У Близнюках встановили пам’ятні дошки загиблим енергетикам.
Про це повідомили у "Харківобленерго".
Біля будівлі Близнюківського району електричних мереж (РЕМ) та Близнюківського району з розподілу електроенергії (РРЕ) АТ "Харківобленерго" встановлено стенд з чотирма меморіальними дошками в пам'ять про загиблих на війні працівників підрозділів.
Олександр Кожушко, Сергій Гриненко, Цолак Гарібян та Володимир Кокін одразу стали на захист Батьківщини після початку повномасштабного вторгнення і загинули у перші ж місяці війни.
Наймолодший з хлопців, 24-річний Олександр Кожушко, народився у селі Варварівка Близнюківського району. У листопаді 2021 року прийшов до "Харківобленерго" працювати електромонтером. З першого ж дня війни Олександра мобілізували до війська. Він брав участь у боях біля сіл Мала Рогань та Вільхівка. Саме у Вільхівці Харківського району захисник отримав поранення, несумісне з життям. Він йшов останнім, прикриваючи своїх побратимів. Серце героя зупинила куля снайпера. Олександр загинув 22 квітня 2022 року.
Водії Близнюківського РРЕ 26-річний Цолак Гарібян та 32-річний Сергій Гриненко загинули в один день, 27 квітня 2022 року. Це сталося в бою з окупантами біля села Сороківка Харківської області.
Цолак мав освіту слюсаря з ремонту автомобілів та працював в "Харківобленерго" з 2018 року.
"Мужній, відвертий, щирий. Цолак був ясним сонечком колективу, завжди усміхнений, у гарному настрої, відповідальний та уважний водій, майстер своєї справи. Ми дуже пишаємося, що працювали поряд з таким мужнім чоловіком, героєм нашого часу. Він назавжди залишиться в наших серцях", — розповідають про нього колеги.
Сергій Гриненко — вправний механік і водій, працював і у швидкій допомозі, і далекобійником. Ще у 2015 році Сергій став на захист Батьківщини. Брав участь в АТО, отримав звання старшого сержанта, мав нагороди та відзнаки. Згодом повернувся до цивільного життя.
"Наш син буде з гордістю носити прізвище батька і буде продовженням його умінь і досягнень. Бо головне, що мій чоловік зробив у своєму житті, – це став прикладом для наслідування нащадкам: волю не можна зламати чи стерти, справедливість буде виборюватися із покоління в покоління, бо це те, заради чого ми живемо і те, за що готові віддати життя. Щоб наші діти росли у вільній, успішній, продуктивній країні", – сказала дружина загиблого Юлія.
Колеги згадують про Сергія як про людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. За їхніми словами, він був завжди усміхненим, прикладом ідеального чоловіка, відповідального співробітника, майстра своєї справи.
Найстаршому з хлопців, Володимиру Кокіну, було 39. Він так само, як і Цолак с Сергієм, народився і виріс у Близнюках. У 2003 році прийшов до "Харківобленерго", багато років працював електромонтером у місцевому РЕМ. У колективі його любили та поважали, він користувався заслуженим авторітетом. У серпні 2021 року Володимир пішов до ЗСУ служити за контрактом, а вже через півроку почалася повномасштабна війна. Побратими називали його "Електриком".
У вересні 2022 року стало відомо, що солдат Володимир Кокін, який з 20 липня вважався зниклим безвісти, загинув поблизу населеного пункту Гракове Харківської області.
Володимир був життєрадісною людиною. Добрим, веселим, позитивним, товариським та відповідальним, люблячим батьком, чоловіком та сином. Завжди приходив на допомогу. Таким він залишиться у спогадах тих, хто його знав.
Олександр, Цолак, Сергій та Володимир нагороджені орденами "За мужність" III ступеня (посмертно).
