10 травня окупанти почали новий наступ, повторно перейшовши кордон у Харківській області. Приблизно в цей час журналісти каналу CNN поспілкувалися з жителями Харкова, які не збираються залишати своє місто та пристосовуються до життя в умовах, коли лінія фронту проходить менше ніж за 50 кілометрів.
NV публікує скорочений переклад матеріалу CNN.
Юрій Сапронов: Я не росіянин, я українець
Харківській бізнесмен Юрій Сапронов в розмові з CNN назвав метою російського наступу на Харківщині відволіккти частину українських військ від боїв у Часовому Яру на Донбасі. Піл час розмови з CNN він намалював карту, пояснюючи, як далеко Росії потрібно просунутися, щоб її артилерія була достатньо близько, щоб бити по Харкову, та висловив впевненість, що їй це не вдасться, оскільки Україна перекинула на ці позиції загартовані бригади.
Відео дня Читайте також:
«Два Patriot принципово змінять ситуацію». Зеленський показав наслідки російського обстрілу бази відпочинку у Харківській області
Однак Росія все ще може атакувати місто ракетами С-300 та керованими авіабомбами, що Сапронов називає «повсякденним геноцидом».
CNN зазначає, що Сапронов народився в Калінінграді, і його батько служив у радянських військово-повітряних сил. Після звільнення в запас батько бізнесмена вирішив переїхати в Харків, щоб дати йому та його сестрі хорошу освіту.
Сапронов став бізнесменом після того, як покинув роботу вчителя хімії в хаосі розпаду Радянського Союзу. Зараз його бізнес зупинився, і він збирає гроші на армію. Бізнесмен розповів журналістам, що коли його дружина запитала його наступного дня після початку великої війни, що вони збираються робити, він сказав їй, що вони залишаються на місці.
«У моєму паспорті написано, що я росіянин за національністю. Але я не росіянин, я українець», — наголосив Сапронов.
Менеджерка готелю Kharkiv Palace: Моя робота на цій Землі ще не закінчена
Менеджерка готелю Kharkiv Palace Ольга Соколенко приїхала в Харків 15 років тому. 30 грудня 2023 року о 19:00, коли в готелі готувались зустрічати Новий Рік, російська ракета врізалась у фітнес-центр на 11-му поверсі будівлі готелю та вибухнула трьома поверхами нижче.
Читайте також:
У Харкові від російського удару постраждало 26 людей
Під час атаки було зайнято 15 номерів, усі вони були на нижніх поверхах з міркувань безпеки. Чергували близько 20 осіб. Примітно, що ніхто не загинув і лише одна людина отримала поранення і потребувала допомоги.
Сама Ольга Соколенко була під час влучання ракети на тому ж 11-му поверсі, але з іншого боку будівлі.
«Здається, моя робота на цій землі ще не закінчена», — сказала вона журналістам CNN, які припустили, що, мабуть, їй дуже пощастило.
Жінка розповіла, що її телефон за кілька годин знайшли рятувальники, він був вкритий пилом, але працював і на ньому було багато пропущених дзвінків не лише від друзів і родини, а й від людей з усього світу, які зупинялись в готелі.
Соколенко зазначила, що росіяни стверджували, що вдарили по Kharkiv Palace, тому що люди всередині нібито приймали важливі рішення. Вона додала, що у будівлі були лише цивільні — переважно журналісти та люди, які збиралися зустрічати Новий рік із родинами.
«Цей готель був справою мого життя. Настане мир, і гості повернуться до Харкова», — сказала Соколенко журналістам.
Учень Академії ФК Металіст: Головне, що я граю в футбол
Матвію Колотаю 15 років, його улюблений гравець — Кріштіану Роналду.
Така думка поширена серед юнаків академії харківського Металіста, які після суботнього тренування зібралися в невеликій кімнаті, щоб подивитися на гру першої команди проти Гірника Спорт.
Журналісти CNN пишуть, що Матвій вразив їх, коли сказав, що, хоча свм він живе в Харкові, його сім'я живе в Кременчуці, приблизно за 225 кілометрів, у безпечнішому центрі країни.
«Батьки переживають за мене, але головне, що я граю у футбол», — сказав він.
Тренер Академії ФК Металіст: мій молодший син повертався до Харкова порожнім потягом
Тренер Академії ФК Металіст Михайло Галушко розповів, що завдяки спорту та увазі його і його колег діти відволікаються від війни і забувають про все, що відбувається.
Читайте також:
Зеленський приїхав у Харків і провів засідання Ставки
«Навіть у цей важкий час діти приходять сюди, і ми приділяємо їм увагу, на яку вони заслуговують», — сказав він CNN.
Канал зазначає, що це непросте завдання: напередодні повітряна тривога тривала цілий день і всі тренування були скасовані.
Якщо тривогу оголошують посеред тренування, хлопці спускаються в укриття.
«Всі розмови переводяться на жарти, тому хлопці не бояться», — зазначив Галушко.
Тренер розповів журналістам, що він та його сім'я нікуди не виїжджали з Харкова після початку повномасштабного російського вторгнення.
