Голова Нацради телебачення і радіомовлення Герасим’юк: регулювання онлайну є нагальною світовою тенденцією

Date:

Голова Нацради телебачення і радіомовлення Герасим'юк: регулювання онлайну є нагальною світовою тенденцією

Інтерв'ю голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим'юк агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Єгор Шуміхін

В законі "Про медіа" передбачена можливість добровільної реєстрації так званих блогерів. В чому ви бачите перевагу і недоліки такої підзвітності соцмереж?

Закон "Про медіа" не передбачає підзвітності соцмереж чи інших платформ спільного доступу до відео. Він вперше в історії України запроваджує регуляцію онлайн-простору, однак фактично не зачіпає цифрові платформи.

Коли закон був ще проєктом, і над ним працювала робоча група, багато галасу здіймалося навколо регулювання інтернету, що трактувалося як капітальний наступ на свободу слова. Хоча регулювання онлайну — нормальна й необхідна практика в усьому демократичному світі. Проте розробники Закону, думаючи про послідовність кроків, а Закон ухвалювався фактично через більше, ніж чверть століття існування старого законодавства, що передбачало існування вже досить архаїчних медіа, — зупинилися на вкрай обережному ліберальному підході, як першому кроці.

Зрештою маємо добровільну реєстрацію онлайн-медіа. І, звичайно, блогери також можуть реєструватися як онлайн-медіа за бажання та задля тих переваг, які така реєстрація надає їхній діяльності. А з платформами доступу до інформації і до відео Національна рада може укладати меморандуми про співпрацю і звертатися з проханням видалити певний контент, якщо він буде порушувати українське медійне законодавство. Про більше поки не йдеться.

Водночас ми усвідомлюємо, що регулювання онлайну є нагальною світовою тенденцією, і до цього йдуть десятки країн. Тому з часом і в Україні ці норми будуть розширюватися і доповнюватися новими. Інформаційний світовий простір сьогодні дуже складний, цифрова епоха дає багато переваг — але й несе не менше загроз, тому правила й етика визнані всіма є найкращим способом безпеки.

Як держава, зокрема в особі Нацради, буде ставитися до тих блогерів, які не будуть реєструватися, чи підпадатимуть вони під якісь регуляції, зважаючи на те, що подекуди вони мають охоплення більше, ніж так звані традиційні ЗМІ?

Регулятор діє лише відповідно до Закону. Оскільки блогер до моменту його реєстрації не є суб’єктом у сфері медіа, підстав застосовувати до нього заходи реагування нема. Однак, про що ми говорили щойно, відповідно до Закону (п. 14, ст. 92) Національна рада може звертатися до іноземних провайдерів аудіовізуальних медіасервісів на замовлення, а також провайдерів платформ спільного доступу до інформації щодо обмеження поширення на території України програм і користувацької інформації чи відео, що порушують вимоги статей 36, 42, 119 Закону. Тобто вимога дотримуватися норм Закону щодо контентних обмежень стосується усіх — як зареєстрованих медіа, так і незареєстрованих суб’єктів.

Тому якщо блогер порушує вимоги Закону, регулятор уповноважений почати комунікацію з адміністратором платформи, на якій цей блогер діє. І порушення дає підстави просити про видалення цього контенту.

Коли запрацює новий реєстр ЗМІ?

Національна рада веде Реєстр як базу даних відомостей про ліцензіатів і реєстрантів. Над Реєстром як комунікаційною платформою між регулятором та суб’єктами у сфері медіа у визначенні Закону "Про медіа" зараз ведеться робота. Його створюють в рамках спільної роботи Національної ради і Міністерства цифрової трансформації. Цей проєкт буде реалізовано на державній платформі для ведення публічних електронних реєстрів.

Орієнтовно перший етап буде завершено у вересні цього року. Національна рада неодноразово зверталась до Міністерства фінансів про сприяння у вирішенні питань фінансування завдань із розробки і введення в експлуатацію Реєстру суб’єктів у сфері медіа та електронного кабінету, визначених Законом.

Кабмін дозволив Нацраді з питань телебачення та радіомовлення під час воєнного стану проводити перевірки дотримання медіа профільного законодавства. Кого і за яких умов це буде стосуватися?

