Росіяни активно та ефективно використовують тактику проникнення дронів-розвідників у глибокий тил України, де вони полюють на важливі об'єкти і наводять балістичні ракети. Це дозволило російській армії завдати кілька відчутних ударів по ЗСУ та українській інфраструктурі за десятки кілометрів від лінії фронту. І якщо ЗСУ не знайдуть засоби протидії таким атакам, то, судячи з тенденцій, ці удари стануть вже не тактичною, а стратегічною перевагою РФ у війні, пише Сергій Морфінов для ВВС Україна.

NV публікує матеріал у межах інформаційного співробітництва.

  • Морська коаліція. Як Захід озброює Україну для війни на морі та річках
  • Хімічні атаки Росії в Україні. Наскільки вони небезпечні і як на них реагує Захід

Удари по HIMARS, Patriot та аеродрому

рф

За останні місяці російській армії вдалося вперше доведено «дістати» HIMARS, вразити українські пускові Patriot, знищити два гелікоптери Мі-8 під час тимчасового приземлення та дві РСЗВ Буревій на заправці у Харкові.

Це сталося завдяки злагодженій тактиці російського тандему «безпілотник-розвідник плюс далекобійний засіб ураження».

І згадані удари — лише найбільш «медійні», відео з яких (ймовірно, зняті тими ж безпілотниками-навідниками) були оприлюднені росіянами.

рф
Удар по українській вертолітній групі — спочатку росіяни випустили ракету з касетною частиною, що пошкодила машини на майданчику, а потім добивали їх фугасними боєприпасами. Судячи з відео з російського безпілотника, один вертоліт зміг вийти з-під обстрілу, але два були знищені

Показовим став один з останніх ударів — по аеродрому в селищі Авіаторське біля Дніпра (це майже 100 км по прямій від південної лінії фронту).

рф
Удар касетним боєприпасом по аеродрому в Авіаторському, зафіксований Орланом

Протягом тижня цей аеродром уразили кілька разів — спочатку касетними, а потім фугасними боєприпасами (ймовірно, ракетами від Іскандера).

Як стверджують російські «воєнкори» та міноборони РФ, так їм вдалося вразити кілька українських МіГ-29, склади та протиповітряний комплекс С-300 у сусідній Любимівці.

рф

Генштаб ЗСУ ці втрати не підтверджував і не коментував.

Відео цих ударів у порівняно гарній якості зняли безпілотники Орлан-10, і є всі підстави вважати, що це вони і наводили російську балістику.

«Розвідувальні безпілотники туди безперешкодно долетіли, політали і виявили всі задані цілі. Передали — і одразу по них вдарили. І ці безпілотники полетіли назад. Можливо, не всі, може, когось збили. Але задачу свою вони виконали на 100%», — розповідав пізніше російський «воєнблогер» Fighterbomber, якому «злили» відео ударів.

рф
Реальні втрати від ракетних ударів по Авіаторському невідомі — російські джерела традиційно можуть їх завищувати. Утім, самі удари з огляду на оприлюднене відео з Орланів навряд чи можна заперечити

Невідомо, які саме літаки та в якому стані знищили росіяни. Наприклад, чому один з МіГ-29 залишився на аеродромі після першого удару, а не перелетів в інше місце — у проукраїнських оглядачів це викликало думки про нелітаючий «літак-донор» чи навіть про «макети» (утім, на відео видно також пожежі й детонацію).

Але факт залишається фактом — російські Орлани могли кілька днів спокійно знімати стратегічний об'єкт ЗСУ за 100 км від лінії фронту, навести Іскандер й навіть відзняти наслідки «прильотів» (це так званий «об'єктивний контроль» після удару).

«Розвідники» росіян регулярно літають над великими містами, такими як Одеса, Харків, Запоріжжя, Чернігів, Дніпро (як показує випадок з Авіаторським) та іншими прифронтовими та тиловими містами.

Чому так сталося?

рф

«Російські розвідувальні дрони — це мала ціль для ППО з малою відбиваючою поверхнею. Вони пофарбовані у сріблястий колір, і їх майже не видно неозброєним оком. Вони висять на досить великій висоті 4−5 км, куди не дістають ПЗРК, такі як Stinger, і їх дуже складно, майже неможливо захопити як ціль», — пояснює речник Повітряних сил Ілля Євлаш у коментарі BBC News Україна.

