Появу справді демократичної Росії може завсвідчити лише один доказ

8


Олексій Навальний (ліворуч)

Події навколо Олексія Навального, пов’язані з його жорстоким отруєнням, одужанням і поверненням до Росії, спричинилися до помітного пожвавлення в середовищі коментаторів, зокрема в Україні

Про це для "Тижня" пише Ігор Лосєв, повідомляє UAINFO.org.

Деякі оглядачі побачили в Навальному альтернативу Путінові, причому доволі реалістичну. Як завжди, народилося багато безпідставних надій: мовляв, от прийде до влади Навальний – і почнеться нова щаслива ера демократичної Росії, а заразом і доба миролюбного ставлення РФ до своїх сусідів.

У Києві на телеканалі "Прямий" на запрошення ведучого Матвія Ганапольського виступив такий собі пан Фролов, який очолює у столиці України якесь представництво "вільної Росії". Фролов закликав українців підтримати Навального й пообіцяв, що той, замінивши Путіна у Кремлі, одразу ж віддасть Донбас Україні й розпочне діалог про Крим.

Читайте також: Три помилки українців, які щиро співчувають Навальному

Тобто ось вам ваш геть зруйнований після російської окупації фізично й морально Донбас (без жодної компенсації), а про Крим нове видання Російської імперії під проводом Навального вестиме з вами років 50 усілякі розмови, котрі насправді переважно зводитимуться до того, що "Крим був, є та буде російським".

Деякі українські діячі повірили, що Навальний – кращий варіант для України, ніж Путін. Мовляв, він і Донбас поверне (а його відновлення стане важким тягарем для української економіки), і не почне третьої світової війни, на відміну від Путіна. Втім, далеко не факт, що Путін наважиться почати таку самогубну війну. Як і те, що імперський шовінізм Навального не доведе його самого до такої межі.

Так, журналіст і політолог Пітер Залмаєв, який був особисто знайомий із Валерією Новодворською, розповідав, що та казала йому, що боїться Навального, бо, мовляв, може статися так, що саме він поведе за собою божевільні маси, та ще й із нацистськими вподобаннями. Політикиня мала на увазі зв’язки юного Навального із пронацистськими російськими рухами в "русских маршах", у яких він брав активну участь.

Тобто ще ніхто не знає, хто прийде в особі Навального – новий демократичний лідер Росії чи новий фюрер російського народу після Путіна. Та й далеко не факт, що протягом найближчих років саме Навальному вдасться демонтувати режим путінської чекістської диктатури.

Читайте також: Альтернативою імперії є аж ніяк не Навальний, а лише її ліквідація – Макаров

Але якщо бути реалістами, не можна не визнати, що саме завдяки Путінові та його брутальній політиці Росія перебуває під санкціями Заходу. Незважаючи на спроби російської пропаганди довести, що санкції не шкодять, вони таки суттєво впливають на соціально-економічну ситуацію РФ і змушують Путіна й інших російських діячів час від часу всупереч власній пропаганді просити, а то й вимагати зняти з Росії санкції. Завдяки Путінові РФ перебуває у відносній міжнародній ізоляції, а її відносини з багатьма державами заморожено.

Феномен Навального змушує згадати давнє латинське прислів’я: Vulpes pilum mutat, non mores’ – лисиця змінює шерсть, а не вдачу. Найімовірніше в разі приходу до влади Навального загалом усе лишиться так, як і за Путіна, тільки під "демократичним" соусом.

Справжність демократичних змін у Росії перевіряється тільки її здатністю та бажанням відновити геополітичний статус-кво, а отже – відмовитися від агресивної імперської політики. Ключове значення в цьому сенсі має Крим. Тільки після повернення півострова Україні можна буде говорити про те, що РФ справді розірвала зв’язок із шовіністичною політикою доби чекістського режиму Путіна й повернулася в демократичну колію розвитку.

Це єдино можливий доказ того, що на мапі світу з’явилася справді нова, вільна й демократична Росія. Чи зможе Захід взяти на озброєння саме такий критерій, а чи обмежиться псевдодемократичною риторикою з Москви? Водночас Навальний уже неодноразово заявляв, що не має наміру повертати Крим Україні. І схоже на те, що це не просто намагання догодити емоціям глибоко шовіністичного російського суспільства, але й особисті переконання політика Навального.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube