Людина, яка змінила долю Харкова: десять цікавих фактів із життя Василя Каразіна

 Василь Каразін зіграв в історії Харкова без перебільшення дуже важливу роль. Фактично завдяки його наполегливості та місцевому патріотизму — наше місто отримало право війти в перелік всього пʼяти міст Російської імперії, які отримали привілей мати власний університет. А статус університетського міста став головним фактором, завдяки якому Харків — зі скромного провінційного містечка перетворився в справжній мегаполіс — науковий та освітній центр. А саме життя Василя Каразіна може стати яскравим сюжетом для захоплюючого історичного телесеріалу з елементами політичного детектива та любовної мелодрами. Факт 1. Серб грецького походження та української крові Народився Василь Каразин 10 лютого 1773 року в селі Кручик нині Харківської області. Засновником роду Каразіних вважається Григорій Караджи (прадід Василя Назаровича Каразів) — вважався архієпископ міста Софії Григорій Караджи. Каразін вважав себе етнічно сербом, хоча початкове прізвище його предків відоме як Караджи було грецького походження. Його батько Назар Каразін був офіцером, який прославився в багатьох війнах Російської імперії і за це був пожалуваний царицею Катериною II у вічне і потомствене володіння селом Кручик з 244 душами кріпаків А мати Каразіна — донька козацького сотника Харківського полку Варвара Коваленко. Факт 2. Вчителем Каразіна був Сковорода В ролі домашнього вчителя дітей Назара Каразина був великий українській философ — Григорій Савич Сковорода. Дитячі спогади про Сковороду Василь Каразін проніс через усе життя. Факт 3. Одружився на 14-річний кріпачці У 1795 році Василь Каразіни, повернувшись з Петербурга, де залишив службу у гвардійському Семенівському полку, узяв шлюб з дівчиною-кріпачкою Домною, якій виповнилося тоді 14 років. Факт 4. Один із перших дисидентів та “західників” імперії. Спроба втечі Переконаний «західник», Василь  Каразін мріяв назавжди виїхати за кордон, щоб «серед просвіченого суспільства… живити свою мораль». Але покинути межі Російської імперії без спеціального дозволу імператора було неможливо. Спроба втекти без дотримання законних документів закінчилася невдачею у 1798 році. На березі Німану Каразіна, з вагітною дружиною та слугою було схоплено та ув’язнено спочатку у Віленській фортеці, а пізніше перевезено до Санкт-Петербурга. Не перенісши стресів, у фортеці помирає його молода дружина під час пологів. Випереджаючи офіційне донесення, Василь Назарович написав листа до імператора Павла з поясненням своїх намірів і передав його естафетою. З листа Каразіна до імператора: «Я волів позбавитись Вашого правління, як надзвичайно жорстокого. Вільний спосіб мислення і жага до науки були єдиною моєю провиною». Факт 5. Несподіване рішення імператора Павла І За спробу втечі та зухвалий лист Каразіна повинно було очікувати тяжке покарання — увʼязнення і можливо навіть каторга. Але Павло І після особистої зустрічі з Каразіним приймає несподіване рішення — призначає молоду людину в канцелярію державного скарбника і директора медичної колегії колежським перекладачем. За короткий час Василь Каразин написав фундаментальну працю «Історія медицини в Росії» та історико-політичний трактат «Про причини поступового падіння курсу (рубля) і про заходи підняття його». Факт 6. Зоряний час — як Каразін став радник імператора Олександра І Після палацового перевороту та вбивства Павла І до влади прийшов новий імператор Олександр І, який з молоду захоплювався ліберальними ідеями. Каразин подає Олександру І програму масштабних реформ. Він пише про необхідність поступового скасування кріпацтва, про дозвіл на приватну власність, поліпшення умов розвитку сільського господарства, промисловості, зовнішньої та внутрішньої торгівлі. Відповідь імператора при першому побаченні була непередбачуваною: «Говоріть зі мною і надалі так відверто». Каразину дозволено писати імператору в обхід канцелярії. Цар присвоює йому чин колежського радника. Факт 7. Як Каразін зробив університетським місто