Тому, за його словами, для виявлення і знищення Орланів, Zala, Supercam та інших невеликих розвідників потрібні не так ПЗРК, як більш потужні системи ППО середнього радіусу дії.

«Наприклад, Бук з радянських або NASAMS із західних. Такі системи є у ЗСУ, але їх потрібно більше, та особливо більше боєкомплекту для них», — відзначає Ілля Євлаш.

«Нам потрібно багато ракет, тому що ворог володіє значним ресурсом безпілотної авіації і використовує її десятками вздовж лінії фронту — їхні дрони постійно перебувають у повітрі та шукають цілі для наведення ракет і корегування артилерії», — каже він.

Виробництво безпілотників для російської армії справді нарощується протягом двох років великої війни — у червні 2023 року російський міністр оборони Сергій Шойгу заявляв, що поставки Орланів різних модифікацій (Орлан-10 і Орлан-30) в армію РФ нібито збільшилися у 53 рази.

рф

«Безпілотників у росіян стало багато. Налагоджено серійне виробництво, і вони можуть змиритися, що якийсь великий відсоток БПЛА будуть збиті при перельоті фронту. Але якійсь частині вдається прорватися», — відзначає в інтерв'ю Radio NV спеціаліст зі зв’язку та РЕБ Сергій (Флеш) Бескрестнов.

Відіграє свою роль і тип безпілотників.

Якщо Орлани мають бензиновий двигун і нагріваються, що полегшує наведення для ППО, то Zala і Supercam працюють на електродвигунах і залишають менше теплового сліду, що робить їх ще менш помітними цілями.

рф
Запуск безпілотника Zala

Крім того, росіяни постійно модернізують як самі БПЛА, так і тактику їхнього застосування.

Детально її пояснює військовий блогер та морський піхотинець Олександр Карпюк (відомий як Serg Marco).

За його словами, російські конструктори ще кілька місяців тому почали ставити на свої безпілотники системи оптичної навігації та системи позиціонування по двох «маяках» (радіоорієнтирах).

«Ці „маяки“ дають борту своє положення з прив’язкою до координат, і борт розраховує положення по часу, за який до нього доходить сигнал. Так, це не GPS, але це дозволяє позиціонувати борт до квадратного кілометра, чого абсолютно достатньо для виконання задач», — пише Serg Marco.

«Ця система задубльована оптичною навігацією, в борт завантажені карти місцевості, і, коли він позиціонує „маяки“, камера робить скриншот, визначає референтні точки та доволі точно вказує положення борту на мапі», — додає він.

Це дозволяє російським «розвідникам» в режимі радіомовчання перелітати малопомітними через лінію фронту без шкоди від РЕБ.

рф
Оператор Орлан-10

«І вмикаються в нашому тилу. А там вже практично полігонні умови — РЕБа немає, літай, розвідуй, поки все ж на тебе зреагують…» — відзначає Serg Marco.

Він наголошує, що ця тактика давно не є таємницею: «Цю інформацію росіяни вказували в своїх презентаціях ще 7−8 місяців тому! Це просто було з нашої сторони проігноровано. Тобто тактично у використанні БПЛА вони нас вже переграли. Це факт».

А аналітик фонду Повернись живим Антон Муравейник попереджає: «Те, що росіяни можуть своїми бортами оперативно-тактичного рівня безкарно літати над нашою територією, рано чи пізно переросте і вже переростає в їхню стратегічну перевагу».

Що робити?

зсу
Українська армія збила чи «приземлила» сотні Орланів. Але за рахунок налагодженого виробництва, порівняної дешевизни та відпрацьованої тактики застосування ці російські безпілотники залишаються масовими та ефективними

Ілля Євлаш у розмові з BBC News Україна наголошує, що ключовим фактором для боротьби з російськими безпілотниками в тилу все ж є достатня кількість систем ППО та БК до них — ситуація з цим має до певної міри покращитися після надходження пакета допомоги від США.

А Serg Marco говорить про потребу побудови більш глибокої, ешелонованої лінії оборони РЕБ проти дронів: «Побудуйте три ешелони, розподіліть, скільки засобів потрібно. Створіть єдиний координаційний штаб на кожному секторі».

