Проект «літаючі крила», рекорд швидкості і 26 «мертвих петель». Історія легендарного Харківського авіаційного інституту, — ФОТО

Історія легендарного Харківського авіаційного інституту. Національний аерокосмічний університет імені Жуковського "Харківський авіаційний інститут" — легендарний і провідний український вищий навчальний заклад, який готує фахівців у галузі розробки і виробництва авіаційної та космічної техніки. Саме завдяки ХАІ розвивалися не тільки вітчизняні, а й світові технології, які дозволили підкорити небо і космос. Деякі з винаходів взагалі були справжнім технологічним проривом, що вплинуло на подальший розвиток людства. Редакція сайту 057 розповідає історію легендарного Харківського авіаційного інституту. Створення та унікальний випадок в історії ВНЗ Історія Харківського авіаційного інститут почалася у 1912 році, коли за ініціативи професора Георгія Проскури створили авіасекцію на кафедрі гідромеханіки Харківського технологічного інституту. Так, 4 серпня 1923-го колегія Укрголовпрофосвіти позитивно розглянула питання про відкриття авіаспеціальності в ХТІ. У підсумку на механічному факультеті відкрилося авіаційне відділення. У першій групі навчалися всього 5 студентів. Трохи пізніше виникла друга група, де вже було 18 чоловік. Зростаючий інтерес до проблем авіації й авіаційної освіти сприяв тому, що для вкладання нових теоретичних дисциплін з авіації були залучені значні спеціалісти. Поступово складався колектив викладачів, здатних провадити підготовку авіаційних інженерів. У 1928 році в ХТІ відбувся перший випуск інженерів з авіаційної спеціальності. 17 квітня 1930 року був опублікований наказ № 1240 Вищої ради народного господарства СРСР про реорганізацію Харківського технологічного інституту та створення на його базі шести галузевих ВНЗ: машинобудівного, хімічного, електротехнічного, інженерно-будівельного, сільськогосподарського машинобудування та авіаційного. Саме у цьому році було засновано Харківський авіаційний інститут, а головному інженеру Харківського авіазаводу Григорію Петрову запропонували очолити новий ВНЗ. І 1 червня 1930-го Петров розпочав виконання своїх нових обов'язків. У 1930 році Харківській авіаційний інститут мав в своєму складі лише два факультети — літакобудування та моторобудування. На момент заснування у виші було всього 12 викладачів і 69 студентів. Однак інститут розвивався надзвичайно швидкими темпами. З 1931 по 1932 рік директором Харківського авіаційного інституту був Андрій Медведер. Перебування Медведера на посаді очільника ХАІ стало унікальним випадком в історії ВНЗ СРСР, оскільки він був директором ХАІ і одночасно студентом третього курсу факультету літакобудування. "Перший" у Європі пасажирський літак і бомбардувальник Другої світової війни У 1932 році під керівництвом професора кафедри конструкції літаків Йосипа Немана ініціативна група співробітників і студентів Харківського авіаційного інституту створила проект швидкісного літака, який отримав назву ХАІ-1. Це був перший в Європі пасажирський літак з шасі, яке прибиралося в польоті, що забезпечило ХАІ-1 рекорд швидкості. На двигуні М-22 потужністю 480 кінських сил літак показав швидкість у 322 кілометри на годину. За цим показником він посів перше місце в Європі та друге у світі. З 1934 по 1937 рік на Київському авіазаводі побудували більше 40 таких літаків. В післявоєнні роки ХАІ-1 взагалі став наймасовішим пасажирським літаком СРСР. Досягнення в цій області послужили поштовхом для створення у Харківському авіаційному інституті дослідно-конструкторського бюро. У 1934 році вперше злетів планер "Осавіахімовець України" або ХАІ-4, створенням якого керував Павло Беннінг. Саме Беннінг запропонував унікальну систему гідравлічного зв'язку між переднім і заднім шасі, яка дозволяла одночасно прибирати і випускати три колеса в польоті. Паралельно з цим розробляли планер "Осавіахімовець ХАІ", якому судилося увійти в історію світової авіації. На ньому пілот Рижков вперше в світі здійснив фігури вищого пілотажу на планері, виконавши 26 "мертвих петель", одна з яких — з виходом в зворотному напрямку. Влітку 1934 року в Харківському авіаційному інституті створили планер-безхвостку або ХАІ-2. Вже через два місяці на десятих Всесоюзних планерних змаганнях у місті Коктебель в Криму ХАІ-2 поставив рекорд серед планерів свого класу, протримавшись у повітрі 58 хвилин. На зворотному шляху до Харкова планер поставив ще один рекорд — пілотований льотчиком Леонідом Рожковим ХАІ-2 пролетів 4,5 години на буксирі від Криму до Харкова без єдиної посадки. У 1935 році інженер і в майбутньому генеральний конструктор Харківського авіаційного інституту Архип Люлька розробив і спроектував перший у СРСР турбореактивний двигун РТД-1. У цьому ж році студенти інституту Фіщук, Стасюк і Косухін створили проект "літаючі крила". Вони давали можливість людині, що вистрибнула з літака, здійснювати політ, який планує. В подальшому даний проект втілили в життя під назвою "реактивний ранець". З 1936 по 1938 рік на базі ХАІ-1 створили літак ХАІ-5. В подальшому його модифікували у бомбардувальник ХАІ-5 — Р10, який в роки Другої світової війни активно використовували, як розвідник і ближній бомбардувальник, аж до 1943-го. Всього побудували 490 таких літаків. Перші ракети і бої з нацистами на території ХАІ З листопада 1937 року в Харківському авіаційному інституті працювала реактивна група, проектувалися перші ракети. Так, 10 листопада під керівництвом академіка Георгія Проскури об'єдналася група вчених, інженерів і студентів, яка зайнялася питаннями вивчення ракетної тяги, конструюванням і запуском перших ракет. 