Перевірки стосуватимуться тих суб’єктів у сфері медіа, щодо яких є належні підстави для їх проведення. Перш за все це ті компанії, у яких закінчується строк дії їхніх ліцензій. За законом Національна рада має перевірити дотримання такими компаніями вимог закону та умов ліцензії не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії. Це — планові перевірки. За наявності ж скарг, інших повідомлень про можливі порушення, а також за результатами моніторингів регулятор здійснюватиме позапланові перевірки.

Законом про медіа передбачено позбавлення ліцензії чи блокування онлайн-медіа лише через суд. Це норма досить ліберальна, але чи відповідає вона викликам воєнного часу?

Законом "Про медіа" передбачено також спеціальну процедуру застосування заходів реагування за грубі порушення в період дії воєнного чи надзвичайного стану. Вказана процедура передбачена з метою ефективного і швидкого реагування регулятором на порушення. Вона не передбачає проведення перевірок, а встановлює особливості надання пояснень суб’єктом у сфері медіа щодо факту порушення (листування через електронну пошту). У неї скорочені строки розгляду питання. За результатами розгляду питання про вчинення суб’єктом у сфері медіа грубого порушення законодавства Національна рада може ухвалити одне з таких рішень: про відсутність порушення законодавства; про застосування до суб’єкта у сфері медіа заходів реагування, передбачених Законом; про звернення до військового командування під час воєнного стану (у разі повторного впродовж дії воєнного стану вчинення грубого порушення) для відповідного реагування.

Поки що таких прецедентів ми не мали, але у воєнний час реакція на поширення протиправного контенту буде швидкою. Тим паче, що певні державні служби вже мають подібний досвід.

Одним із недоліків закону "Про медіа" називають погане врегулювання передвиборчої агітації. Чи так це на вашу думку?

Закон не передбачає регулювання передвиборної агітації, однак передбачає повноваження Національної ради з контролю і нагляду, а також заходи реагування на відповідні порушення. Законом "Про медіа" було внесено зміни до Закону "Про всеукраїнський референдум", якими врегульовано питання участі суб’єктів у сфері медіа в інформаційному забезпеченні всеукраїнського референдуму, особливості поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов’язаного із всеукраїнським референдумом, форми і засоби агітації всеукраїнського референдуму та порядок поширення такої інформації в різних видах медіа тощо.

Первинно законопроєкт "Про медіа" передбачав окремий розділ про висвітлення в медіа виборчого процесу і поширення передвиборної агітації. Однак при ухваленні Закону на категоричну вимогу деяких депутатських фракцій зміни до виборчого законодавства були вилучені. Тому надалі ці положення увійшли в окремий законопроєкт від 27 грудня 2022 року №8310 "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації".

Тобто фактично проєкт цього Закону розроблявся як частина медійної реформи разом із законопроєктом "Про медіа" тою ж робочою групою, до складу якої разом із громадськими медіаекспертами, медіаюристами з індустрії входили і експерти Національної ради.

Проєкт Закону покликаний вирішити у правовому полі питання регулювання виборчого процесу. Зокрема визначає засади участі медіа в інформаційному забезпеченні виборів, розмежовує повноваження щодо контролю за висвітленням перебігу виборчого процесу між виборчими комісіями та Національною радою, визначає особливості поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов’язаної з виборами, закріплює визначення прихованої передвиборної агітації. В законі вперше спробували прописати суть сумновідомого поняття "джинса".

Крім того, проєктом Закону врегульовано питання поширення агітації в онлайн-медіа. Це має прикладне значення, оскільки ми всі дуже добре бачимо, що інтернет перебирає на себе значну частину рекламного ринку. Минула виборча кампанія показала вал політичної реклами, яка ширилася в інтернеті. Поширення цих агітаційних матеріалів відбувалося безконтрольно і, звичайно, впливало на вибір, який робили наші громадяни. Наразі законопроєкт ще очікує на розгляд Верховною Радою.

Чи сприятиме реалізація нового закону "Про "медіа" зменшенню впливу великого бізнесу у сфері медіа?

Так.Законом передбачено вимоги до структури власності суб’єктів у сфері медіа, яка визнається прозорою за умови можливості встановити усіх осіб, які мають пряму або опосередковану істотну участь в суб’єкті у сфері медіа, можливість значного або вирішального впливу на управління або діяльність такого суб’єкта, усіх ключових учасників та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб’єкта у сфері медіа, характер взаємозв’язків між зазначеними особами, відсутність серед власників істотної участі на всіх рівнях структури власності юридичних осіб, що зареєстровані в офшорних зонах. Крім того, окремі вимоги працюють у період дії воєнного стану.