не Київ, а  Харків За ініціативою Василя Каразіна вересні 1802 року було створено Міністерство народної освіти. На той час в Російській імперії існували всього три університети: Московський (1755 p.), Віленський (1579 p., реорганізований в 1803 р.) та Дерптський (1632 р. реорганізований в 1802 p.). Олександр І погодився з рішенням Комісії училищ про відкриття ще двох університетів — у Києві і Казані. Але несподівано рішення комісії було змінене: замість Києва вирішено було відкрити університет у Харкові. Саме завдяки Василю Каразину. Сьогодні це рішення історики міста вважають ключовим — саме завдяки йому за сотню років невеличке провінційне місто постопово перетворилось у великий мегаполіс, справжній науковий та освітній центр. А Василь Каразін мріяв, що після відкриття університету «Харків процвіте якнайшвидше і матиме честь доставляти найбільш просвічених синів Вітчизні». Факт 8. Царська опала Але ліберальні европейські ідеї Василя Каразіна дуже швидко набридли імператору, і його оточенню. Йому дають наказ про відставку, виїзд зі столиці. Василь Каразин 1804 року був усунений від університетських справ, звільнений і з Міністерства освіти. 29 січня 1805 року відбулося урочисте відкриття університету в Харкові. Самого Василя Каразина на відкритті не було. При тому, що він сам збирав кошти на відкриття залазив у шалені борги і навіть, закладав свій маєток. Він також подарував університету свою бібліотеку. У 1820–1821 за критику існуючого суспільного ладу Василь Каразін був ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку. Факт 9. Великий вчений та винахідник 1811 року Василь Каразин засновує у Харкові філотехнічне товариство, до якого входили землевласники багатьох губерній України. Мета товариства — об’єднати діяльність землевласників, щоби спільними зусиллями берегти природу, раціонально вести господарство, розвивати промисловість.  Він вперше обґрунтовує створення мережі метеорологічних станцій по всій Росії. У1814 році Каразин звертається до царя з проханням допомогти у реалізації дослідження атмосферної електрики, але імператор не звернув на це жодної уваги Не знайшла підтримки його також його ідея парового двигуна, яка була реалізована лише через тридцять три роки в Англії. Василь Каразін робить другий винахід — парове опалення. У 1841 році німецький інженер Кіпферлінг отримує авторське свідоцтво на парову систему опалення. В останні роки перебування в Кручику вчений зайнявся виноградарством та виноробством. І тут він започаткував кілька методик отримання високоякісного вина. За пропозицією Міністра державного майна Каразину було дозволено перевірити свої методики на Тавриді, в Криму. Факт 10. Смерть та памʼять у Харкові Восени 1842 року повертаючись додому із численних експедицій, Василь Каразин добре промок і застудився. То ж хворим прибув до Миколаєва, де служив при головнокомандуючому чорноморського флоту адміралові Лазареву його улюблений син Філадельф. 4 жовтня 1842 року Василь Каразин у присутності сина Філадельфа помер. Поховано його на цивільному цвинтарі в Миколаєві. У 1905 році у Харкові встановили бронзову постать Василя Каразіна, яку виконав скульптор Андреотті І. І. Монумент розмістили на виході з університетського саду в середині вулиці Сумської. За часів СРСР у лютому 1934 р. монумент зняли і перенесли на Університетську вулицю. А спорожніле місце зайняв радянський монумент Тарасу Шевченку. Через три роки (у 1937) прийнято рішення взагалі зняти монумент Каразіну та перевезти на Харківський тракторний завод на переплавку, адже у Василя Каразіна не було «революційних заслуг». Але потім про монумент забули і він простояв у дворику заводу протягом 20 років. У 1958 році про скульптуру згадали і встановили неподалік від сучасної споруди університету. У 1999 році Харківській державний університет отримав назву — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. У серпні 2004 року (на 100-річчя пам'ятки) монумент учергове перенесли на майданчик перед головним корпусом університету. Джерело: 057.ua