Заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич розповіла агентству "Інтерфакс-Україна", коли в українців з’явиться електронний кабінет в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), як до системи підключаються приватні клініки та чи зможуть українські клініки обмінюватися медичними данними з європейськими колегами.
Автор: Анна Левченко
— Як зараз розвивається процес створення єдиного медичного інформаційного простору? Чи підключаються приватні клініки до ЕСОЗ?
— Цифрові медичні сервіси стали невід’ємною частиною життя українців. Електронні рецепти та телемедичні консультації, лікарняні тощо – сьогодні все це можна отримати, не виходячи з дому. Цифровізація української медицини триває вже понад 6 років, з кожним кроком додаючи дедалі більше корисних і зручних речей. Щоб відповісти на питання, багато це чи мало, зазначу: розвинуті країни проходили цей шлях майже 15 років.
Водночас так склалося, що ми розпочали активне формування єдиного медичного інформаційного простору не в найкращий час. На сьогодні маємо війну і воєнний стан в Україні, але ще минулого року, з 1 квітня, набрали чинності нові ліцензійні умови з медичної практики, які, власне, передбачають, що всі заклади, незалежно від форми власності, мають зареєструватися в електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ) і теж мають вносити до неї дані, що передбачені законодавством як обов’язкові.
Це потрібно для формування єдиної електронної медичної картки пацієнта, незалежно від того, де він обслуговується. Адже державні та комунальні заклади вже кілька років працюють з ЕСОЗ, а ось приватні ще донедавна не працювали.
Насправді залишається ще певний відсоток приватних закладів, не підключених до ЕСОЗ. Решта закладів долучилися. Але тут найбільший виклик — це навіть на підключення, а безпосередньо активність ведення медичних записів. Відповідно з нашого боку проводяться роз'яснення щодо того, чому це важливо.
— Тобто ми говоримо про те, що підключатися повинні не лише заклади, які мають контракт з НСЗУ, а й всі інші?
— Так, звичайно. Йдеться і про приватні заклади, і про відомчі. У нас є заклади, які перебувають у підпорядкованні, наприклад, Міноборони, МВС, СБУ тощо.
— Наскільки існуючі на сьогодні медичні інформаційні системи (МІСи) інтегровані в систему? Чи є конфлікти з центральною базою даних?
— Під час створення ЕСОЗ було обрано двокомпонентну модель, коли є центральна база даних, де зберігаються всі дані, що вносяться до системи. Вона перебуває у власності держави, власником її є НСЗУ. І є МІСи, які підключаються до центрального компонента. Ми як держава встановлюємо вимоги до медичних інформаційних систем, що вони мають впроваджувати, яким вимогам і параметрам відповідати. Далі вони проходять тестування і підключаються до центрального компонента.
На сьогодні нас є 35 МІСів, що співпрацюють з центральним компонентом. Якщо МІС порушує вимоги — ми відключаємо його і такі прецеденти в нас були. До прикладу: понад рік тому ми відключали МІСи від системи стосовно питання порушення вимог безпеки. Але на систему це не вплинуло, система працює. До того ж є й економічна складова, яка допомагає розвиватися МІСам і заклад має можливість обрати ту систему, з якою йому комфортніше працювати.
— А що було з тими клініками, в яких ви відключили від ЕСОЗ?
— Коли ухвалюється рішення про відключення, ми надаємо перехідний період. Зазвичай це два місяці, аби заклад міг обрати нову систему, перенести дані, що стосуються закладу, бухгалтерського обліку, інші відомості, які не зберігаються в центральному компоненті, але зберігаються на рівні закладу. Такий перехідний період дає закладу змогу адаптуватися, щоб для них це не було надто складно. І лише після цього відбувалося відключення.
Хочу підкреслити, що ми ці заклади супроводжували весь період, щоб надати їм максимальної допомоги.
— Як заклади реагували на відключення їхніх МІСів?
— Чесно, ми думали, що буде більше занепокоєння, особливо коли було перше відключення. Але насправді досить плавно переходили на інші МІС й істотних проблем не було.
— На сьогодні ми бачимо, що багато пацієнтів з України їдуть лікуватися за кордон. Якщо говорити про ЕСОЗ в міжнародному контексті, наскільки українські електронні системи інтегруються з європейськими, з закордонними, щоб пацієнти могли спокійно передавати свої дані?