Якщо ці умови будуть недотримані, структура власності суб’єкта у сфері медіа визнається непрозорою, і це є підставою відмовити в реєстрації, продовженні строку ліцензії, допуску до конкурсу, чи підставою для скасування реєстрації або анулювання ліцензії.

Серед іншого, Закон містить нововведення, яке зобов’язує телевізійні медіа із загальнонаціональною категорією покриття подавати річну фінансову звітність. Вона підлягає обов’язковому аудиту незалежним аудитором відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність".

Що собою будуть являти органи співрегулювання за участі працівників медіасфери та представників Нацради? Наскільки це дієвий механізм, зважаючи, що Нацрада може ігнорувати напрацювання цих органів співрегулювання? Коли вони з'являться?

Органи спільного регулювання створюються для того, щоб знайти консенсус між державним регулюванням в особі Національної ради і медіа, які повинні саморегулюватися, тобто стежити, щоб у їх діяльності не було порушень законодавства і принципів журналістики. Маємо виробити спільні принципи і правила та дотримуватися їх.

Таке співрегулювання має запроваджувати узгоджені позиції щодо змісту інформації, яка поширюється в медіа, створити кодекси та визначати критерії, які пояснюватимуть межі між дозволеним контентом, і тим, який заборонений відповідно до законодавчих норм. Також таке регулювання має сприяти тому, щоб державний регулятор не зловживав своїми повноваженнями, а медіа краще дотримувалися норм законів і журналістських стандартів та етики. Це допомагатиме утвердженню якісної журналістики, без мови ворожнечі, дискредитації, неправдивої інформації та маніпуляцій.

Закон "Про медіа" передбачає, що процес створення органів співрегулювання розпочнеться із 30 вересня 2023 року. Мають бути створені 5 органів співрегулювання відповідно до видів медіа: аудіовізуальні медіасервіси (телевізійне мовлення та аудіовізуальні медіасервіси на замовлення); аудіальні медіасервіси (радіомовлення та аудіальні медіасервіси на замовлення); друковані медіа; онлайн-медіа; платформи спільного доступу до відео. Треба брати до уваги, що аудіовізуальні та аудіальні медіа вже мають свої галузеві об’єднання, і цілком можливо, що вони будуть створені досить швидко.

Онлайн-медіа мають пройти процедуру реєстрації в Національній раді. Цей процес не так давно розпочався. І до органу співрегулювання можуть входити лише зареєстровані онлайн-медіа.

Із пресою також складніше, бо одні друковані органи були зареєстровані в попередні періоди, а інші реєструються тільки зараз у Національній раді. Як вони будуть організовуватися для створення органу співрегулювання, ми передбачити не можемо. Покаже практика.

Платформи спільного доступу до відео — такі, як YouTube, наприклад — їх ще немає в Україні, цей вид медіа ще тільки буде розвиватися в нашій країні.

Представники Національної ради братимуть участь в робочих групах із розробки кодексів і критеріїв створення і поширення продукції та інших документів, напрацьованих органами співрегулювання. Національна рада затверджуватиме їх на своїх засіданнях і у своїх рішеннях керуватиметься ними при розгляді питань про виявлені ознаки порушення медіа чинного законодавства. Для суб’єктів медіа, що підписали ці документи, вони будуть обов’язковими для виконання. Органи співрегулювання можуть винести такий документ на підписання медіа без затвердження його Національною радою, але це закладатиме конфлікт між цими двома суб’єктами регулювання. Тому спірні питання мають узгоджуватися на стадії розробки документів.

Крім того, будуть створюватися експертні колегії, які розглядатимуть конфліктні ситуації між регулятором і медіа, коли регулятор бачить порушення, а медіа не визнає його. Тобто, такі колегії можуть до ухвалення Національною радою рішення щодо ознак порушення, розглянути кейс і дійти певного висновку.

Уся ця система працюватиме на те, щоб конфліктні ситуації розглядалися відкрито і неупереджено, без тиску з будь-якого боку. Будуть погоджені правила, діятимуть експертні колегії, яким мають довіряти і медіа, і регулятор. У підсумку споживачі отримуватимуть більш якісний медіапродукт.

