сенс трилера саме в цьому.
І все ж самородки все ще зустрічаються.
Деякі трилери, зняті в останні два десятиліття, були вельми непогані і заслужено отримали увагу глядачів і критиків. Наприклад, обласкані різними призами «Старим тут не місце», «Дівчина з татуюванням дракона «або «Олдбой».
Я ж хочу поговорити про гідні трилери, про які багато хто просто не чув. А даремно.
Читати далі