В умовах, коли збити чи придушити РЕБом російський безпілотник, який вже у небі, немає змоги, Флеш радить грати в гру «замри»: «Люди не ходять, техніка не висовується, гармати не стріляють — для „розвідника“ немає об'єктів уваги. Немає об'єктів — немає Ланцетів, немає арти. І це врятує ваші життя».

зсу
ЗРК Стріла-10 радянського виробництва — ще один ефективний засіб проти російських безпілотників. Утім, питання впирається в наявність БК для них

«Засікли вас на трасі у колоні техніки? Розтягуйтесь і рухайтеся. Не стійте, як Patriot (мова про ситуацію, коли цей ЗРК був уражений російською ракетою під час стоянки — ред.) Сіли гелікоптери на заправку і над головою БПЛА РФ? Звалюйте», — додає Флеш.

А виявляти безпілотники над головою може допомогти розроблений українськими спеціалістами детектор Цукорок.

«Це маленька коробочка, що починає пищати і показувати, що над вами безпілотник. Пише на екрані — це Zala, чи Орлан, чи Ланцет, — описує пристрій Флеш.

зсу
Так виглядає детектор Цукорок

Розробники Цукорка зараз намагаються налагодити самостійне виробництво в Україні, щоб не залежати від комплектуючих з Китаю, що обмежує кількість цих детекторів на фронті.

Причому роблять вони це фактично без допомоги держави. На відміну від росіян, де все, що пов’язане з безпілотниками та РЕБ досить швидко масштабується в промислових масштабах.

Тим не менше, держава все ж намагається реагувати на проблему російських безпілотників у тилу.

Мінцифри в рамках ініціативи Brave1 з розвитку Defense Tech оголосило пошук проєктів з розробки «дрона-перехоплювача».

Концепцію дронів-перехоплювачів проти інших дронів озвучують відтоді, коли безпілотники стали вагомим фактором на полі бою російсько-української війни.

Але до цього часу ефективного і масового (тобто, дешевого) рішення не було запропоновано ні в Україні, ні за кордоном.

Водночас аналітики сходяться у тому, що рано чи пізно дієві безпілотні перехоплювачі з’являться — така логіка розвитку воєнних технологій.

Нарешті, нещодавно була підтверджена ще одна досить давня ідея боротьби з російськими розвідувальними безпілотниками — використання проти них старих легкомоторних літаків.

Так, 27 квітня з’явилося відео, як над Одесою російський Орлан був збитий поршневим навчально-тренувальним літаком Як-52.

зсу
Як-52 над Одесою

Щоправда, як саме збили безпілотник — невідомо. Повітряні сили ЗСУ цей випадок не коментували.

«Можна припустити, що стрільба велася другим членом екіпажу з рушниці або автоматичної зброї. Проведення модернізації Як-52 зі встановленням курсового кулеметного озброєння (тобто зафіксованого кулемета, який стріляє по напрямку руху літака — ред.) у крило чи борт є малоймовірним через потребу суттєвого і технологічно складного втручання у планер», — відзначає Мілітарний.

Повільніші у порівнянні з реактивними винищувачами гвинтові літаки чи гелікоптери, дійсно, давно називалися можливим засобом для боротьби з не надто швидкими російськими дронами-розвідниками чи шахедами у варіанті без реактивних двигунів.

Ефективним перехоплювачем для таких цілей міг би стати бразильський легкий турбогвинтовий штурмовик EMB-314 Super Tucano, про інтерес до яких зі сторони України повідомлялося ще у 2019 році.

У підсумку: війна в Україні зараз визначає тенденції світового розвитку як для застосування безпілотників-розвідників, так і для пошуку ефективних і дешевих засобів боротьби з ними.

Це своєрідне продовження ще середньовічної гонки озброєнь «меч-спис-стріла-арбалетний болт проти щитів і обладунків».

І станом на весну 2024 року останнє слово в цьому протистоянні ще далеко не сказане.

  • У Росії палали заводи та військовий аеродром. Це робота дронів СБУ
  • Як Україна будує свою імперію дронів
  • Де відступає і де наступає українська армія

Редактор: Микола Піддубний