Закон "Про медіа" не дає змоги релігійним організаціям бути засновниками медіа. Чи планується вносити якісь міни, зважаючи на запит зі стороні релігійних організацій?

Закон справді обмежує релігійні організації в праві входити до структури власності суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа, який використовує радіочастотний спектр. Питання до дискусії, як на мене. Однак не запроваджено заборон створювати інші види медіа, наприклад друковані чи онлайн-медіа. Наразі нам не відомо про плани парламентарів внести коригування до Закону, щоб змінити щось у цьому питанні.

Раніше йшла мова, що Нацрада буде працювати над критеріями інформації, яка є недопустимою для поширення в ефірі, що ображає почуття віруючих. Що уже зроблено в цьому контексті? Наскільки ці критерії матимуть імперативний характер?

Насправді тут ідеться не тільки про почуття віруючих людей, а й про так звані "чутливі" спільноти — етнічні, національні, ЛГБТіК, спільноти людей із інвалідністю, ветеранські та інші. Ми маємо формувати медіапростір, вільний від дискримінаці, фіксацій образливих та некоректних стереотипів і мови ворожнечі щодо будь-яких громадян країни за багатьма ознаками.

До речі, Закон "Про медіа" значно розширив перелік тих ознак, за якими не допускається дискримінація. Це і вік, стать, етнічне чи соціальне походження, громадянство, раса, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, інвалідність тощо. Цей перелік не є вичерпним. Так само Закон передбачив відповідальність за висловлювання, які підбурюють до дискримінації чи утисків або ж розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи їх груп.

Для того, щоб зрозуміти, як нам облаштувати саме таку політику в інформаційному просторі, регулятор провів уже кілька зустрічей – із ромською, єврейською, кримсько-татарською спільнотами, представниками мусульманських організацій, Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Ми також налагоджуємо співпрацю з офісом омбудсмана через меморандум про спільні дії. Готуються меморандуми й із означеними спільнотами — ця робота викликала неабияку громадську підтримку.Результатом цих зустрічей мають бути напрацьований словник "небажаної" лексики і критерії до інформації, яка є недопустимою, а також спільна просвітницька робота для медіа. У наших планах ще проведення зустрічей із представниками арабських спільнот, ветеранськими організаціями, організаціями, які представляють людей з інвалідністю.

Цими критеріями медіарегулятор буде послуговуватися при ухваленні своїх рішень, допоки органи співрегулювання не напрацюють відповідних кодексів та й ляжуть очевидно в їх основу.

Рішенням Кабміну були зупинені на 2023 рік певні норми, що гарантують фінансове забезпечення діяльності регулятора. Була заява медійників і експертів, що це може поставити під загрозу реформу медійної сфери. Чи так це?

Ці норми були зупинені на 2023 рік не Кабміном, а Законом про зміни до Закону "Про Державний бюджет".

Слід зауважити, що призупинені норми були визнані експертами Ради Європи як важливі для посилення незалежності медійного регулятора. А це одна із трьох найважливіших вимог Єврокомісії до медійної реформи.

Перший рік після набуття Законом "Про медіа" чинності мав бути наповненим великою кількістю заходів, спрямованих на його імплементацію: дослідження стану медійної галузі, проведення кампанії з ознайомлення медійної індустрії та інших стейкхолдерів медійної реформи з новелами Закону, організація семінарів для працівників регулятора для глибокого вивчення Закону тощо. Через неповноцінне фінансування виконання цих завдань значно ускладнилося. Так само, як і фінансування створення системи електронного реєстру, проте, як я й зазначала, ми знайшли рішення в плідному партнерстві з Мінцифрою.

Однак реформа незворотня, й ми докладемо всіх зусиль для подолання перешкод.

Скільки на сьогодні зафіксовано фактів співпраці ЗМІ і журналістів з Росією чи окупаційною владою на тимчасово захоплених територіях?

Опираючись на наявну інформацію представників Національної ради в областях та правоохоронних органів, можемо говорити про зафіксовані факти співпраці з посібниками держави-агресора та встановлені прояви колабораціонізму херсонськими телемовниками ПП "Телерадіокомпанія ВТВ Плюс" (логотип "ВТВ Плюс"), місто Херсон, і ТОВ "Реал-медіа" (логотип "KRATU"), місто Херсон. Управлінням Служби безпеки України в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ознак вчинення власниками каналів злочину проти основ національної безпеки.