19 вересня 1940-го ентузіасти реактивної групи поблизу села Черкаська Лозова під Харковом запустили порохову ракету №2 У 1941 році Харківський авіаційний інститут закінчив майбутній викладач ХАІ, головний інженер і генеральний директор Харківського авіаційного виробничого об'єднання Борис Хохлов. Саме під керівництвом Хохлова на Харківському авіаційному заводі випускали такі всесвітньо відомі лайнери, як Ту-104, Ту-124 і Ту-134, а також розпочали підготовчі роботи до виробництва нового покоління літаків серії Ан — Ан-72 і Ан-74. До початку 1940-х в ХАІ навчалося вже більше тисячі студентів, працювало дослідно-конструкторське бюро і активно велися наукові дослідження. Розвиток Харківського авіаційного інституту перервав напад Нацистської Німеччини на Радянський Союз. Більше півтисячі викладачів і студентів ХАІ воювали проти нацистів на фронті, а в бойових діях брали участь розроблені інститутом бомбардувальники, як, наприклад, ХАІ-5 — Р10. У зв'язку з окупацією міста Харківський авіаційний інститут евакуювали до Казані, де він продовжував готувати фахівців для авіаційної промисловості. У воєнні роки студентів старших курсів ХАІ направляли на інженерні посади оборонних підприємств. Багато з них нагородили орденами і медалями за успіхи в організації виробництва бойової техніки. 16 серпня 1943 року бійці 285-го гвардійського полку одними з перших увірвалися в окупований Харків і вибили нацистів саме з району Харківського авіаційного інституту. Пройшовши територію ХАІ, вони вийшли в район Журалівського гідропарку. Розвиток ракетної техніки і видатний конструктор Антонов У 1944 році після звільнення міста Харківський авіаційний інститут повернули додому. Відновлення зруйнованих корпусів вишу зайняло майже 8 років. Одночасно вдосконалювався навчальний процес, створювалися нові кафедри і розширювалася програма наукових досліджень. В кінці 1940-х провели перші досліди з зі штампування вибухом. У 1953 році в інституті розпочали роботи зі створення реактивних пальників для буріння твердих порід і побудували аеродинамічну трубу. У зв'язку з розвитком ракетної техніки розпочали підготовку фахівців з її проектування і виробництва, а також відкрили радіотехнічний факультет. У 1960-х в Харківському авіаційному інституті створили лабораторію з використання імпульсних джерел енергії в промисловості та лабораторію з дослідження тривалої міцності авіаційних конструкцій. Почало працювати студентське конструкторське бюро, яке за час свого існування створило понад 30 зразків літаків. У 1966 році ХАІ включили в число 26 базових вищих навчальних закладів СРСР. У червні 1967 року студенти Харківського авіаційного інституту побудували і успішно випробували унікальний літак ХАІ-20, який удостоїли кількох нагород. Через два роки в інституті створили гібколет ХАІ-21 — прообраз нинішніх мотодельтапланів. ХАІ-21 з успіхом демонстрували на виставках в США і Канаді. З роками спеціалізація Харківського авіаційного інституту розширювалася. До 1980 року тут відкрили нові факультети — систем управління літальними апаратами і ракетно-космічної техніки. Тривав розвиток матеріальної бази інституту. Завершили будівництво комплексу аеродинамічних труб, спорудили нові навчальні корпуси, гуртожитки, спорткомплекс і базу відпочинку в Криму. У 1977-му видатний конструктор Олег Антонов став завідувачем кафедрою конструкції літаків ХАІ. У 1978 році за видатні успіхи в галузі підготовки висококваліфікованих фахівців і в наукових дослідженнях інституту присвоїли ім'я вченого і теоретика повітроплавання Миколи Жуковського. У 1980-х відкрили факультети підвищення кваліфікації для працівників авіаційно-космічної промисловості та факультет довузівської підготовки. Міжнародна космічна програма і наукові проекти У 1991 році після здобуття Україною незалежності Харківський авіаційний інститут став єдиним вишем, який здійснював комплексну підготовку фахівців для авіаційно-космічної галузі. У 1992-му вперше в історії ХАІ почав навчати іноземних студентів, був створений факультет економіки і менеджменту. У серпні 1998 року на базі інституту створили Державний аерокосмічний університет імені Жуковського "Харківський авіаційний інститут". У 1999 році в ХАІ створили ще один факультет — гуманітарний. 11 вересня 2000 року ХАІ присвоїли статус "Національний". В подальшому виш став співвиконавцем Міжнародної космічної програми "Альфа", а також наукових проектів з фірмами США, Японії, Німеччини, Мексики, Нідерландів та Китаю. У різні роки в університеті викладали генеральні конструктори і керівники найбільших авіаційно-космічних підприємств України. Загалом за роки свого існування ХАІ підготував десятки тисяч інженерів. Серед фахівців з вищою освітою, які працюють в авіаційно-космічної галузі України, 80% — випускники ХАІ. Вчені вишу мають досягнення в галузях надзвукової аеродинаміки, міцності авіаційних конструкцій, конструювання авіаційних і ракетних двигунів, систем управління літальних апаратів і багатьох інших. Винаходи вчених ХАІ запатентовані більш ніж в 20 країнах світу, а сам виш є постійним учасником міжнародних виставок. Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала історію легендарного Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Детальніше про це читайте тут. Джерело: 057.ua