— Це питання, яке переюуває і в контексті євроінтеграції. Одна з ключових директив євроінтеграції стосується транскордонної медицини, і власне ця директива передбачає, що має бути забезпечено обмін даними.
На сьогодні ми долучені до кількох програм та ініціатив, які передбачають обмін медичними даними.
До прикладу: проект POTENTIAL програми Digital Europe, який передбачає доступ до українських е-рецептів через застосунок ЄС (аналог української "Дії"). Насправді там, крім рецептів, є ще декілька документів, які будуть доступні громадянам у різних куточках Європи.
Є ще один напрям в цьому контексті. Ми подавалися на програму EU4Health разом з Польщею стосовно забезпечення обміном витягами про стан здоров’я пацієнтів. Ми отримали цей грант, але зараз є певні юридичні перепони в європейському регулюванні: доступ до мережі обміну даними MyHealth@EU дозволений лише країн-членам ЄС. Тому очікуємо відповідного рішення щодо регулювання, щоб Україна теж могла долучитися до процесу. З нашого боку є велике бажання брати в цьому участь, є готовність рухатись і технічно, і організаційно, і юридично.
— Ми готуємося чи просто чекаємо, рішення?
— Насправді ми працюємо в цьому контексті і з точки зору співпраці з іншими дружніми країнами, такими, наприклад, як Польща, Естонія, щоб вони зі свого боку також лобіювали цифрові інтереси нашої країни. Розуміємо, що розгляд питання може тривати місяці, але для нас важливим є позитивне рішення, щоб ми могли впровадити заплановане.
— Тобто Єврокомісія про цю проблему знає і вона, скажімо так, внесла це питання в порядок денний? Чи не внесла?
— Вона про цю проблему знає. Міністр Віктор Ляшко на міжнародних зустрічах кілька разів озвучував цю проблему. Ми надістали відповідні офіційні листи, тож чекаємо на позитивний, сподіваюся, розгляд питання.
— Повернімося до питання загальнонаціонального медичного простору. Що робити з тими тонами паперових документів, які лежать в кожному закладі охорони здоров'я? Вони мають бути оцифровані чи ні?
— Цей напрям ми називаємо депаперизацією. Ми провели аналіз усіх паперових форм, які є в медичній сфері, а їх на сьогодні є понад 600. Роботу з ними ми розділили на кілька етапів.
Перший етап стосується тих форм, які потенційно не потрібні нікому — ні медичним працівникам, ні управлінцям, які можуть брати звідти якусь корисну інформацію для ухвалення рішень. Це кілька десятків форм. Коли ми їх скасуємо, нічого ні для кого не зміниться.
— Тобто їх просто на макулатуру здадуть і все, так?
— Так. Зараз ми будемо запускати перший етап, просто їх скасуємо.
Другий етап стосується потрібних форм, що містять певні дані для аналізу чи певних процесів. По кожній формі буде етап цифровізації, її скасування і перехід на ведення електронних медичних записів в ЕСОЗ. Після того як буде розроблено відповідний функціонал ЕСОЗ, ми зможемо скасувати цю форму.
Але якщо рухатися таким шляхом, то цей процес займе десь років 4-5, щонайменше. Тому зараз ми з командою шукаємо якесь проміжне швидке рішення, щоб зробити ці форми в медичних інформаційних системах як тимчасове рішення і дозволити не вести їх в папері.
Якщо ми, власне, знайдемо концепти, як це зробити, то це, мабуть, буде однією з найбільших цифрових перемог у медичній сфері.
— Тобто не планується, що треба буде посадити якогось співробітника, котрий буде вручну вводити в систему всю інформацію з медичних карток чи відскановувати всі картки?
— Ну, скановувати немає сенсу, тому що скановані копії — це не структуровані дані, вони самі по собі нічого не дадуть. Тим більше, що в системі всі дані ведуться за міжнародними стандартами для можливості обміну з іншими країнами.
Якщо посадити когось і змусити вносити всі історичні дані — це також дуже великий обсяг навантаження на самих працівників і на заклади, і постає питання щодо доцільності цього. Мені здається, що ми до цього етапу не готові. Тут, радше, треба запустити з якогось певного етапу новий процес, і вже в ньому рухатися.
— Ось поступово ми прийшли до питання про створення кабінету пацієнта. Коли його буде створено?