«Коли почалася війна, мій молодший син був на турнірі в Полтаві. Поки всі виїжджали з Харкова, він повертався до Харкова порожнім потягом. Вся моя родина в Харкові. Двоє дітей, обидва грають у футбол. Я не хочу нікуди їхати. Це моя батьківщина», — сказав Галушко.
Мер Харкова: Місто живе, ніхто не тікає
Зустріч CNN з мером Харкова Ігорем Тереховим відбулась через кілька годин після початку нового наступу Росії на кордоні Харківської області.
Читайте також:
У МВС спростували фейк росіян про евакуацію з Харкова
Канал зазначає, що протягом кількох місяців перед цим росіяни посилено били по місту та вивели з ладу всі електрогенеруючі потужності області, а також усі її підстанції.
У місті не працюють ліхтарі та вимикають електрику, метро ходить кожні 20 хвилин, хоча до війни інтервали між поїздами становили дві-три хвилини.
«Як ми бачимо [сьогодні], російські агресори активізували свої дії на кордоні в кількох напрямках. Але, незважаючи ні на що, ви бачите, що місто живе, що ніхто не тікає. Це головне. Паніки немає», — заявив Терехов журналістам через свого перекладача.
CNN пише, що деякі сім'ї у Харкові знову вирішили переїхати у безпечніше місце, хоча їх кількість значно менша, ніж у перші місяці війни, коли населення Харкова скоротилося з 1,5 млн до 300 тисяч людей. Після цього багато людей повернулись.
На питання про те, чи зменшилась кількість людей у Харкові від початку року Терехов відповідає «ні», а потім виправляється:
«Було невелике зниження».
Борис Ломако: Харків — українське місто і тут живуть люди
CNN поспілкувався і зі співвлаником кафе Сніданішина, яке відкрилося у Харкові три місяці тому, Борисом Ломако. Електроенергія потрібна в кафе лише щоб працювало світло та кавова машина, його піч на дровах, розпвів він їм.
Читайте також:
Британська розвідка оцінила шанси Росії захопити Харків
За словами Ломако, підтримувати кафе дозволяє дохід переважно від кондитерського бізнесу.
«Насправді це не бізнес-модель, це насамперед про те, щоб я залишився в Харкові. Дати сигнали як харків'янам, які тут залишаються, що життя триває, так і сигнали тим, хто не в Харкові, що Харків — українське місто і тут живуть люди», — розповів він.
За словами Ломако «навіть те, що ми вибираємо їсти українську їжу, означає, що ми обираємо Україну».
«Як на мене, це вибір життя. Кожен день ми можемо вибрати смерть або життя. І вибір їсти, вибір ходити в ресторани, вибір готувати для людей — це вибір жити, а не померти. Так, це для мене спротив, це творчий спротив», — сказав також ресторатор.
Власник зруйнованої друкарні Дмитро Гуров: Немає часу когось у чомусь звинувачувати
Журналісти CNN побували і у зруйнованій друкарні Дмитра Гурова площею 5 тисяч квадратних метрів, по якій окупанти вдарили майже два місяці тому, внаслідок чого загинуло п’ять і було поранено 20 людей.
«Покручені металеві балки та вентиляційні отвори, штукатурка та стеля зникли, усі вікна вибиті. Повсюди залишки головоломок, дитячих карткових ігор, книжок і журналів, які колись виїжджали тут із автоматів. Різальні машини, друкарські машини, ламінатори. Мільйон шматочків рваного паперу. Все вкрито брудом», — описує CNN наслідки російського удару по друкарні.
Читайте також:
«Без шароварщини і байрактарщини». Чому редакція харківської радіостанції Накипіло попри обстріли не залишає місто й продовжує мовлення
На питання журналістів про те, чи злиться він через те, що сталося з його бізнесом, який він розпочав у 2007 році, Гуров відповів:
«Це не допоможе. Немає часу сидіти, плакати і когось у чомусь звинувачувати. Тут постає питання: що нам робити далі? Якщо ми будемо відновлюватися, то як?»
За його словами, державна допомога складе близько 200 тисяч доларів, тоді як збитки від удару сягають мільйонів.
Деякі машини вдалося врятувати, а перші з них, очищені та перенесені на інше робоче місце, знову працювали протягом місяця.
«Як фенікс», — сказав Гуров.
Режисерка Оксана Стеценко: Ми повинні адаптуватися, але все одно виконувати свою роботу
Харківський державний театр має грати перед 900 людьми, але зараз виступає у підвальному клубі, де достатньо місця якраз на шість рядів глядачів, пише CNN.
Читайте також:
У Білому домі допустили, що російські окупанти готуються до «масштабнішого» наступу на Харків
Він став одним із кількох міських закладів, які через війну перейшли під землю.
Великі постановки з великим акторським складом неможливі в такому маленькому приміщенні, розповіла журналістам режисерка Оксана Стеценко, але, принаймні, акторам більше не потрібно зупиняти п'єсу, кожного разу під час повітряної тривоги.
«Ми повинні пристосуватися, адаптуватися, але все одно виконувати свою роботу. Ми повинні робити свою роботу», — наголосила Стеценко.
Редактор: Анастасія Одінцова Читати далі
