Деякі жирні кислоти можуть викликати утворення токсичних згустків інсуліну в розчині.
Читайте також: Що ефективніше для втрати зайвої ваги: обмеження калорій чи часу споживання їжі
Вчені з Texas A&M AgriLife Research виявили дивовижний зв’язок між певними жирними кислотами та інсуліном, коли їх змішують у розчині. Їхнє дослідження, опубліковане в ACS Chemical Neuroscience і фінансоване Національним інститутом охорони здоров’я, показало, що наявність жирів призводить до злипання інсуліну та утворення токсичних агрегатів.
Відео дня
Ці омега-3 і омега-6 жирні кислоти є важливими харчовими компонентами, необхідними для росту клітин і мембранних структур. Вважається, що вони також забезпечують низку переваг для здоров’я, включаючи покращення пам’яті та пізнання, а також зниження запалення та нездорового рівня холестерину.
Жирні кислоти містяться в жирній рибі / Фото: Unsplash/Ben Wicks
Через ці переваги продукти, багаті жирними кислотами, наприклад, рослинні олії та жирна риба, часто є перевагою в раціоні. Багато з цих жирних кислот можна навіть приймати як добавки. На полицях продуктових магазинів легко знайти добавки з довголанцюговими жирними кислотами, такі як докозагексаєнова кислота, DHA та арахідонова кислота, ARA, а також риб’ячий жир — коктейль із різних типів жирних кислот.
«Більшість із нас вважає ці жири корисними або здоровими, і для багатьох людей це так», — сказав Дмитро Куровський, доктор філософії, професор кафедри біохімії та біофізики Техаського коледжу сільського господарства та наук про життя. «Однак ми виявили, що ці поліненасичені жирні кислоти можуть робити дуже несподівані речі, коли вони взаємодіють з інсуліном. І це стосується не лише однієї чи двох із цих жирних кислот, а й великої їх групи».
Читайте також: Сімейні історії про їжу. У Франкфурті відкрилася виставка українських митців
Взаємодія інсуліну з жирними кислотами
Інсулін — це білок, важливий для метаболізму людини, і дефекти у виробництві або функціонуванні інсуліну пов’язані з діабетом. Попередні дослідження показали, що деякі жирні кислоти прискорюють агрегацію інсуліну. Це потенційна проблема, оскільки агрегація або злипання разом різних білків в організмі пов’язана з низкою захворювань і розладів.
Дослідники хотіли перевірити взаємодію між інсуліном і широким спектром жирних кислот. Вони зробили це, змішавши їх разом у розчині, який імітував стан організму людини з інсуліновим амілоїдозом — рідкісним, але потенційно серйозним захворюванням, яке виникає у людей з діабетом 1 типу, коли повторні ін'єкції інсуліну призводять до його накопичення в організмі.
Люди часто купують добавки з омега-3 в капсулах / Фото: Unsplash/Andrey Khoviakov
Їх дослідження проаналізувало вплив 10 різних жирних кислот, і вони виявили, що всі значно прискорюють агрегацію. Крім того, команда спостерігала за ефектом в клітинах мозку тваринної моделі. Агрегати інсуліну, утворені в присутності досліджуваних жирних кислот, були більш токсичними, ніж ті, що утворені в знежиреному розчині. Інсулін стає дуже жорстким в агрегатній формі. Його кластери мають форму стрижнів, які проникають у клітини та завдають великої шкоди, оскільки вони дуже жорсткі.
Читайте також: «Рослинної їжі недостатньо для порятунку планети». Веганський ресторан переходить на оновлене м’ясне меню
Залиште жири в раціоні
Незважаючи на ці результати, вчені не рекомендують виключати незамінні жирні кислоти з раціону. Вони зауважують, що проведене дослідження потребує додаткових наукових розвідок. А ми, в свою чергу, не повинні ділити харчові продукти на погані й хороші. Наступні кроки включатимуть вивчення впливу на тваринних моделях і, зрештою, на людях. Прямо зараз лабораторія працює з тваринною моделлю C. elegans, типом мікроскопічного хробака.
Багато жирних кислот міститься й в авокадо / Фото: Unsplash/Ben Wicks
У майбутньому дослідження на ссавцях можуть допомогти з’ясувати дозування жирних кислот у живому організмі, які можуть викликати шкідливу кількість агрегації інсуліну — питання, яке наразі залишається невідомою.
Команда планує вивчити взаємодію між жирними кислотами та білками, окрім інсуліну, особливо тими, чиї агрегати вже були причетні до виникнення нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера та Паркінсона. З’ясування молекулярних взаємодій між цими білками та жирами є ключовим фундаментальним кроком до розуміння початку захворювання. Ці дослідження одного разу можуть допомогти в розробці терапевтичних засобів, здатних розщепити токсичні агрегати — і потенційно навіть усунути шкоду від цих зараз невиліковних захворювань.
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
Редактор: Юлія Звєрькова Читати далі