Також підтримав окупантів і мелітопольський телемовник "МТВплюс" (ТОВ "ТРК "МТВ-Плюс", смт Мирне Запорізької області), який здійснював ретрансляцію телевізійних програм держави-агресора. На сьогодні компанія не провадить діяльність. Її ліцензію відповідно до Закону. Національна рада тимчасово призупинила своїм рішенням на початку червня. Крім того, власнику каналу присуджено Комунарським районним судом міста Запоріжжя 15 років позбавлення волі за колабораційну діяльність та злочини проти основ національної безпеки України. Власник перебуває на окупованій території і не брав участь у судовому розгляді, тому вирок йому оголосили заочно.

Раніше анонсувалося, що запуск мультиплексу MX-7 може відбутися влітку цього року, що для цього ще не зроблено, зокрема Нацрадою?

Рішення про створення цифрової багатоканальної телемережі МХ-7 у діапазоні 174 — 230 МГц Національна рада ухвалила 5 грудня 2019 року. Концерн РРТ визначено оператором мережі, а також затверджено перелік 158 населених пунктів, канали та потужності передавачів у мережі МХ-7. Заходи щодо створення багатоканальної цифрової телемережі МХ-7 здійснюються Концерном РРТ на підставі указу президента, якимвведено в дію рішення РНБОУ щодо окремих заходів із забезпечення інформаційної безпеки.

Розбудова повноцінної державної телекомунікаційної інфраструктури на базі державного оператора є одним зі шляхів покрашення покриття цифровим телевізійним мовленням областей України. Кабмін затвердив програму підвищення обороноздатності й безпеки держави в частині матеріально-технічного забезпечення побудови загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі МХ-7. Нею передбачено гарантування інформаційної безпеки України, спрямованої на захист життєво важливих інтересів громадянина, суспільства та держави у протидії внутрішнім і зовнішнім інформаційним загрозам, забезпечення інформаційної стійкості суспільства й держави.

Реалізацію програми здійснює Концерн без використання фінансування з державного бюджету, а через залучення кредитних коштів під державні гарантії. Строк виконання програми – до вересня 2023 року. Концерн РРТ проводить оцінку якості та надійності усіх складових мультиплексу: головної станції мультиплексування, супутникового каналу доставки програм до передавачів і самих передавачів DVB-T2. Зокрема, налаштування одночастотних синхронних зон (SFN) та попередню оцінку покриття прикордонних територій з державою-агресором та країнами, з території яких поширюється російська пропаганда.

За інформацією Концерну, наприклад, робота передавачів мультиплексу МХ-7 у містах Білопіллі і Тростянці Сумської області потужністю 1,4 кВт забезпечить зону покриття, співмірну із зоною покриття зруйнованих значно потужніших аналогових передавачів. При цьому буде головна перевага цифрового мовлення – на одному частотному каналі поширюватиметься до 12 телеканалів.

Зі свого боку Національна рада вже оголосила конкурс на постачальника послуг для потреб мовлення МХ-7 із загальнонаціональною категорією покриття, а також конкурс на отримання ліцензії на мовлення в МХ-7. Із підбиттям підсумків цих конкурсів регулятор фактично завершить своє завдання.

Оголошення конкурсів стало можливим лише зараз, оскільки була потреба врегулювати деякі юридичні процедури, що потребували внесення змін до Закону "Про медіа". 1 липня вони набули чинності. Насправді оголошення конкурсу Національна рада планувала ще на початок березня 2022 року, але розпочалася війна. Вся увага була прикута до боротьби з ворогом, у тому числі на інформаційному фронті. Далі зміна законодавства у сфері медіа, підготовка та затвердження нормативно-правових актів Національною радою. Зараз цей шлях пройдено, і розбудова загальнонаціонального державного цифрового мультиплексу, а це — досить складний і тривалий проєкт — наближається до завершення.

Попри складну нинішню ситуацію в країні, і зокрема економічну ситуацію на медійному ринку, сподіваємося на достатню кількість претендентів на участь у конкурсі на мовлення в мультиплексі МХ-7, що дозволить забезпечити наповнення мультиплексу різноманітним, цікавим і корисним контентом. Національна рада докладе всіх залежних від неї зусиль, щоб завершити увесь процес у жовтні 2023 року.

Share post:

Subscribe

Популярное

Другие новости
Related