— Це буде одним із основних наших проектів цього року. Він складається з трьох підпроектів. Технічно зі свого боку ми завершили розробки. Зараз саме тривають останні допрацювання. Далі робота почнеться з боку медичних інформаційних систем. Окрім того, плануємо, що перший етап кабінету пацієнта буде запущено і в "Дії", тому чекаємо на розробки від колег з команди Мінцифри.
Плануємо найближчими місяцями запустити альфа- і бета-тестування електронного кабінету. Після його завершення відбудеться повноцінний запуск.
На першому етапі в кабінеті пацієнта будуть декларації з сімейним лікарем, з функцій — можливість укладення/розривання декларації, можливість коригування своїх персональних даних тощо.
План наступних етапів сформовано після консультацій з пацієнтами та стейхолдерами. Тож наступними кроками будуть такі прості речі, як, приміром, нагадування про вакцинацію за календарем щеплень і більш складні, зокрема, інформування пацієнтів про те, скільки держава платить за медичні послуги, що їх вони отримують, і які послуги доступні в рамках програми медгарантій.
— Як захищена інформація в ЕСОЗ?
— Від початку побудови системи захист даних завжди був пріоритетним завданням. А надто тепер, враховуючи останні кібератаки ворога. В ЕСОЗ реалізовано найсучасніші засоби захисту, серед яких — використання користувачами кваліфікованих електронних підписів, реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші.
Система має багаторівневий захист, вона отримала атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. Також постійно проводимо тести на безпеку і вразливості, у тому числі із залученням міжнародних партнерів.
— На роботу системи якось вплинула кібератака на Kyivstar?
— На рівні держави не вплинула, оскільки у нас інший оператор законтрактований для централізованої розсилки смс-повідомлень. Плюс ми зараз хочемо закупити послуги ще і в резервного оператора для мінімізації ризиків. Але ця кібератака вплинула на користувачів, які мають номер телефону Kyivstar. Тому, коли була ця ситуація, ми оперативно зібралися і прийняли тимчасові рішення щодо можливості друку з системи та використання паперових довідок, зокрема, для електронних рецептів, щоб мінімізувати негатив і люди могли отримувати свої ліки. Це було тимчасове рішення.
— Які особливості роботи ЕСОЗ на тимчасово непідконтрольних, тимчасово окупованих територіях?
— Коли говоримо про тимчасово окуповані території, на початку воєнного стану ми прийняли постанову і розробили відповідний механізм, який дає можливість тимчасово призупиняти доступ до електронної системи охорони здоров'я. Це призупинення відбувається за зверненням військової адміністрації чи СБУ. Такі рішення ми ухвалюємо стосовно окремого працівника протягом усього періоду воєнного стану. Коли ризики щодо безпеки зникають, доступ відновлюється. Це все відбувається офіційним шляхом, щоб ми могли координувати цей процес.
Крім того, важливо сказати, що наша система захисту побудована таким чином, що персональні дані людини і медичні дані зберігаються окремо. Відповідно, якщо навіть відбувається хакерська атака, то отримати інформацію про медичні дані конкретної людини неможливо.
— Що зараз ви бачите в ЕСОЗ стосовно ситуації на тимчасово окупованих територіях? Чи є там медики, чи є пацієнти, чи надаються медичні послуги?
— Насправді ті, хто залишився працювати з ЕСОЗ, дані вносять, але значно гірше.
Зрозуміло, що там свої умови, свої складнощі, але приємно було, наприклад, коли ми запускали останній етап електронних рецептів. У нас на території Херсонської області електронні рецепти виписувалися, хоча частина території області була під окупацією. І нам було дуже приємно, що лікарі звикли працювати з системою.
Водночас насправді до нас доходила інформація про те, що окупаційна влада видавала розпорядження та накази щодо заборони роботи з нашою системою, щоб всі перейшли на документацію РФ. З іншого боку, росіяни говорили, що в них такої системи немає, тому намагалися на окупованих територіях максимально все перевести на папір.
— Чи були якісь випадки втрати персональних даних?
— За весь період існування електронної системи не було жодної втрати даних, хоча було дуже багато кібератак. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми були одними з перших, хто фактично відчув критичну ситуацію. 24 лютого о третій ночі почалися чергові кібератаки. Але за весь період війни наші системи та реєстри залишилися неушкодженими, бо маємо багаторівневий захист. При цьому на зараз ЕСОЗ є найбільшою державною ІТ-системою в нашій країні. До неї вже внесено майже 3 млрд записів про стан здоров’я українців.
